Одиничні іменники

В одиничних іменниках знаходить вияв виділення одного предмета із загальної маси, сукупності. Тому ця група слів протиставляється своїм значенням збірним та речовинним іменникам. Наприклад: птаство − пташина, картопля − картоплина, горох − горошина, бадилля − бадилина, солома − соломина, волосся − волосина. Співвідносні їм форми множини у мовленні вживаються у поєднанні з власне кількісними чи неозначено-кількісними числівниками: морквина − дві морквини, цибулина − кілька цибулин. Формальним показником цієї групи слів є суфікс -ин(а). Від одиничних іменників суфіксально можна утворити зменшено-пестливі форми: насінина − насінинка, насіниночка.

3. Граматичні категорії іменника: загальна характеристика

Як уже відзначалося, іменник характеризується трьома граматичними категоріями: категорією роду, категорією числа і категорією відмінка.

Категорія роду іменників в українській мові виявляється у трьох однорідних граматичних значеннях – чоловічого, жіночого та середнього роду (баран, вівця, ягня); категорія числа одержує свій вияв у двох співвідносних значеннях – однини і множини (тварина – тварини); категорія відмінка реалізується у семи відмінкових формах: називний, родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий, кличний (дорога, дороги, дорозі, дорогу, дорогою, на дорозі, дорого – в однині; дороги, доріг, дорогам, дороги, дорогами, на дорогах, дороги – у множині).

Спільним між граматичними категоріями іменника є те, що усі три зумовлюють форми залежних від нього слів (прикметників, дієприкметників, порядкових числівників, займенників прикметникового типу). Тобто рід, число, відмінок іменника відносно залежних слів є синтаксично зумовлюючими категоріями (учителька перша, урок підготовлений, бажання потаємне, мрій наших тощо).

Категорія роду з-поміж інших виділяється тим, що вона лежить в основі поділу (класифікації) іменників на три групи: а) іменники чоловічого роду (будинок); б) іменники жіночого роду (хата); в) іменники середнього роду (приміщення). Тобто іменник не змінюється за родами, а належить до певного роду. Отже, це категорія класифікаційна. Натомість категорії числа і відмінка – словозмінні, оскільки іменники змінюються за числами і відмінками. Однак різниця між категорією числа і відмінка в тому, що форми числа іменника синтаксично не зумовлені, тоді як відмінок – синтаксично зумовлена граматична категорія. Вибір форми однини чи множини залежить від того, яку інформацію слід передати – про один предмет (тоді використовуємо форму однини) чи про багато (тоді логікою речей зумовлена множина). Відмінкова ж форма іменника в кожному конкретному випадку залежить від головного, керуючого у словосполученні слова: зробити (що?) вибір, бути незадоволеним (чим?) вибором (кого? – формальне питання) сина, подяка (кому?) синові тощо.

Отже, рід – класифікаційна категорія , тоді як число і відмінок – словозмінні граматичні категорії; число іменника – синтаксично не зумовлене, а категорія відмінка – синтаксично зумовлена; усі три іменникові граматичні категорії - синтаксично зумовлюючі для слів, які залежать від іменника.