Чисельний стан пресових органів української діяспори в 1970-их рр. В межах 16 країн

(Цифрові показники в таблицях означають кількість пресових органів).

а) За територіяльною специфікацією:

3ДА	243
Бельгія	9
Канада	139
Чехо-Словаччина	8
Австралія	41
Італія	7
Німеччина	31
Бразилія	7
Англія	29
Польща	3
Юґославія	17
Швеція	2
Аргентина	13
Румунія	1
Франція	10
Австрія	1
	561

б) За періодично-часовою специфікацією:

Неперіодичні (спорадичні)	248
Місячники	100
Квартальники	58
Тижневики	37
Двомісячник	32
Річники (раз на рік)	29
Одноднівки (разове видання)	27
Дворічники	14
Півмісячники	8
П'ятирічники (5 разів на рік)	6
Щоденники	2
	561

Хоч журналісти в українській діяспорі намагаються наголошувати друкованим словом ті фактори, що нас об'єднують, скріпляють і будують, все ж таки на сторінках пресових органів не раз трапляється в більшій чи меншій мірі патріотизм світоглядовий, релігійний, побутово-територіяльний, становий тощо. Справа в тім, що українська преса поза межами України організаційно и ідейно-світоглядово пов'язана з партіями, убезпеченевими союзами, церквами, різними організаціями, установами, угрупованнями и напрямами. Цілком назалежної преси, цебто не зв'язаної фінансово, організаційно чи ідеологічно з якимсь середовищем, на еміґрації майже немає, а це, власне, и викликає диференціяцію преси.

Вищезгадані 561 пресових органів на еміґрації в межах 16 країн за тематично-змістовою специфікацією можна поділити на наступні клясифікаційні групи, типи и роди:

в) За тематично-змістовою специфікацією

1. Серійно-галузеві органи (це головним чином збірники навчальних закладів, наукові записки, аннали, альманахи, бюлетені, літописи-хроніки, взагалі видання, опрацьовані за аналітично-ретроспективним принципом, споріднені тематикою (наприклад, суспільно-економічною), жанровою характеристикою (переважно наукові статті) і поліграфічним оформленням цебто мають постійно однаковий титульний заголовок і нумерацію випуску;

2. Релігійно-церковні и теологічно-конфесійні органи (віровизнаневі);

3. Інформативні;

4. Суспільно-громадські (поширюють і популяризують громадську думку и погляди населення);

5. Політично-партійні;

6. Фахово-професійні та станові (органи товариств лікарів, інженерів, спілок журналістів, письменників, мистців);

7. Освітньо-наукові и педагогічно-виховні;

8. Літературно-мистецькі;

9. Мовознавчі;

10. Історично-краєзнавчі;

11. Гумористично-сатиричні;

12. Органи для жіноцтва

13. Органи для молоді;

14. Органи для дітей;

15. Військово-ветеранські (комбатантські)

16. Ілюстровані

17. Спортові;

18. Музичні;

19. Реґіонально-провінціяльні (органи місцевих громад, районів, країн, що їх тематика обмежена до потреб даної території, орієнтовані на вужче коло читачів даної місцевости);

20. Совєтофільські;

21. Універсальні (типу англійських „маґазинів).

Отже, найчисленнішим типом пресових органів в українській діяспорі є серійно-галузеві видання и релігійні часописи Церков: Католицької, Православної та Протестантських, а найменше на еміґрації маємо щоденників (два: „Свобода" и „Америка") та універсальної преси, бо тільки один квартальник ,,Овид", який із 1957 р. друкується в Шикаґо, ЗДА, за редакцією М. Денисенка.