Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
KonspektdljaRKzEP2012-spaces_ru.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
10.11.2019
Размер:
553.47 Кб
Скачать

Тема 5 Виробництво, якість і конкурентоспроможність продукції

  1. Поняття виробничої програми, факторів її формування.

  2. Поняття якості продукції, її показники.

  3. Конкурентоспроможність, її показники .

1. Найважливіша умова прибутковості роботи підприємства - забезпечення виробництва замовленнями споживачів, на основі яких складаються поточні та оперативно-календарні плани підприємства.

План виробництва базується на портфелі замовлень, який звичайно складається з таких розділів :

  • поточні замовлення, що забезпечують безперервну роботу підприємства;

  • середньострокові замовлення з терміном виконання до 1 - 2 років і більше;

  • перспективні замовлення, у тому числі прогнози на 2 - 5 років і більше.

Поточні замовлення мають бути оформлені договорами ( угодами ), що укладені відділом збуту продукції на постачання продукції ( виконання робіт ). Виготовлення продукції, на яку не укладено угоду , може починатися тільки, якщо підприємство твердо впевнено в її реалізації.

На середньострокові та перспективні замовлення також необхідно укладати угоди, але далеко не завжди можна знайти замовника, який гарантував би купівлю продукції, особливо нової, інформація про яку ще недостатня, на кілька місяців або навіть на кілька років наперед. Між тим, якщо підприємство не буде впроваджувати нову продукцію, то може у майбутньому зовсім лишитися покупців, тому воно вимушено постійно ризикувати.

Виробнича програма підприємства ( або, план виробництва і реалізації продукції ) - це система адресних завдань з виробництва і доставки продукції споживачам у розгорнутій номенклатурі, асортименті, відповідної якості і у встановлені терміни згідно договорів поставок.

Номенклатура - це перелік назв окремих видів продукції , а асортимент - це сукупність різновидів виробів в межах даної номенклатури.

Номенклатура виробів підприємства може бути централізованою і децентралізованою.

Централізована номенклатура формується шляхом укладання державних контрактів ( фінансуються за рахунок держбюджету України ) і державних замовлень ( фінансуються за рахунок власних коштів підприємства та кредитних ресурсів ).

Децентралізована номенклатура формується підприємством самостійно на основі вивчення ринкового попиту на свою продукцію та встановлення прямих контактів із споживачами шляхом укладання договорів поставок.

Для того, щоб правильно сформувати виробничу програму підприємства, у його бізнес-плані повинна бути представлена така важлива інформація, як : характеристика пропонованої продукції, оцінка можливих ринків збуту та конкурентів, стратегія маркетингу. В основу планування виробничої програми покладена система показників обсягу виробництва, яка включає натуральні і вартісні показники.

Натуральними показниками виробничої програми є обсяг продукції в натуральних одиницях по номенклатурі і асортименту ( штуки, тонни, метри тощо ). Значення натуральних показників виробничої програми в умовах ринку зростає, оскільки саме вони дають можливість оцінити ступінь задоволення потреб споживачів у певних товарах і врахувати якісні характеристики товарів.

Вартісними показниками виробничої програми є обсяги товарної, валової, реалізованої продукції, обсяг незавершеного виробництва.

В обсяг товарної продукції включають готову продукцію, яка вже пройшла всі стадії виробничого процесу, перевірена відділом технічного контролю і знаходиться на складі підприємства-виробника. До обсягу ТП також відносять : послуги, ремонтні роботи, капітальний ремонт свого підприємства, напівфабрикати і запчастини на сторону, капітальне будівництво для непромислових господарств свого підприємства, роботи, пов'язані з освоєнням нової техніки, тару, що не входить в оптову ціну виробу.

Обсяг товарної продукції ( ТП ) визначають за формулою

ТП = Σ Ц і *N і + Р, грн (1)

де Ц і - оптова ціна підприємства одиниці виробу і -го виду , грн ;

N і - випуск продукції і-го виду в натуральних одиницях ;

Р - вартість робіт і послуг на сторону, грн,

У валову продукцію ( ВП ) включають всю продукцію у грошовому вираженні незалежно від ступеню її готовності і визначають за формулою

ВП = ТП + ( НЗВ к - НЗВ п ) , грн ( 2 )

де НЗВ п і НЗВ к - вартість залишків незавершеного виробництва відповідно на початок і на кінець планового періоду, грн ;

Реалізована продукція ( РП ) - це продукція, яка відвантажена споживачеві і за яку надійшли кошти на розрахунковий рахунок підприємства - постачальника або мають надійти у зазначений термін. Обсяг реалізованої продукції обчислюється за формулою

РП = ТП + ( ГП п - ГП к ) + ( З нп -З нк), грн ( 3 )

де Г п і Г к - залишки готової продукції на складі відповідно на початок і кінець планового року, грн ;

З нп і З нк - залишки продукції відвантаженої, за яку термін оплати не настав і продукції на відповідальному зберіганні у покупців відповідно на початок і на кінець планового року ,грн.

Виробнича програма підприємства повинна бути обґрунтована наявними виробничими ресурсами ( виробничими фондами, трудовими і матеріальними ресурсами ), а також виробничою потужністю підприємства,

2.

Якісну сторону виробничої програми характеризує показник, який відображає питому вагу продукції, що відповідає міжнародним стандартам, в загальному обсязі випуску продукції підприємством. Він може бути обчислений відношенням кількості сертифікованої продукції до загального її обсягу.

Під якістю продукції розуміють сукупність властивостей, що зумовлюють її придатність задовольняти певні потреби споживачів у відповідності до свого призначення. Необхідність поліпшення якості продукції диктується такими обставинами:

  • потреби науково-технічного прогресу ;

  • зміна споживчих запитів населення ;

  • розвиток зовнішньої торгівлі.

В залежності від кількості властивостей , які характеризуються, показники якості поділяються на :

- одиничні , що характеризують окремі властивості виробу ;

  • комплексні , за допомогою яких вимірюється група властивостей виробу ;

  • загальні, які характеризують якість усієї сукупності продукції підприємства.

Одиничні показники умовно поділяються на такі групи :

  • Показники___призначення: характеризують пристосованість виробів до використання та область їх використання ( діапазон температурного режиму експлуатації телевізора ).

  • Показники надійності і довговічності ( гарантований термін експлуатації без ремонту ).

  • Показники технологічності - характеризують ефективність конструкцій машин та технологій їх виготовлення ( більш сучасні вироби є більш технологічними, бо виготовляються за сучаснішими технологіями, які передбачають : підвищення якості, економію матеріалів, зменшення долі ручної праці тощо ).

  • Ергономічні показники - враховують комплекс гігієнічних, антропометричних, фізіологічних властивостей людини, вимоги техніки безпеки . “ Ергономіка “ – наука, яка досліджує діяльність людини в умовах виробництва з метою поліпшення знаряддів, умов та процесу праці.

  • Естетичні показники - характеризують виразність, відповідність стилю і моді, оригінальність, гармонійність виробу .

  • Показники стандартизації і уніфікації - відбивають ступінь використання у виробі стандартизованих та уніфікованих деталей і вузлів. “ Стандарт” – норма, зразок, мірило.

  • Стандартизація “ – процес встановлення і застосування стандартів. “ Уніфікація “ – один з методів стандартизації, який полягає в мінімізації чисельності типорозмірів, марок, властивостей, або – приведення будь-чого до єдиного зразка, до єдиної форми, взаємозамінюванності.

  • Економічні показники - відображають витрати на розробку, виготовлення та експлуатацію виробу ( собівартість, ціна ).

  • Комплексні показники характеризують кілька властивостей продукції. Згідно цих показників продукцію поділяють на сорти, марки, класи. .

Методи оцінки якості продукції поділяються в залежності від способу одержання інформації на об'єктивний ( вимірювальний і реєстраційний ); органолептичний і розрахунковий. Вимірювальний - передбачає використання при оцінці якості продукції технічних засобів контролю. Реєстраційний - грунтується на спостереженні і підрахунку кількості предметів, випадків. Органолептичний - передбачає аналіз сприймань органами чуття людини споживчих властивостей товару. Розрахунковий метод - використовується при визначенні показників якості новостворених виробів.

Аналіз якості продукції проводиться через систему чисельних показників :

  • питома вага продукції вищої якості;

  • питома вага продукції на експорт ( фірмовий знак всесвітньовідомих підприємств є своєрідним знаком якості );

  • питома вага продукції, яка відповідає міжнародним стандартам, тобто має сертифікат якості.

Крім того, використовують такі загальні об’єктивні показники якості :

 - сортність ( у легкій, харчовій та інш. галузях );

 - марочність ( харчова, будматеріали );

 - вміст корисних речовин або шкідливих домішок ( у % );

 - корисність ( жирність молока, вміст заліза в руді, вміст білку в продукті тощо );

 - строк служби та надійність;

А також побічні показники :

 - гарантійний термін роботи, кількість і вартість гарантійних ремонтів (на 1 виріб);

 - наявність рекламацій, їх кількість і якість;

 - відсоток браку;

 - відповідність моді тощо.

В процесі аналізу якості проводять аналіз браку продукції.

Брак – це частина виробів, яка у процесі виробництва псується через порушення технології, несправності обладнання або низьку кваліфікацію чи несумлінність робітників.

Брак може бути остаточним та виправним. при аналізі визначають загальну суму браку і відносну його величину ( % браку ), а також вивчають динаміку цього показника за ряд періодів.

Умови запобігання браку :

  • висока культура і організація виробництва;

  • стабільний ритм постачання і роботи;

  • впровадження у виробництво сучасних технологій і устаткування;

  • підвищення кваліфікації, дисциплінованості і відповідальності персоналу.

3. Одна з найважливих задач розвитку підприємства і країни в цілому, нерозривно пов`язана з ефективністю виробництва, забезпечення випуску необхідної кількості сучасних виробів та поліпшення якості, досягнення конкурентоспроможності продукції на світовому ринку.

Загострення конкурентної боротьби (за збут своєї продукції, за місце на ринку) поміж фірмами-виробниками змушує шукати їх нові засоби впливу на рішення покупців. Одним з таких шляхів є створення товарів поліпшеного рівня якості.

Поняття конкурентоспроможності (КС) залежить від економічного об`єкту, який розглядається. Наприклад, конкурентоспроможність країни - це ступінь, з якою країна при справедливих умовах вільного ринку виробляє товари і послуги, які задовольняють світовим вимогам і при цьому збільшує доходи своїх громадян.

Рівень конкурентоспроможності країни визначається такими основними факторами, як:

- технологія;

- наявність капіталів;

- наявність людських ресурсів;

- стан зовнішньої торгівлі.

Визначення трьох основних, тісно взаємопов’язаних категорій конкурентоспроможності дозволяє охарактеризувати це поняття таким чином:

  1. Конкурентоспроможність продукції - це комплекс споживчих та вартісних характеристик, які визначають її успіх на ринку, тобто спроможність саме даного товару бути обміненим на гроші в умовах широкої пропозиції інших конкуруючих товаровиробників.

  2. Конкурентоспроможність підприємства - наявні можливості підприємства вивчати попит (ринок), проектувати, виготовляти та реалізувати товари, які більше потрібні для споживачів, ніж товари конкурентів.

3. Конкурентоспроможність персоналу, тобто робітників, спеціалістів, керівників підприємства - це вміння кожного з них і всіх разом, як одне ціле, швидко і ефективно сприймати і реалізувати різні новинки в кожній стадії життєвого циклу продукції.

З цього можна зробити висновок : у багатогранній практичній діяльності по досягненню конкурентоспроможності акценти повинні бути розставлені таким чином:

1) КС персоналу;

2) КС підприємства;

3) КС продукції (одержана як похідна перших двох).

Зрозуміло, що вся робота повинна проводитися паралельно, енергійно, відповідними службами, але пріоритет повинен належати персоналу.

Поняття конкурентоспроможності фірми містить у собі великий комплекс економічних характеристик, які визначають положення фірми на галузевому ринку (національному або світовому).

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]