Тема 1. Основи фінансової санації підприємств

1. Фінансова криза: симптоми та фактори, що її спричиняють

2. Економічна сутність санації підприємств

3. Менеджмент фінансової санації

Понятійний апарат:

фінансова криза, санація, досудова санація, кризовий стан, екзогенні та ендогенні фактори фінансової кризи, види кризи, фінансовий режим санації, менеджмент санації

1. Фінансова криза: симптоми та фактори, що її спричиняють

В умовах дії ринкових відносин суб'єкти господарювання мають постійно адаптуватися до змін попиту: розширювати асортимент, поліпшувати якість, знижувати собівартість та ціни, оптимізувати структуру витрат.

Істотним є те, що серед підприємств, справи про банкрутство яких перебувають на розгляді, значний відсоток становлять такі, що тимчасово потрапили в скрутне становище. Вартість їхніх активів набагато вища за кредиторську заборгованість. За умови проведення санації (оздоровлення) чи реструктуризації підприємства можуть розрахуватися з боргами і продовжити діяльність. У ринковій економіці банкрутство підприємств – нормальне явище.

Актуальність цієї проблематики підсилюється прийняттям Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, що регулює питання фінансової санації та банкрутства підприємств.

З набуттям Україною незалежності спостерігається стійка тенденція до збільшення кількості фінансово неспроможних підприємств. Наслідком незадовільного фінансового стану більшості вітчизняних підприємств стало катастрофічне збільшення їхньої кредиторської та дебіторської заборгованості. Така сама тенденція зберігається і досі. За даними зведеної інформації державного департаменту з питань банкрутства:

- загальна кількість підприємств, які перебували у процедурах банкрутства за 2002 р., становила 6460, з них державних підприємств - 235, підприємств з державною часткою понад 25 % – 196; за 2002 р. – 6460, з них державних підприємств - 235, підприємств з державною часткою понад 25 % – 196;

- загальна кількість підприємств, які перебували у процедурах банкрутства за 2003 р., становила 7496, з них державних підприємств - 215, підприємств з державною часткою понад 25 % – 91;

- загальна кількість підприємств, які перебували у процедурах банкрутства за 2004 р., становила 7515, з них державних підприємств - 183, підприємств з державною часткою понад 25 % –76;

- загальна кількість підприємств, які перебували у процедурах банкрутства за 2005 р., становила 7791, з них державних підприємств - 185, підприємств з державною часткою понад 25 % – 97;

- загальна кількість підприємств, які перебували у процедурах банкрутства за 2006 р., становила 10683, з них державних підприємств - 153, підприємств з державною часткою понад 25 % – 50;

- загальна кількість підприємств, які перебували у процедурах банкрутства за 2007 р., становила 13792, з них державних підприємств - 157, підприємств з державною часткою понад 25 % – 60.

Станом на 01.01.2009 р., загальна кількість підприємств, які перебували у процедурах банкрутства, становила 14 283, з них державних підприємств - 453, у санації – 105; підприємств з державною часткою понад 25 % - 155, з них в санації знаходилося - 55.

На сьогодні, за інформацією Союзу податкових консультантів, криза призвела до банкрутства 15% підприємств, а до кінця року прогнозується, що на ринку залишиться не більше 20% бізнесу.

Підкреслимо: банкрутство підприємств - це наслідок глибокої фінансової кризи.

Заходи, спрямовані на оздоровлення фінансової системи Украї­ни, можуть дати позитивні результати лише за умови санації фі­нансів базової ланки економіки - підприємств та організацій. Висока собівартість продукції вітчизняного виробництва та істо­тне зменшення попиту на неї стали головними причинами фінан­сової кризи переважної більшості українських підприємств.

Під фінансовою кризою розуміють фазу розбалансованої діяль­ності підприємства та обмежених можливостей впливу його кері­вництва на фінансові відносини, що виникають на цьому підприєм­стві.

На практиці з кризою, як правило, ідентифікується загроза неплатоспроможності та банкрутства підприємства, діяльність його в неприбутковій зоні або відсутність у цього підприємства потенці­алу для успішного функціонування.

З позиції фінансового менедж­менту кризовий стан підприємства полягає в його нездатності здій­снювати фінансове забезпечення поточної виробничої діяльності.

Фінансову кризу на підприємстві характеризують трьома па­раметрами:

1. джерелами (факторами) виникнення;

2. видом кризи;

3. стадією її розвитку.

Ідентифікація цих ознак дає змогу правильно діагностувати фінансову неспроможність підприємства та підібра­ти найефективніший каталог санаційних заходів.

Для вибору найефективніших форм санації, прийняття прави­льних рішень щодо усунення негативних процесів передусім необхідно ідентифікувати причини фінансової неспроможності суб'єкта господарювання.

Фактори, які можуть призвести до фінансової кризи на під­приємстві, поділяють на зовнішні, або екзогенні (які не залежать від діяльності підприємства), та внутрішні, або ендогенні (що за­лежать від підприємства) (рис.1.1).