2.2. Групи означальних прислівників

Означальні прислівники характеризують якісні ознаки дії , кількісний вияв ознаки, спосіб виконання дії. З-поміж них виділяють такі групи: якісно-означальні; кількісно-означальні; прислівники способу дії.

Якісно-означальні прислівники виражають якісну ознаку дії, відповідаючи на питання як? У реченні це обставини способу дії, напр.: Я (як?) машинально зриваю цвіт яблуні. Рожеві платочки од грубого дотику руки обсипаються і (як?) тихо падають додолу (М. Коцюбинський). Ці прислівники утворюються від якісних прикметників суфіксами -о, -е. Наприклад: красиво, мудро, надійно, добре, гаряче.

Як і якісні прикметники, прислівники цього розряду утворюють форми (просту і складену) вищого і найвищого ступенів порівняння. Проста форма вищого ступеня порівняння утворюється від якісно-означального прислівника додаванням суфіксів -ше або -іше. При цьому так само, як і при ступенюванні прикметників, суфікси -к-, -ок-, -ек- випадають: прост-о – простіше, зрозуміл- о – зрозуміліше, лег-к-о – лег-ше. При утворенні вищого ступеня порівняння прислівників простежуються такі само фонетичні процеси (чергування, асиміляція, дисиміляція), що й у прикметниках: дорог-о – дорож-ше (чергування ⁄ г ⁄ - ⁄ ж ⁄ ) – дорож-че (дисиміляція), близь-к-о – бли[з΄]-ше – бли[ж]-ше (асиміляція) – ближ-[ч]е (дисиміляція), вис-ок-о – вис-ше – ви́[ш]-ше -(асиміляція) – виш-[ч]е (дисиміляція) – вище. Таким чином, -че – фонетичний варіант суфікса -ше. Вищий ступінь порівняння може також утворюватися суплетивно, наприклад: гарно – краще, погано – гірше. Значення вищого ступеня порівняння може посилюватися прислівниками багато, значно, трохи або часткою ще, напр.: багато ближче, значно простіше, трохи краще, ще сильніше.

Найвищий ступінь утворюється додаванням префікса най- до форми вищого ступеня порівняння: найпростіше, найзрозуміліше. Значення цієї форми може посилюватися частками-префіксами що- або як-: щонайпростіше, якнайзрозуміліше.

Слід зауважити, що між простими формами ступенів порівняння прислівників та відповідними формами прикметників середнього роду спостерігається співзвучність. Для розмежування омонімічних форм слід з’ясувати, з яким словом за змістом та синтаксично вони пов’язані. Порівняймо: виконати (як?) краще, найкраще; виконання (яке?) краще, найкраще.

Складені форми ступенів порівняння якісно-означальних прислівників утворюються за допомогою допоміжних слів, які додаються до звичайної форми прислівника, напр.: більш доступно, менш привабливо, найбільш зрозуміло, найменш ефективно.

Кількісно-означальні прислівники передають кількісний вияв дії або міру чи ступінь вияву ознаки. Вони відповідають на питання скільки?, наскільки?, якою мірою?, у скільки разів? Ці прислівники за семантичними ознаками можна погрупувати таким чином:

– з відтінком послаблення дії або ознаки: ледь, ледве, слабо, дещо, трохи, мало, недостатньо;

– з відтінком помірного вияву ознаки: досить;

– з відтінком посилення дії чи ознаки: дуже, вельми, надто, вкрай, надзвичайно та ін.;

– з відтінком вичерпності або із значенням межі: повністю, абсолютно, цілком; дочиста, начисто, вщерть, дотла; вволю, досхочу тощо.

У реченні такі прислівники виконують роль обставини міри і ступеня. Вони залежні від дієслова, дієприкметника як особливої дієслівної форми, прикметника, прислівника: Отак міркуючи, поплакав я трохи (О. Довженко); Повністю розбитий противник капітулював; Море – надзвичайно гарного кольору, далеко краще тут, ніж в Криму (М. Коцюбинський).

Можлива передача точної кількості вияву міри прислівниками типу: двічі, тричі, вдвоє, втроє, учетверо, втретє, вдвадцяте тощо. Наприклад: Запросити за товар вдвічі більше.

Із складу займенникових це передусім прислівники настільки, наскільки. Часто вони функціонують у парі, напр.: Наскільки вчорашній лист звеселив мене, настільки нинішній засмутив (М. Коцюбинський).

Прислівники способу дії виражають спосіб виконання дії, відповідаючи на питання як?, яким способом?, яким чином? Наприклад: Олесь стає (як?) навшпиньки і (як?) крадькома пнеться за косогір (Григір Тютюнник); От і зараз сидів дідусь на призьбі і розмовляв з бджолами (яким способом?) по-бджолиному, з жуками – по-жучиному, а з мурашками – по- мурашиному (О.Іваненко). Прислівники способу дії утворюються від іменників (бігом, верхи, ступою, риссю, галопом), від іменників у поєднанні з прийменниками (безвісти, вголос, поволі), від прикметників (показовим для таких прислівників є префіксально-суфіксальне творення префіксом по- та суфіксами -ому, -и: по-батьківському, по-товариськи; також суфіксальне творення від відносних прикметників за допомогою суфікса -о: безслідний – безслідно, безславний – безславно), зрідка від числівників (втрьох, вчотирьох – так звані прислівники сумісної дії), дієслів (ставити стійма, лежати лежма, ридати ридма – у складі нечисельних фразеологічних зворотів). Можливі складні деривати, наприклад: босоніж, горілиць, долілиць тощо. Серед займенникових прислівників – як, абияк, як-небудь тощо, так; отак, всяк, інакше, по-моєму, по-нашому, по-твоєму, по-вашому, по-їхньому, по-своєму.

При більш докладній класифікації означальних прислівників з-поміж прислівників способу дії виділяють ще й порівняльно-уподібнювальні, які виражають схожість чи уподібнення до чого-, кого-небудь і відповідають на питання як?, подібно чому?, подібно кому? Такі прислівники містять порівняння і можуть бути замінені порівняльним зворотом, наприклад: по-осінньому холодно – холодно, як восени; ділити по-братськи – ділити, як брати; мчати стрілою – мчати, як стріла; сприймати світ дитинно – сприймати світ, як діти; виголошувати ідеї лозунгово – виголошувати ідеї, як лозунги тощо (див. зокрема: 8, 310; 17, 450).