,,Черниговский листок": Програма. Характер. Зміст. Співробітники. Відгук ,, Основи"

Не на довго пережив „Основу" і побратим її „Черниговский Листок", перше число якого за редагування Л. Глібова появилося 12-го липня 1861 р. Ініціятива цього видання, очевидно, йшла від того ж гуртка літераторів, що постачав матеріяли до згадуваних „Черниг. Губерн. Ведомостей" і в якому Л. Глібов, тоді професор місцевої гімназії, брав найактивнішу участь.

Прохання до цензурного комітету подано було 12-го березня 1861 р. за підписом: „младший учитель Черниговской Губернской Гимназии Глебов".

Разом з тим подано було назву часопису: тижневик „Черниговский Листок" і програму, в яку входили такі відділи:

1) Літературний; 2) Новини, вісті і чутки; 3) Загально корисні відомості (сільське господарство, хатнє господарство, промисловість, торгівля, популярна медицина тощо); 4) бібліографія, відомості; 5) Різні об'яви, виклики, запити.

Подано було також розмір і формат, а саме: від пів до одного друкованого аркуша у чвертку середньої великости...

Цензурний комітет звернувся по опінію до Чернігівського Губернатора. Відповідь тодішнього губернатора кн. Голіцина була позитивна. Згідно з „Уставой о цензуре" комітет подав свій дозвіл Міністрові Освіти на затвердження. Врешті і Головне Управління цензури в Петербурзі погодилося на дозвіл. Наслідком цього було повідомлення Київського Цензурного Комітету директору шкіл Чернігівщини з проханням сповістити вчителя Глібова про дозвіл, а вчителеві Петропавловському наказати доглядати за точним до-держанням редакцією затвердженої программ.

На вихід „Черниговского Листка" відгукнулася „Основа" такими словами:

„Редакція Основи від всього серия бажає успіху цьому прекрасному підприємству, і певна, що за редакцією Л. Ів. Глібова „Черниговский Листок" здобуде співчуття громадянства і знайде собі наподоблення і в інших місцях".

Першого року „Черниговский Листок" виходив регулярно лише до вересня. Після того почалися перерви, що пояснюються тяжкими умовами журналістичної праці в такому закутку, як Чернігів. А все ж головнішою причиною був таки брак коштів. Все це привело у другому році до того, що Л. Глібів думав вже з 1863 р. припинити видання. Але через те, що саме в цей час збільшилася кількість передплатників, вирішив він ще спробувати, і після перерви знову почав випускати часопис з травня 1863 р. Та протриматися все ж йому не пощастило, але вже з причин іншого характеру.

Щодо змісту, „Черниговський Листок" був більш літературним журнальчиком, аніж газетою, що безпосередньо реаґувала б на прояви поточного життя. Як і „Основа" ставив він свої'м завданням, побіч із розвитком української літератури всебічне дослідження України і в першу чергу Чернігівщини та захист національних ін-тересів українського населения.

Головна праця лежала на самому редакторов! Л. Глібову, який одночасно був і редактором, і співробітником, і дописувачем, і коректором. Крім нього бачимо такі імена, як Куліш, Кониський, Кузьменко, Вербицький (Білокопитенко), Номис, а з місцевих I. Андрущенко та інші.

3 опублікованих матеріялів на долю самого редактора Л. Глібова припадають майже всі провідні статті, фейлетони, театральні рецензії, багато поезій, оповідань тощо.

Після того, як перестала виходити „Основа" (жовтень 1862 р.) „Черниговский Листок" став единим українським періодичним органом. У тяжкі часи реакції, що наступили з 1863 р., коли провадилася вже підготова заборони українського слова, коли в російській пресі дедалі все з більшою силою розгорталася боротьба з українським рухом, „Черниговский Листок" твердо стояв на стороні інтересів українського народу та його змагань, доки не придушила його реакційна рука міністра Валуева. Останнє число появилося 6-го серпня 1863 р., після якого часопис був заборонений, а видавця і редактора його звільнено з посади професора гімназії.