- •Початки української преси Початки періодичної преси
- •Народження преси на українських землях
- •Початки української преси на східноукраїнських землях
- •Програма перших українських часописів
- •Перші українські часописи на східньоукраїнських землях. Піонери української журналістики. ,, Украинский Вестник"
- •Суспільство і,, Украинский Вестник". Передплата. Припинення
- •Нова спроба ,, Украинский Журнал". Акція. Її наслідки
- •“Да ведают потомки православних
- •Преса на західноукраїнських землях. Історичне тло. Перші спроби.
- •Альманах ,,Зоря"
- •Видання періодичного органу
- •Напередодні нової доби. Ставропігія і видання ,,Пчола Галицька"
- •,,Руський Собор" і часопис ,,Dnewnyk Ruskyj"
- •Мовна боротьба. Її характер. Причини. Відхід і роля Якова Головацького
- •Реакція 1851 р. Розвиток т. Зв. Москвофільства
- •Польські змагання. Намісник Голуховскі та його роля
- •Представники народнього українського напряму проти т. Зв. Москвофільства в пресі
- •,,3Оря Галицька". Її редактори, її характер і доля
- •Журнал „Лада" с. Шеховича. Відгук на нього українського суспільства
- •Зміна в напрямку ,,3орі Галицької" й москвофіли
- •Занепад „Зорі Галицької' та її остаточне припинення
- •С. Шехович і,, Семейная Библіотека"
- •Іван Раковський та його органа
- •Іі. Роки 1860-1880 Преса на східньоукраїнських землях. Роки 1850–1860-ті. По ліквідації Кирило-Методіївського Братства.
- •Пробудження другої половини
- •1850-Х років ,,Записки о Южной Руси"
- •Журнал ,, Основа". Підготовча праця ,, Основ'яни"
- •Співробітники. Зміст ,,Основи"
- •Суспільно-національні мотиви в ,,Основі"
- •Полеміка ,,Основи з іншими часописами і виданнями
- •Як українське суспільство зустріло ,, Основу"?
- •Чужинці і,, Основа". Журналістика. Суспільство
- •Припинення ,, Основи"
- •,,Черниговский листок": Програма. Характер. Зміст. Співробітники. Відгук ,, Основи"
- •Заборона українського друкованого слова на східньоукраїнських землях. ,, Українська Громада". Сатирично-гумористичний часопис ,, Помийниця"
- •1870-80 Рр. На східньоукраїнських землях. Південнозахідний відділ Географічного т-ва в Києві Його ,,Записки". ,,Киевский Телеграф".
- •Емський указ 1876 р. М. Юзефович і його ,,Докладная записка"
- •III. Роки 1880-1905 Шукання виходу. Альманахи 1880 років
- •Три доби „Киевської Старини", Видавці, редактори
- •Матеріяльне становище „Киевской Старини". Передплата
- •Зміст і співробітники ,, Киевской Старини"
- •Цензура і ,, Киевская Старина"
- •Відгуки и оцінка
- •IV. Роки 1860-1905 у західній україні Преса на західньоукраїнських землях від 1860-го року
- •Літературно-політичний часопис ,, Слово". Його виникнення. Суспільно-національне обличчя. Пердплата. Додатки
- •Редакція, співробітники, зміст ,, Слова"
- •Відгуки и оцінка
- •Народження української народовецької преси ,, Молода Русь". Нова ,, Руська Трійця"
- •Наступник ,,Вечерниць" – часопис „Мета". Програма, співробітники і зміст. Упадок і відновлення видання
- •Спадкоємець „Мети" і ,,Ниви" літературний часопис ,, Русалка"
- •Сатиристично-гумористичні часописи
- •Москвофіли і гр. Голуховський. Часопис „Русь"
- •Поширення зв'язків зі східньоукраїнськими землями. Журнал,, Правда"
- •Спроба польсько-української угоди, її орган „Основа" (1870-72)
- •Відновлення ,,Правди". Як було її зустрінуто. Характер часопису. Зміст і співробітники. Значения ,,Правди"
- •,,Літературно-Науковий Вістник". Початки, програма і характер часопису
- •Як був зустрінутий ,,Літературно-Науковий Вістник". Передплата
- •Російська цензура і заборона передплати Літературно-Наукового Вістника на українських землях під Росією
- •,,Записки Наукового т-ва ім. Шевченко" у Львові
- •Українська радикальна і соціялістична преса перед її народженням. Роля Драгоманова. „Друг"
- •Збірник ,,Дзвін" і,,Молот". Нездійснений часопис,, Основа"
- •,,Громада", її завдання. Перехід „Громади" на періодичне видання. Відгуки та їх наслідки
- •,,Світ". Його характер, співробітники і зміст. Упадок і його причини. Нові спроби
- •,,Товариш". Програма. Відгуки, становище молодшої групп радикалів. Упадок часопису
- •Ще одна спроба співробітництва радикалів із народовецькою пресою
- •Відновлення радикальної преси. „Народ" офіційний орган радикалів. Програма. Співробітники. Передплата. Відгуки. Смерть Драгоманова. Припинення ,, Народу". Часопис „Хлібороб"
- •,,Життє і Слово". Зміст. Співробітники. Молодь і ,,Життє і Слово". Припинення журналу
- •,, Радикал". Програма. Злиття з ,,Життєм і Словом"
- •,,Громадський Голос". Редактори и видавці. ,, Громада"
- •Народження української соціялістично-демократичноїпреси
- •Преса р.У.П. (Революційної Української Партії)
- •Преса Соціял-демократичної Спілки
- •Буковина. Москвофільство та його органа. Народження української преси. Часопис ,,Буковина"
- •Развитой української преси Буковини
- •Преса Карпатської України. (Угорської Руси). Мовний характер. Розвиток. Діячі
- •IX. Европейська I заокеанська еміграція Українська преса на чужині. Заокеанська преса
- •Преса бачванських українців
- •Таборова преса
- •Преса української еміграції та інші органи на чужині
- •Загальний стан української преси поза ссср напередодні другої світової війни
- •V. Українська преса за океаном Початки ирозвиток преси в з'єднаних Державах Америки. Характер. Діячі
- •Українська преса в Канаді. Її початки. Характер. Діячі
- •Українська преса в Бразилії
- •Роки 1905-1914 Революція 1905 р. В Росії і народження національної української преси на східньоукраїнських землях
- •Маніфест 17-го жовтня. ,,Хлібороб" – перший національний часопис українською мовою
- •Нові правила про друк
- •Перші організаційні кроки. Ширші кола українського суспільства і ,, Громадська Думка". Відгуки. Передплата
- •Е. Чикаленко та його співробітники. В. Семиренко, л. Жебуньов та інші
- •Ширше громадянство і „Рада". Відгуки. Передплата
- •Партійна преса,, Слово" Виникнення. Співробітники. Зміст. Завдання
- •Українська преса поза українськими землями в Росії
- •Літературно-наукові органи „Нова Громада". Перехід до Киева „Літературно-Наукового Вістника"
- •Спадкоємці,, Киевской Старини": ,, Україна", „Записки Наукового т-ва" у Києві та його журнал ,, Україна"
- •Ідеологічна диференціяція та її органа. ,, Українська Хата"
- •Розгалуження української првси під Росією
- •Загальний образ розвитку української преси
- •Порівняння з пресою інших народів
- •Административна практика. Цензура. Законопроект про друк і українська преса
- •Українські органи в чужих мовах ,,Украинский Вестник" і ,,Українская Жизнь"
- •Господарсько-кооперетивна преса
- •Правничі органи
- •Часописи педагогічні та дитячі. Станові органи українського вчительства
- •Преса української молоді. Січові та пластові органи
- •Просвітянська преса
- •Органи українського мистецтва
- •Народження преси українського жіноцтва
- •Церковно-релігійна українська преса
- •Народження лікарсько-санітарного органу
- •Сатирично-гумористичні часописи
- •Розвиток преси суспільно-політичного характеру.
- •Літературно-наукові органи перед першою світовою війною на західньоукраїнських землях
- •VII. Роки української державности (1917-1920) Перша світова війна і українська преса. Доля української преси на східніх українських землях під Росією
- •Українські пресові органи за межами України
- •Преса на Західніх українських землях під час першої світової війни
- •Преса Українських Січових Стрільців (у. С. С.)
- •Союз Визволення України (с. В. У.) та його ,, Вістник"
- •Преса полонених українців в таборах Австро-Угорщини та Німеччини
- •Інші органи, що виходили поза українськими землями під час першої світової війни
- •Українська преса в чужих мовах під час першої світовоі війни
- •Революція 1917 р. І відродження української преси під Росією
- •,,Боротьба" і „Народня Воля"
- •Територіяльне розгалуження суспільно-політичної преси
- •Дальший розвиток за змістом і місцем видання
- •Преса, що виходила поза межами України
- •Українська Преса на Кубані
- •Українська преса в чужих мовах
- •VIII. Роки 1920-1939 Початки комуністичної та офіційної совєтської преси на українських землях. Три доби розвитку
- •Українська преса на західньоукраїнських землях по першій світовій війні
- •Літературно-наукові та наукові органи
- •Органи краєзнавчі
- •Книгознавчі органи
- •Педагогічні часописи
- •Часописи для дітей і молоді
- •Загальноосвітні органи
- •Часописи українського жіноцтва
- •Часописи українського мистецтва
- •Гумористично-сатиричні часописи
- •Українська кооперетивна преса
- •Господарські та торговельно-економічні часописи
- •Релігійно-наукові та релігійно-церковні органи
- •Станові часописи
- •Спеціяльні часописи: музеезнавчі, правничі та інші
- •Українська преса на Волині та Холмщині
- •Українська преса на Буковині
- •Підкарпатська Русь – Карпатська Україна
- •XI. Пресові аґентури, організації та школи
- •Пресові аґентури, бюра и кореспондентські пункти
- •Пресові організації
- •Пресові школи
- •XII. Моральні й етичні засади журналіста
- •Журналістична етика
- •Кодекс журналістичної етики, у хвалений у травні 1950 року Об'єднаними Націями
- •X. Еміґрація, друга світова війна й роки після неї
- •Еміґрація до 1914 року
- •Еміґрація після Першої Світової Війни
- •Еміґрація після Другої Світової Війни
- •Чисельний стан української еміґрації в 1970 р.:
- •Чисельний стан пресових органів української діяспори в 1970-их рр. В межах 16 країн
Еміґрація після Першої Світової Війни
Перша Світова Війна викликала чергову фазу української еміґрації. На Рідних Землях українська преса зазнала жорстоких утисків, переслідувань і гніту: її видання конфіскувалися, друкарні замикали, а редакторів і працівників пера часто ув'язнювали. Безцензурно и безстрашно українська преса могла існувати, нормально діяти та свобідно розвиватися тільки поза межами України. Воєнні лихоліття и катастрофи Першої Світової Війни, що впали на всі частини нашої батьківщини, викликали масову еміграцію українців, які зосередилися більшими колоніями в західньоевропейських країнах і на американському суходолі.
Уже після Берестейського Миру 9-го лютого 1919 р. поважне число українських воєннополонених, інтернованих і виселених біженців із прифронтових полос залишилося в Німеччині, Австрії и Чехо-Словаччині, щоб перебувати на чужині и жити на свободі з чесної праці... Відтак після переходу Збруча армією УНР 21-го листопада 1920 р. почалася т. зв. празька еміґрація, яка була активна там з 1920 до 1944 рр. натурально з перебоями. Прага и Подєбради стали найдинамічнішими центрами українського культурного и політичного життя між двома світовими війнами. Політичні діячі: уенерівці, націоналісти, гетьманці и соціялісти в Чехії утримували між собою тісний контакт і спільно виступали в боротьбі проти тоталітарних режимів і в обороні постулятів національного визволення и державної самостійности України. У Чехо-Словаччині розквітла українська високошкільна освіта и звідти полялися потоки українського друкованого слова по всій українській діяспорі, як також звідти вийшли кадри української високошкільної інтеліґенції.
Український Вільний Університет постав 17-го січня 1921 р. у Відні, перенесений до Праги в жовтні 1921 р. з двома факультетами: філософічним і правничим (тепер факультет права и суспільно-економічних наук). УВУ почав продовжувати свою діяльність у Мюнхені в 1946-1947 рр. У 1947-48 академічному році було 493 іматрикульованих студентів із 80 викладачами. У 1956 р. припинено авдиторне начання, у 1965 р. частково знову відновлено авдиторне навчання. За ректорства В. Янева УВУ придбав власний будинок (1974) і баварський парлямент повністю схвалив і підтвердив університетські права та привілеї УВУ (1973 і 1978 рр.). Ректори: О. Колеса, С. Дністрянський, I. Горбачевський, Т. Щербина, Д. Антонович, А. Яковлів, О. Мицюк, I. Борковський, о. А. Волошин, В. Щерба-ківський, I. Мірчук, Ю. Панейко, М. Васильїв, О. Кульчицький, В. Орелецький, Ю. Бойко, В. Янів, Б. Цюцюра.
Українська Господарська Академія, Український Технічно-Господарський Інститут. УГА заснована 1922 р. в Подєбрадах із трьома факультетами: аґрономічно-лісовим, інженерним і економічно-кооперативним, із численним підвідділами. При УГА діяла бібліотека(30000 томів фахової літератури), ЗЗ кабінети, 14 лябораторій, ряд розсадників, метеорологічних станцій тощо. УГА, а опісля УТГІ, містилася в замку чеського короля Юрія Подєбрада (1420-1471), послідовника Івана Гуса, вождя гуситів-утраквістів у боротьбі за незалежність Чехії від чужої гегемона. УГА мала 786 іматрикульованих студентів із 118 викладачами, була зліквідована чеською владою 1935 р. Ректори: I. Шовгенів, Б. Іваницький, С. Тимошенко.
Український Технічно-Господарський Інститут – це спадкоємець і продовжувач навчальної и дослідної діяльности УГА, постав 1932 р. и перебрав на себе завдання УГА, спочатку шляхом заочного навчання, а опісля, по війні, відновив знову авдиторне навчання в Реґенсбурзі и Мюнхен! з 5-ма факультетами: аґрономічно-лісовим, економічно-кооперативним з Високою Школою Політичних Наук, інженерним (хемічно-технічним), ветиринарно-медичним і фармацевтичним, на яких студіювало в 1945-52 рр. 1290 студентів із 180 викладачами. Після 1952 р. УТГІ припинив авдиторне навчання, а посилив заочне навчання, науково-дослідчу и видавничу діяльність. Ректори: Б. Іваницький, Б. Мартос, А. Бич, Л. Фролов, С. Комарецький, В. Доманицький, П. Савицький, Р. Єн-дик, М. Коржан, I. Ковальський, I. Майстренко, А. Фіґоль.
Український Високий Педагогічний Інститут ім. М. Драгоманова в Празі, заснований 1923 р. з 3 відділами: літературно-історичним, математично-природничим і музично-педагогічним. Викладало 78 викладачів. Інститут закінчило 170 осіб, а з них 31 особа одержала ступінь доктора. Інститут зліквідовано 1933 р. Ректори: Л. Білецький, В. Сімович і В. Гармашів.
Українська Студія Пластичного Мистецтва в Празі організована 1923 р. за типом державних високошкільних мистецьких академій у Чехо-Словаччині. Студії тривали 4 роки. Проіснувала до 1945 р. Директор – Д. Антонович.
Українська Реальна Гімназія постала в Празі 1925 р. Перенесена до Ржевніц 1927 р., а в 1937 році – до Модржан б. Праги. У шкільному році 1937-38 було 185 учнів із 33 викладачами Проіснувала до 1945 року. Директори: Я. Ярема, А. Артимович, I. Кобизький, М. Хлюр, Г. Омельченко, А. Штефан.
Музей Визвольної Боротьби України в Празі був заснований 1925 р. для збереження надбань української еміґрації, мав до 1 мільйона експонатів, між ними близько 1 200 періодичних видань, видавав свій бюлетень „Вісті". Закритий чехословацькою владою 1948 р. Директор – Д. Антонович.
Поміж Першою та Другою Світовими Війнами в Німеччині діяли дві українські оганізації: Українське Національне Об'єднання з централею в Берліні и Українська Громада там же.
Українське Національне Об'єднання було засноване 1933 р., нараховувало в 1942 р. 42000 членів. Пресовим органом УНО був тижневик ,, Український Вісник", націоналістичного напрямку, виходив в Берліні з 1936-1945 рр. Спершу ,,УВ" появлявся неперіодично, з 1938 р. місячно, опісля як двотижневик, тричі на місяць, а вкінці тижневик. Редактори: Ю. Артюшенко, В. Янів, Ю. Панченко-Юревич, А. Білинський, В. Маруняк.
Українська Громада була заснована 1919 р. в Берліні з україн-ських еміґрантів по Першій Світовій Війні; це було громадсько-культурне товариство з наближенням до гетьманської ідеології. Нараховувало понад 6000 членів. Існувало до 1935 р. Пресовим органом „Української Громади" було ,,Нове Слово", що почало виходити 1920 р., а далі змінено назву на „ Українське Слово", що появлялося в 1921-23 рр. „Українську Громаду" очолювали Б. Лепкий і 3. Кузеля. Генерал Павло Скоропадський відновив діяльність „Української Громади" у 1940 р. и вона проіснувала до 1945 р. з пресовим органом „ Українська Дійстність", геманського напрямку. „Українська дійсність" видавалася в Берліні від 1940-1945 рр. тричі на місяць за редакцією М. Пасіки.
Поважне число український еміґрантів поміж двома світовими війнами жили також в Австрії та створили головно у Відні цілу мережу власних осередків і видань. Головніші з них – Союз Визволення України" у Відні, заснований 1914 р. и формально був зліквідований 1-го травня 1918 р. СВУ видавав із серпня 1914 р. двотижневик „Вісник", з 1915 р. тижневик за фактичною редакцією В. Дорошенка, М. Возняка и А. Жука. У 1918 р. назву тижневика перейменовано на „Вісник Політики, Літератури и Життя". Цей пресовий орган обстоював ідею державної самостійности України та інформував читацьку авдиторію про події, якими пульсувало тоді українське життя.
У Відні 5-го травня 1915 р. була відновлена діяльність міжпартійної організації Головної Української Ради, яку зліквідували були росіяни, під назвою Загальна Українська Рада. Крім цього, засновано у Відні 1915 р. Українську Культурну Раду для плекання українського культурного життя в діяспорі, зокрема шкільництва.
Підсумовуючи результати праці української еміґрації після Першої Світової Війни, ми бачимо, що її головна заслуга в тому що вона підготовила кадри української високошкільної інтеліґенції, а тим самим дала провід попередній заробітчанській еміґрації.