- •Початки української преси Початки періодичної преси
- •Народження преси на українських землях
- •Початки української преси на східноукраїнських землях
- •Програма перших українських часописів
- •Перші українські часописи на східньоукраїнських землях. Піонери української журналістики. ,, Украинский Вестник"
- •Суспільство і,, Украинский Вестник". Передплата. Припинення
- •Нова спроба ,, Украинский Журнал". Акція. Її наслідки
- •“Да ведают потомки православних
- •Преса на західноукраїнських землях. Історичне тло. Перші спроби.
- •Альманах ,,Зоря"
- •Видання періодичного органу
- •Напередодні нової доби. Ставропігія і видання ,,Пчола Галицька"
- •,,Руський Собор" і часопис ,,Dnewnyk Ruskyj"
- •Мовна боротьба. Її характер. Причини. Відхід і роля Якова Головацького
- •Реакція 1851 р. Розвиток т. Зв. Москвофільства
- •Польські змагання. Намісник Голуховскі та його роля
- •Представники народнього українського напряму проти т. Зв. Москвофільства в пресі
- •,,3Оря Галицька". Її редактори, її характер і доля
- •Журнал „Лада" с. Шеховича. Відгук на нього українського суспільства
- •Зміна в напрямку ,,3орі Галицької" й москвофіли
- •Занепад „Зорі Галицької' та її остаточне припинення
- •С. Шехович і,, Семейная Библіотека"
- •Іван Раковський та його органа
- •Іі. Роки 1860-1880 Преса на східньоукраїнських землях. Роки 1850–1860-ті. По ліквідації Кирило-Методіївського Братства.
- •Пробудження другої половини
- •1850-Х років ,,Записки о Южной Руси"
- •Журнал ,, Основа". Підготовча праця ,, Основ'яни"
- •Співробітники. Зміст ,,Основи"
- •Суспільно-національні мотиви в ,,Основі"
- •Полеміка ,,Основи з іншими часописами і виданнями
- •Як українське суспільство зустріло ,, Основу"?
- •Чужинці і,, Основа". Журналістика. Суспільство
- •Припинення ,, Основи"
- •,,Черниговский листок": Програма. Характер. Зміст. Співробітники. Відгук ,, Основи"
- •Заборона українського друкованого слова на східньоукраїнських землях. ,, Українська Громада". Сатирично-гумористичний часопис ,, Помийниця"
- •1870-80 Рр. На східньоукраїнських землях. Південнозахідний відділ Географічного т-ва в Києві Його ,,Записки". ,,Киевский Телеграф".
- •Емський указ 1876 р. М. Юзефович і його ,,Докладная записка"
- •III. Роки 1880-1905 Шукання виходу. Альманахи 1880 років
- •Три доби „Киевської Старини", Видавці, редактори
- •Матеріяльне становище „Киевской Старини". Передплата
- •Зміст і співробітники ,, Киевской Старини"
- •Цензура і ,, Киевская Старина"
- •Відгуки и оцінка
- •IV. Роки 1860-1905 у західній україні Преса на західньоукраїнських землях від 1860-го року
- •Літературно-політичний часопис ,, Слово". Його виникнення. Суспільно-національне обличчя. Пердплата. Додатки
- •Редакція, співробітники, зміст ,, Слова"
- •Відгуки и оцінка
- •Народження української народовецької преси ,, Молода Русь". Нова ,, Руська Трійця"
- •Наступник ,,Вечерниць" – часопис „Мета". Програма, співробітники і зміст. Упадок і відновлення видання
- •Спадкоємець „Мети" і ,,Ниви" літературний часопис ,, Русалка"
- •Сатиристично-гумористичні часописи
- •Москвофіли і гр. Голуховський. Часопис „Русь"
- •Поширення зв'язків зі східньоукраїнськими землями. Журнал,, Правда"
- •Спроба польсько-української угоди, її орган „Основа" (1870-72)
- •Відновлення ,,Правди". Як було її зустрінуто. Характер часопису. Зміст і співробітники. Значения ,,Правди"
- •,,Літературно-Науковий Вістник". Початки, програма і характер часопису
- •Як був зустрінутий ,,Літературно-Науковий Вістник". Передплата
- •Російська цензура і заборона передплати Літературно-Наукового Вістника на українських землях під Росією
- •,,Записки Наукового т-ва ім. Шевченко" у Львові
- •Українська радикальна і соціялістична преса перед її народженням. Роля Драгоманова. „Друг"
- •Збірник ,,Дзвін" і,,Молот". Нездійснений часопис,, Основа"
- •,,Громада", її завдання. Перехід „Громади" на періодичне видання. Відгуки та їх наслідки
- •,,Світ". Його характер, співробітники і зміст. Упадок і його причини. Нові спроби
- •,,Товариш". Програма. Відгуки, становище молодшої групп радикалів. Упадок часопису
- •Ще одна спроба співробітництва радикалів із народовецькою пресою
- •Відновлення радикальної преси. „Народ" офіційний орган радикалів. Програма. Співробітники. Передплата. Відгуки. Смерть Драгоманова. Припинення ,, Народу". Часопис „Хлібороб"
- •,,Життє і Слово". Зміст. Співробітники. Молодь і ,,Життє і Слово". Припинення журналу
- •,, Радикал". Програма. Злиття з ,,Життєм і Словом"
- •,,Громадський Голос". Редактори и видавці. ,, Громада"
- •Народження української соціялістично-демократичноїпреси
- •Преса р.У.П. (Революційної Української Партії)
- •Преса Соціял-демократичної Спілки
- •Буковина. Москвофільство та його органа. Народження української преси. Часопис ,,Буковина"
- •Развитой української преси Буковини
- •Преса Карпатської України. (Угорської Руси). Мовний характер. Розвиток. Діячі
- •IX. Европейська I заокеанська еміграція Українська преса на чужині. Заокеанська преса
- •Преса бачванських українців
- •Таборова преса
- •Преса української еміграції та інші органи на чужині
- •Загальний стан української преси поза ссср напередодні другої світової війни
- •V. Українська преса за океаном Початки ирозвиток преси в з'єднаних Державах Америки. Характер. Діячі
- •Українська преса в Канаді. Її початки. Характер. Діячі
- •Українська преса в Бразилії
- •Роки 1905-1914 Революція 1905 р. В Росії і народження національної української преси на східньоукраїнських землях
- •Маніфест 17-го жовтня. ,,Хлібороб" – перший національний часопис українською мовою
- •Нові правила про друк
- •Перші організаційні кроки. Ширші кола українського суспільства і ,, Громадська Думка". Відгуки. Передплата
- •Е. Чикаленко та його співробітники. В. Семиренко, л. Жебуньов та інші
- •Ширше громадянство і „Рада". Відгуки. Передплата
- •Партійна преса,, Слово" Виникнення. Співробітники. Зміст. Завдання
- •Українська преса поза українськими землями в Росії
- •Літературно-наукові органи „Нова Громада". Перехід до Киева „Літературно-Наукового Вістника"
- •Спадкоємці,, Киевской Старини": ,, Україна", „Записки Наукового т-ва" у Києві та його журнал ,, Україна"
- •Ідеологічна диференціяція та її органа. ,, Українська Хата"
- •Розгалуження української првси під Росією
- •Загальний образ розвитку української преси
- •Порівняння з пресою інших народів
- •Административна практика. Цензура. Законопроект про друк і українська преса
- •Українські органи в чужих мовах ,,Украинский Вестник" і ,,Українская Жизнь"
- •Господарсько-кооперетивна преса
- •Правничі органи
- •Часописи педагогічні та дитячі. Станові органи українського вчительства
- •Преса української молоді. Січові та пластові органи
- •Просвітянська преса
- •Органи українського мистецтва
- •Народження преси українського жіноцтва
- •Церковно-релігійна українська преса
- •Народження лікарсько-санітарного органу
- •Сатирично-гумористичні часописи
- •Розвиток преси суспільно-політичного характеру.
- •Літературно-наукові органи перед першою світовою війною на західньоукраїнських землях
- •VII. Роки української державности (1917-1920) Перша світова війна і українська преса. Доля української преси на східніх українських землях під Росією
- •Українські пресові органи за межами України
- •Преса на Західніх українських землях під час першої світової війни
- •Преса Українських Січових Стрільців (у. С. С.)
- •Союз Визволення України (с. В. У.) та його ,, Вістник"
- •Преса полонених українців в таборах Австро-Угорщини та Німеччини
- •Інші органи, що виходили поза українськими землями під час першої світової війни
- •Українська преса в чужих мовах під час першої світовоі війни
- •Революція 1917 р. І відродження української преси під Росією
- •,,Боротьба" і „Народня Воля"
- •Територіяльне розгалуження суспільно-політичної преси
- •Дальший розвиток за змістом і місцем видання
- •Преса, що виходила поза межами України
- •Українська Преса на Кубані
- •Українська преса в чужих мовах
- •VIII. Роки 1920-1939 Початки комуністичної та офіційної совєтської преси на українських землях. Три доби розвитку
- •Українська преса на західньоукраїнських землях по першій світовій війні
- •Літературно-наукові та наукові органи
- •Органи краєзнавчі
- •Книгознавчі органи
- •Педагогічні часописи
- •Часописи для дітей і молоді
- •Загальноосвітні органи
- •Часописи українського жіноцтва
- •Часописи українського мистецтва
- •Гумористично-сатиричні часописи
- •Українська кооперетивна преса
- •Господарські та торговельно-економічні часописи
- •Релігійно-наукові та релігійно-церковні органи
- •Станові часописи
- •Спеціяльні часописи: музеезнавчі, правничі та інші
- •Українська преса на Волині та Холмщині
- •Українська преса на Буковині
- •Підкарпатська Русь – Карпатська Україна
- •XI. Пресові аґентури, організації та школи
- •Пресові аґентури, бюра и кореспондентські пункти
- •Пресові організації
- •Пресові школи
- •XII. Моральні й етичні засади журналіста
- •Журналістична етика
- •Кодекс журналістичної етики, у хвалений у травні 1950 року Об'єднаними Націями
- •X. Еміґрація, друга світова війна й роки після неї
- •Еміґрація до 1914 року
- •Еміґрація після Першої Світової Війни
- •Еміґрація після Другої Світової Війни
- •Чисельний стан української еміґрації в 1970 р.:
- •Чисельний стан пресових органів української діяспори в 1970-их рр. В межах 16 країн
,,Боротьба" і „Народня Воля"
За якийсь місяць по виході „Робітничої Газети" появляється у Києві ще один щоденник, а саме: „Народня Воля", що його з 4. V. почав видавати Центральний Комігет Української Селянської Спілки. Присвячений був організаційним справам селянства та захисту його інтересів. Свої завдання і напрямні погоджувала вона з тим політичним напрямом, що його займала Українська Партія Соціялістів Революціонерів (УПСР), яка з 1.V почала видавати свій офіційний орган п. н. „Боротьба".
Випускаючи перше число «Боротьби», редакція писала: „Коли наша партія задумала видавати свою газету і назвала її «Боротьба», дехто запитував – яка тепер може бути ,боротьба? За що? 3 ким? Аджеж революція скинула царське правительство і самого царя і тепер, мовляв, запанувала в Росії свобода".
„Українська Партія Соціялістів-Революціонерів – додає і від-повідає редакція – завше боролася не тільки за свободу політичну, але і за свободу будувати новий громадський та економічний лад... I от організувати народ для одностайної боротьби за трудов! інтереси – наша задача.".
Цьому завданню – конкретному розв'язанню та розробці цього питания присвячувано в „Боротьбі" статті М. Шрага, М. Салтана, М. Сріблянського (М. Шаповала) та інших.
Містилися тут інформаційні матеріяли з життя партії, огляди соціялістичного руху, статті на теми національно-визвольного руху тощо.
Спиняючись у першому числі на питанні державного ладу, часопис стояв на ґрунті ідеї української державної самостійности. Не виключав можливости федеративного устрою Росії шляхом догоди самостійних держав, що виникли б в наслідок самовизначення недержавних народів, що входили до складу Росії..." в теперішню відповідальну хвилину самовизначення нації... є великою помилкою побоювання виявити себе самостійниками" – підкреслювала „Боротьба" свое становище.
3 переходом на щоденне видання – зміст „Боротьби" поширено, як інформативним матеріялом, так і статтями на політичні теми, оглядом преси, фейлетоном тощо. Як щоденна газета виходила вона спочатку за редакцією М. Шрага. Серед співробітників були: М. Шаповал (М. Сріблянський), Н. Григоріїв, А. Терниченко (аґрарні теми), Гнат Михейличенко (пізніш розстріляний денікінцями) та багато інших.
Року 1918 в УПСР стався розкол. За якийсь час ,,Боротьба" стала органом лівої течії партії, що оформилася в самостійну політичну партію, прибравши собі назву за органом: „боротьбісти".
Територіяльне розгалуження суспільно-політичної преси
Поза Киевом в 1917р. народжується українська преса суспіль-но-політичного характеру в таких осередках, як: Харків, Катеринослав (Дніпропетровське), Полтава, Чернігів. Перекидається вона і до цілої низки менших осередків, як Біла Церква, Сквира, Бердичів, Павлоград, Золотоноша, Канів і т. д.
У Харкові починає виходити „Робітник". Видає його харківська організація Української Соціял-Демократичної Робітничої Партії (УСДРС). Своїм завданням ставив він продовжування лінії, що її намітило закрите владою в 1915 р. „Слово", якого вийшло п'ять чисел. Тут же під час виборів до міської Думи тією ж організацією видано було одно число „Виборчого Листка до Городської Думи". Року 1918 видає тут УСРДП „Голос Робітника", якого появилосям 25 чисел. Під час повстання проти гетьманату ця ж організація видає в Катеринославі двічі на тиждень „Нашу Справу", якої вийшло 48 чисел. У Полтаві того ж року почала виходити щоденна газета ,,Вільний Голос". У Кам'янці на Поділлю 1919 р. УСДП Галичини і Буковини видає тижневу (потім тричі на тиждень) газету „Боротьба".
Українська Патрія Соціялістів Революціонерів мала в Полтаві „Соціяліста-Революціонера" (1917), а у Катеринославі „Землю і Волю" (1918). Тоді ж у Харкові почала виходити щоденна газета п. н. „Рух". У місяці лютому у Вінниці Ц.К. центрально! течії УПРС почав видавати свій орган п. н. «Трудова Республіка», яку замінила щоденна газета „Трудова Громада", що виходила в 1919-1920 рр. під ведениям В. Голубовича.
Видають свої органи і інші політичні партії. Так, Союз Автономістів-Федералістів випускає в Умані за редакцією В. Камінського свій тижневик п. н. „Вільна Україна".
У Києві з 7.IV 1918 р. починає виходити тижневик Української Партії Самостійників-Соціялістів (раніш Українська Народня Партія, 10 організований М. Міхновським) п. н. „Самостійник".
3 інших політичних органів треба ще згадати щоденник повстанців (Махнівців), що почав був виходити в 1919 р. на Катеринославщині п. н. „Шлях до Волі,". Вийшло дев'ять чисел.
Крім органів політичних партій виходять у цей час органи загального суспільно-політичного характеру. Переважно все ж на них діють впливи тієї чи іншої партії. До таких органів, крім „Нової Ш Ради" (Київ), на яку мала вплив Українська Радикально-Демократична Партія (пізніш Українська Партія Соціялістів-Федералістів), належала також , «Нова Громада». Був це щоденник Ради Слобідської України, що виходив у Харкові під впливом коаліції УПСР і УСДРП. По заняттю Харкова совєтськими військами і з приходом більшовицького т. зв. ЦИКУК-и (Центральний Испол. Комит. Украини) газета ця намагалася ще сказати своє слово, але незабаром була закрита. Ось як розповідає про це один з більшовиків (Д. Ерде) в статті п. н. „Пусть говорят факти" („Літ. Рев." 1928): „...я працював у тісному контакт! з ЦИКУК і зокрема з Е. Бош... з наказу останньої була закрита петлюрівська газета «Нова Громада»... Коли «Нова Громада» спробувала після її закриття воскреснути під новою назвою, вона відчула на собі тяжку руку пролетарської диктатури, при чому на мене випала честь остаточно прикрити цього петлюрівського «ублюдка» (покруча)."
До центральних органів належали ще такі, як ,,Відродження" (1918 р. Київ) та „Трибуна", яку в 1919 р. почав видавати 3. Біський за редакцією Ол. Саліковського.
До центральних органів можна також віднести щоденники, що виходили в таких осередках, як Вінниця, Кам'янець-Подільський тощо, що деякий час були осідком уряду та центром цілого українського національного життя. Були це такі органи, як „Нова Україна", яку з 5.VIII. 1919 р. видавала Прескватира Штадарму (Штабу Дієвої Армії) у Кам'янці Подільському та „Україна", яку там же видавало Інформаційне Бюро. „Республіканські Вісті" у Вінниці та інші. У Кам'янці-Подільському в цей же час виходили – „Життя Поділля". Там же почала була виходити „Громада", як орган Селянського Робітничого Клюбу ім. Франка. По кількох числах (вийшло дев'ять чисел) перебрала її місцева організація українських соціялістів-революціонерів перейменувавши на „Трудову Україну", яка потім стала центральним органом УПСР за редакцією Вс. Голубовича. На сторінках цього часопису м. ін. вперше виступив популярний пізніш гуморист-сатирик Остап Вишня, який писав тут під псевдонімом П. Грунський. Тут же (Кам'янець-Подільський) виходили в той же час ще: „Трудовий Шлях" перше число якого появилося 26.VI.1919 р. при активній співучасті професури Укра-їнського Університету, „Наш Шлях", що в 1919-1920 рр. виходив за редакцією Іл. Косенка, „Новий Шлях" за ред. Л. Білецького і секретаря редакції С. Шишківського та „Слово" за редакцією Котляренка і при найближчій участі П. Богацького, Н. Григорієва та інших. Крім матеріялів політичного та інформативного характеру цей часопис („Слово") подавав чимало матеріялів характеру історичного, літературно-критичного тощо. Між іншим в одному з його чисел подані були П. Богацьким цікаві матеріяли п. н. „Ленін в освітленню його партійних товаришів" (з жандарських шпаргалів); тут же було частково опубліковано цінні спомини Ерастова про М. Драгоманова та інші.
Врешті виходили щоденні та інші органи і в інших місцях, що мали місцевий характер. Так у 1917 р. виходили ще такі органи, як: „Чернігівщина" (Чернігів) двічі на тиждень та ,, Чернігівський Листок" (тижнево), як продовження традицій Л. Глібова 1863 р. „Звенигородська Зоря" (1918), „Вільний Голос" (Полтава), „Вільне Слово" (Жмеринка), „Дзвін" (Здолбунів) та інші.
За періодичністю в 1917-1920 рр. переважав тип тижневика. Були це головним чином, популярні інформаційні часописи, серед яких чимало було видаваних Інформаційним Бюром Армії. Чимало було такого ж характеру органів, що виходили двічі або тричі на тиждень. Найменше було літературно-наукових місячників.
Окреме місце займають щоденні органи. Впродовж цієї доби кількість їх сягала до 30 органів, при чому найбільш в 1919р.