Література

1. Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (із змінами та доповненнями) // Бухгалтерія. – 2003. – № 23.

2. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження положення про порядок санації державних підприємств” // Збірник постанов Уряду України. – 1994. – № 5.

3. Про методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства: Наказ Мінекономіки № 10 від 17. 01. 2001.

4. Агентство з питань запобігання банкрутства підприємств / Методика інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств та організацій // Українська інвестиційна газета. – 1998. – № 3.

5. Великий Ю. М., Проскура О. Ю. Особливості кризового стану вітчизняних підприємств і методи його оцінки // Фінанси України. – 2002. – № 10.

6. Раєвнєва О.В. Формування поведінки неплатоспроможного підприємства. // Фінанси України. – 1999. – № 4.

7. Терещенко О.О. Фінансова санація і банкрутство підприємств: навчальний посіб. – К.: КНЕУ, 2000.

8. Фінанси підприємств: підручник / Ред. проф. А. М. Поддєрьогін. – 4-те вид., перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2002.

9. Фольмут Х. Й. Инструменты контролинга от А. до Я: пер. с нем. / Под ред. М. Л. Лукашевича и Е. Н. Тихоненковой. – М.: Финансы и статистика, 1998.

Тема 3. Складання та узгодження плану фінансової санації підприємства

3.1. Характеристика плану санації

3.2. Складові плану санації

3.3. Порядок складання та затвердження плану санації

Понятійний апарат:

план санації, принципи плану санації, структура плану санації, каталог санаційних заходів, досудова санація, банкрутство

3.1. Характеристика плану санації

Зауважимо, розробка плану фінансового оздоровлення здійснюється, як правило, фінансовими та контролінговими службами підприємства, яке перебуває у фінансовій кризі, представниками потенційного санатора, незалежними аудиторськими та консалтінговими фірмами.

Обєктами планування є фінансові, виробничі та трудові ресурси підприємства, процеси господарської діяльності тощо.

Санація вважається успішною, якщо за допомогою зовнішніх та внутрішніх фінансових джерел, проведення організаційних та виробничо-технічних удосконалень підприємство виходить з кризи (нормалізує виробничу діяльність та уникає банкрутства) і забезпечує свою прибутковість та конкурентоспроможність у довгостороковому періоді.

Характеристика плану санації є такою.

1. План враховує інтереси і пріоритети:

   • податкових органів;

   • кредиторів;

   • позикодавців (із забезпеченням і без забезпечення);

   • власників цінних паперів;

   • постачальників;

   • споживачів;

   • персоналу і робітників.

2. План повинен включати коротко- та довгострокові дії.

3. План має бути реалістичним: передбачати одержання реальних грошових припливів і реструктурізацію боргів.

Принципи плану санації

1. Завершеність (врахування всіх найважливіших обставин справи (усі позиції плану мають базуватися на цілком перевірених даних).

2. Змістовність (розгляд лише тих обставин, які стосуються процесу санації).

3. Правильність (правдиве висвітлення проблематики кризи з відображенням усіх передумов та безпосереднього, логічного ланцюга аргументів).

4. Ясність (правдиве та однозначне висвітлення й відтворення інформації).

5. Обєктивність (чітке розмежування між власним поглядом контролера та висновками).

Формальні вимоги до плану санації

1. Розробляється командою керівника санації.

2. Представляється комітету кредиторів через три місяці після винесення рішення про санацію і повинен бути схвалений ним.

3. Затверджується арбітражним судом.

4. Контролюється поквартально комітетом кредиторів.

5. Може бути скоригований при схваленні комітету кредиторів.