1. Організація підприємницької діяльиості з урахуванням можливості виникнення надзвичайних ситуацій

Природні і техногенні надзвичайні ситуації, аварії та катастрофи

на підприємстві:

- створюють загрозу для життя і здоров'я співробітників;

- порушують або припиняють роботу підприємства;

- призводять до значних матеріальних і економічних збитків;

- призводять до негативних екологічних наслідків та загрози життю і здоров'ю населення, що проживає поблизу або в зоні дії небезпечних факторів.

Особливу небезпеку становлять об'єкти із значними запасами отруйних, вибухонебезпечних, радіоактивних речовин. Наслідки порушення їх роботи через надзвичайні ситуації чи аварії на самих об'єктах можуть поширюватися на великі площі. Чорнобильська аварія, прориви очисних споруд і забруднення Дунаю — це лише два приклади масштабності надзвичайних ситуацій. Ризик підвищується в зв'язку з тим, що найбільш небезпечні технічні об'єкти розміщені, як правило, в містах та густонаселених регіонах.

Прорахунки та нехтування заходами щодо зменшення впливу вражаючих факторів можливих надзвичайних ситуацій, відвернення аварій та катастроф на самому підприємстві нерідко призводять до банкрутства такого підприємства.

Зважаючи на те, що можливість підприємства потрапити в зону надзвичайної ситуації або виникнення на ньому серйозної аварії чи катастрофи оцінюється певною вірогідністю, оцінка ефективності фінансування заходів по захисту підприємства може бути суттєво заниженою. Через це та ряд інших причин керівники підприємств не завжди приділяють належну увагу заходам для зменшення природних та техногенних ризиків на підприємстві. У практиці підприємницької діяльності часто перевага віддається страхуванню, що дозволяє повністю або частково компенсувати матеріальні збитки. Проте ефективна робота підприємства в умовах жорсткої конкуренції на ринку не допускає простоїв, відставань. За оцінками зарубіжних спеціалістів, при порушенні роботи середньостатистичного американського підприємства впродовж 4 діб — підприємство втрачає свої ринкові позиції.

Крім того, виплата страхової суми здійснюється тільки після ретельної експертизи причин виникнення надзвичайної ситуації і не проводиться у ряді випадків, пов'язаних з порушеннями на самому підприємстві.

Можливість потрапляння підприємства в зону надзвичайної ситуації, аварії чи катастрофи враховується при укладанні контрактів, що дозволяє переносити строк виконання договору або взагалі звільняє сторони від повного чи часткового виконання зобов'язань за контрактом. Такі обставини в контракті називають "не передбачуваними" або "форс-мажорними". Форс-мажорні обставини поділяються на дві категорії — довгострокові та короткочасні. До довгострокових відносяться: заборона експорту (деколи й імпорту), війна, блокада, валютні обмеження або інші заходи державних органів. До короткочасних відносяться: пожежі, повені та інші стихійні лиха, замерзання моря, закриття морських проливів на шляху транспортних суден тощо.

Обставини, що входять до форс-мажорних, необхідно деталізувати під час підписання контракту, інакше вони можуть бути витлумачені відповідно до торговельного законодавства та традицій країн, що заключали договір. Як правило, підприємство, що реалізує продукцію, більш зацікавлене у деталізації та розширенні переліку форс-мажорних обставин.

Тривалість терміну дії обставин непереборної сили визначається в контракті з урахуванням строку виконання договору, характеру товару, способу продажу, торговельних традицій (наприклад, в контрактах на товари, що швидко псуються, такий строк становить, як правило, не більше 15-30 днів, на обладнання — 3-6 місяців). Сторона, у якої виникли обставини, що унеможливлюють виконання зобов'язань за контрактом, повинна відразу в письмовій формі повідомити іншу сторону про дані обставини, а також про їх припинення.

При укладанні контракту вказується організація (зазвичай торгово-промислова палата), яка буде підтверджувати настання та термін дії непередбачених обставин.

Врахування форс-мажорних обставин допомагає підприємству вийти з кризової ситуації, проте нерідко при цьому порушуються торговельні зв'язки, зменшується клієнтура та звужується ринок, що зменшує прибутки або навіть призводить до збитків.

Руйнівних наслідків надзвичайних ситуацій, аварій та катастроф можна запобігти або значно їх зменшити, якщо завчасно провести відповідні запобіжні заходи.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Конституція України, 28 червня 1996 р. - К.: 1996.

2. Про цивільну оборону України, Закон України № 2974-ХІІ від З лютого 1993 р. зі змінами і доповненнями внес. Законом України від 24 березня 1999 р., № 555-ХІУ - К.; 1999. — 7 с.

3. Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, Закон України // Відомості Верховної Ради України. -1994. №27.

4. Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань, Закон України від 14 січня 1998 р. - К.: 1998.

5. "Про захист населення і територій в надзвичайних ситуаціях техногенного і природного характеру", Закон України № 1809-ІП від 8 червня 2000 р.

6. Про пожежну безпеку, Закон України.- К.: 1993.

7. Загальні вимоги до розвитку і розміщення потенційно небезпечних виробництв з урахуванням ризику надзвичайних ситуацій техно­генного походження. Наукові керівники: чл.-кор. НАН України СІ. Дорогунцов, генерал-лейтенант Б.Ф. Гречанінов. - К.: НАН України РВПСУ, 1995. - 120 с

8. Положення "Про єдину державну систему попередження і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру", затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 р., № 1198.

9. Положення "Про порядок проведення евакуації у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру", постанова Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2001 р. № 1432.

10. Авсеенко В.Ф. Дозиметрические и радиометрические приборы и измерения — К.: Урожай, 1990. —- 144 с.

11. Александров В.В., Емельянов В.И. Отравляющие вещества. — М.: Воениздат, 1990. — 270 с.

12. Алтунин А.Т. Формирования гражданской обороны в борьбе со стихийными бедствиями. - М.: 1978.

13. Архангельский А. М. Бактериологическое оружие и защита от него. —М.: 1971.

14. Атаманюк В.Г. и др. Гражданская оборона: Учебник для вузов / Под ред. Д.И. Михайлика. - М.: Высш. шк., 1986. - 207 с.

15. Боровский Ю. В., Галиев Р. Ф. Бактериологическое оружие вероятного противника и защита от него. — М.: 1990.

16. Демиденко Г.П. Защита объектов народного хозяйства от оружия ; массового поражения.-К.: 1987. '17. Егоров. П.Т. и др. Гражданская оборона. Учеб. для вузов. 3-е изд.,

перераб. - М.: Высш. шк., 1987. - 303 с. 118. Каммер Ю.Ю. Аварийные работы в очагах поражения. — М.: ' Энергоатомиздат, 1990. — 287 с.

19. Касьянов М.А., Ревенко Ю.П., Тищенко Ю.А. Защита населения в условиях чрезвычайных ситуаций. — Луганск: Из-во Восточноукр. нац. ун-та, 2001. — 171 с.

20. Козлов В.Ф.Справочник по радиационной безопасности. - М. Энергоатомиздат, 1991. - 351 с.

\2\. Костров А. М. Гражданская оборона. - М.: Просвещение, 1991. -64 с.

22. Кукал 3. Природные катастрофы. - М.: Знание, 1985. - 240 с.

23. Михно Е.П. Ликвидация последствий аварий и стихийных бедствий. — М.: Атомиздат, 1979.

24. Надзвичайні ситуації. Основи законодавства України. - К.: 1998. ) - 544 с.

25. Радиактивные загрязнения и их измерения / М.Т. Максимов, , Г.О. Оджагов: Учеб. пособие. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.:

Энергоатомиздат, 1989. - 304 с.

26. Радиация. Дозы, ефект, риск. - М: Мир, 1988.

27. Резанов И.А. Великие катастрофы в истории Земли. - М.: Наука, | 1980. 28. Руководство по защите продовольствия, находящегося в системе

госторговли, от оружия массового поражения. - М.: 1984. : 29. Руководство по организации и работе подвижного пункта

питания, продовольственного и вещевого снабжения. -М.: 1984.

30. Смоляр В. І. Харчування в умовах радіонуклідного забруднення. — К.: Здоров'я, Український червоний хрест, 1991. - 32 с

31. Справочник директора предприятия. — М.: ИНФРА-М, 1996. — 704 с.

32. Стеблюк М.І. Цивільна оборона.Підручник для ВНЗ.- К. Урожай, 1994.-360 с.

33. Стеблюк М. І. Цивільна оборона. Підручник. — К.: Знання, 2002.

— 430 с.

34. Черняков Г.О., Кочін І.В., Сидоренко П.І., Букін В.Є., Костенецький М.І. Медицина катастроф. / За редакцією І.В. Кочіна. — К.: Здоров'я, 2001. — 350 с