Література

1. Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (із змінами та доповненнями) // Бухгалтерія. – 2003. – № 23 зі змінами від 12.12.2006.

2. Бланк Н.А. Основы финансового менеджмента. - К.: Ника-Центр, 1999.- 310 с.

3. Терещенко О.О. Фінансові джерела санації підприємств // Фінанси України. – 1999. - № 9. – С. 52-64.

4. Тітов М. Банкрутство: матеріально-правові та процесуальні аспекти. - Х.: Консул, 1997.

5. Міністерство фінансів України // www.minfin.gov.ua/

6. Всеукраїнська експертна мережа // http://experts.in.ua/

Тема 2. Оцінювання санаційної спроможності підприємства

2.1. Санаційна спроможність підприємства: сутність, передумови, критерії

2.2. Аналіз виробничо-господарської діяльності підприємства

2.3. Аналіз фінансової сфери боржника

2.4. Аналіз причин кризи та сильних і слабких сторін підприємства

2.5. Загальна оцінка санаційної спроможності підприємства

Понятійний апарат:

Санаційна спроможність, аудит, санаційний аудит, реструктуризація виробництва, ідентифікація даних, аналіз виробничо-господарської діяльності, аналіз фінансової сфери, аналіз ділової активності, акт аудиторської перевірки

2.1. Санаційна спроможність підприємства: сутність, передумови, критерії

Зауважимо, що головним критерієм прийняття рішення щодо санації чи ліквідації підприємства є його санаційна спроможність. Водночас кінцевою метою фінансової санації суб’єкта господарювання є забезпечення його життєдіяльності в довгостроковому періоді. Отже, санаційна спроможність визначається здатністю підприємства до виживання.

Санаційна спроможність – це наявність у підприємства, що перебуває у фінансовій кризі, фінансових, організаційно-технічних та правових можливостей, які визначають його здатність до успішного проведення фінансової санації. До загальних передумов санаційної спроможності відносять наявність у підприємства ефективної санаційної концепції та потенціалу для майбутньої успішної діяльності, а саме:

а) стійких позицій на ринку та реальних можливостей збільшення обсягів реалізації;

б) конкурентних переваг;

в) виробничого та кадрового потенціалу;

г) реальної та дієвої санаційної концепції.

Економічними критеріями стійкої санаційної спроможності підприємства є його здатність до забезпечення ліквідності, відновлення прибутковості та одержання конкурентних переваг. Ці кількісні та якісні характеристики тісно взаємозв’язані. Так, досягнення конкурентних переваг можливе за наявності стійкої ліквідності та платоспроможності, тоді як орієнтація виключно на забезпечення ліквідності дає змогу підтримати життєздатність підприємства лише в короткостроковому періоді.

Санаційно спроможним підприємство буде тоді, коли продисконтована очікувана вартість майбутніх активів (за умови успішної санації) перевищуватиме вартість його ліквідаційної маси перед проведенням санації.

З правового погляду санаційно спроможним підприємство буде в тому разі, якщо воно здатне підтримувати фінансову рівновагу в довгостроковому періоді, тобто якщо є достатні передумови для відновлення та збереження стабільної платоспроможності аби кредитори не мали підстав звернутися із заявою до арбітражного суду, порушуючи справу про банкрутство.

З метою визначення санаційної спроможності підприємства під час санаційного аудиту вирішуються такі завдання:

• аналізується фінансово-господарська діяльність підприємства;

• визначаються причини фінансової кризи, її глибина та можливості подолання;

• виконується порівняльний аналіз сильних та слабких сторін підприємства;

• здійснюється економіко-правова експертиза наявної в нього санаційної концепції;

• оцінюються ризики, пов’язані з реалізацією санаційної концепції;

• робиться висновок про доцільність санації чи ліквідації суб’єкта господарювання.

Аудит – це незалежна експертиза публічної бухгалтерської та фінансової звітності, іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання, мета якої – перевірити достовірність їх звітності, визначити повноту та відповідність чинному законодавству здійснюваного обліку та сформувати висновки про реальний фінансовий стан підприємства.

До основних принципів аудиту належать:

• цілісність та повнота;

• об’єктивність;

• незалежність;

• конфіденційність;

• компетентність;

• документальне оформлення.

Отже, ці принципи є основою всіх міжнародних норм аудиту і повністю стосуються санаційного аудиту.

Санаційний аудит є окремим напрямом діяльності аудиторських фірм. Він має свої особливості щодо як методів, так і об’єктів і цілей проведення. Характерним для санаційного аудиту є те, що він проводиться на підприємствах, які перебувають у фінансовій кризі. Головна його мета – оцінити санаційну спроможність підприємства на підставі аналізу фінансово-господарської діяльності та наявної санаційної концепції.

Необхідність проведення санаційного аудиту зумовлена тим, що користувачам потрібна інформація про фінансовий стан суб’єкта господарювання та реальність санаційної концепції.

Санаційний аудит проводять зовнішні аудитори в тісній співпраці з внутрішніми службами підприємства, особливо з відділом контролінгу. Загалом санаційний аудит складається з таких етапів:

1) ідентифікація даних;

2) експертиза;

3) висновки;

4) розробка рекомендацій.

Ідентифікація даних - це збір інформації, на підставі якої можна судити про справжнє становище підприємства. Під експертизою розуміється всебічний аналітичний процес, спрямований на здобуття об’єктивних висновків про поточний і перспективний стан об’єкта аудиту. Дані експертизи, наявні докази та їх комплексний аналіз створюють підґрунтя для висновків про санаційну спроможність підприємства та розробки рекомендацій щодо вдосконалення санаційної концепції.