2. Розряди прислівників за значенням

2.1. Незайменникові і займенникові прислівники

Прислівникам, як і будь-якій повнозначній частині мови, властива номінативна функція. Однак залежно від характеру називання вони поділяються на незайменникові, або повнозначні, і займенникові. Незайменникові прислівники характеризуються повнотою лексичних значень. Наприклад: Віддалеку побачив рідну хату (В. Шевчук); Дорога текла втомлено, мов ріка (П. Загребельний). Займенникові ж прислівники виражають узагальнене абстрактне значення, вказуючи, як і займенники, на ту чи іншу ознаку, обставину дії, але не називаючи її. Напр.: Вода тоді текла туди і як попало (О. Довженко).Такі прислівники інформаційно недостатні, тому виникає потреба увиразнювати їх зміст у певній ситуації мовлення, у контексті. Це, зокрема, досягається вживанням після займенникових прислівників відокремлених або й невідокремлених обставин: Там, у льоху, в присмерку плигали жаби (Є.Гуцало); Тут, на землі, відчувається свято розквітлого інею (Є. Гуцало) ; Десь за річкою Ведмежою умирали громи (Г. Тютюнник) ; Падаючи з дерева, листя якось таємно шепотіло (Б. Грінченко). Як бачимо, займенникові прислівники за змістом можуть співвідноситися з незайменниковими повнозначними прислівниками та прийменниково-іменниковими сполуками, займаючи відносно них препозицію, хоча можливе і постпозитивне їх місцезнаходження. Наприклад: У темряві далеко десь гукали люди (О.Довженко). Значення займенникових прислівників також конкретизується окремими різновидами підрядних речень, напр.: Сюди, де вуличка забута, приїхав по дитячі сни (В. Крищенко); Людині інколи щастить саме тоді, коли вона вважає затіяну справу безнадійною (Натан Рибак); Сонце пекло так, що й уночі степ пашів (Ю. Яновський). І навпаки, як важливий засіб текстотворення, займенникові прислівники можуть виступати замінниками повнозначних слів чи навіть речень у межах тексту. Напр.: Хлопець із жалем дивиться на долоню. А там блищить крапелька, мов сльозинка (В.Сухомлинський). Після переліку однорідних членів речення такі прислівники виконують роль узагальнення: Синички держаться в садах, парках, у старих будовах, ближче до людських осель. Там вони весь день порпаються і знаходять хробачків і жучків (Л. Бачинський).

Серед займенникових прислівників виділяють розряди, аналогічні до розрядів займенників: 1) питально-відносні (де, куди, звідки, коли, відколи, доки, поки, чому, як); 2) вказівні (там, тут, туди, сюди, тоді, так); 3) заперечні (ніде, нікуди, нізвідки, ніколи, ніяк, нізащо); 4) неозначені (десь, де-небудь, будь-де, казна-де, хтозна-де, кудись, колись, якось, чомусь тощо); 5) означальні (всюди, завжди, інколи, по-всякому, по-іншому); 6) особові (співвідносні з особовими займенниками: по-моєму, по-твоєму, по-нашому, по-вашому); 7) зворотний (по-своєму).

Усі прислівники, незайменникові і займенникові, за значенням поділяються на два основні лексико-граматичні розряди: 1) означальні; 2) обставинні.