- •Безпека в надзвичайних ситуаціях та цивільна оборона
- •Тема 2. Природні надзвичайні ситуації
- •Тема 3. Надзвичайні ситуації антропогенного характеру
- •Тема 4. Цивільна оборона
- •Тема 5. Прилади радіаційного і хімічного контролю
- •Тема 10. Організація роботи об'єктів торгівлі та харчування під час проведення
- •Тема 11. Організація захисту підприємства при надзвичайних ситуаціях
- •Тема 12. Планування заходів цивільного захисту та підготовка населення і керівного складу підприємств
- •1. Надзвичайні ситуації в сучасних умовах
- •2. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •3. Причини виникнення надзвичайних ситуацій
- •4. Наслідки надзвичайних ситуацій
- •5. Надзвичайні ситуації в україні
- •Тема 2. Природні надзвичайні ситуації
- •1. Класифікація природних надзвичайних ситуацій
- •2. Характеристика стихійних лих та природних небезпечних явищ
- •Бурі та урагани
- •Значне підвищення температури
- •Суховій
- •Пилові бурі
- •Сильний дощ
- •Землетруси
- •Вулкани
- •Ожеледі
- •Снігові замети
- •Космічні небезпеки
- •Біологічні надзвичайні ситуації
- •Блискавка
- •Надзвичайні ситуації антропогенного характеру
- •4. Надзвичайні ситуацп на об'єктах комунального господарства
- •5. Транспортні надзвичайні ситуації
- •6. Надзвичайні ситуації на радіаційно небезпечних об'єктах та при застосування ядерної зброї
- •Ядерна зброя
- •8. Біологічні надзвичайні ситуації антропогенного походження
- •Цивільна оборона
- •Міжнародне законодавство з питань захисту людей.
- •3. Цивільна оборона в зарубіжних країнах.
- •Цивільна оборона україни
- •Розділ 3. Оцінка надзвичайних ситуацій
- •Тема 5. Прилади радіаційного хімічного контролю
- •Використання приладів для оцінки обстановки щд час надзвичайних ситуацій
- •Методи визначення іонізуючих випромінювань
- •Оцінка радіаційної обстановки
- •Тема 7. Оцінка хімічної обстановки
- •1. Хімічна обстановка
- •2. Оцінка хімічної обстановки
- •1. Хімічна обстановка
- •2. Оцінка хімічної обстановки
- •Заходи захисту населення в умовах надзвичайних ситуацій
- •2. Особливості проведення деяких і невідкладних робіт у районах лиха
- •3. Обеззаражування споруд, техніки, предметів та спеціальна обробка людей
- •4. Обеззараження продовольчих та непродовольчих товарів
- •1. Організація підприємницької діяльиості з урахуванням можливості виникнення надзвичайних ситуацій
Тема 7. Оцінка хімічної обстановки
Програмна анотація
1. Хімічна обстановка
2. Оцінка хімічної обстановки
- Хімічна обстановка |
- Метеоумови |
- Отруйні речовини (ОР) |
- Інверсія |
- Сильнодіючі отруйні речовини |
- Конвекція |
(СДОР) |
- Ізотермія |
- Бойові отруйні речовини (БОР) |
- Вражаюча концентрація |
- Площа зараження |
|
1. Хімічна обстановка
Небезпечна хімічна обстановка може створитися в результаті аварій з викидом (розливом) отруйних та сильнодіючих отруйних речовин або при застосуванні хімічної зброї з утворенням зон хімічного зараження й осередків хімічного ураження.
Хімічна обстановка - це сукупність наслідків хімічного зараження території отруйними чи сильнодіючими отруйними речовинами, які негативно впливають на населення, формування ІДО і діяльність об'єктів народного господарства.
Для визначення масштабів, характеру, ступеня впливу небезпечних хімічних речовин на людей, тварин, рослини, воду, а також розробки доцільних дій формувань ЦО і населення під час ліквідації хімічного зараження й ведення робіт на об'єкті проводять оцінку хімічної обстановки методом прогнозування або за даними розвідки.
Вихідними даними для оцінки хімічної обстановки є:
- район і час застосування хімічної зброї або потрапляння в навколишнє середовище ОР;
- тип і кількість ОР або СДОР;
- ступінь захищеності людей, тварин, продуктів харчування, кормів;
- умови зберігання і характер потрапляння в навколишнє середовище небезпечних хімічних речовин;
- топографічні умови місцевості, характер забудови, наявність лісових насаджень на шляху поширення зараженого повітря;
- метеоумови: швидкість і напрямок вітру в приземному шарі, температура повітря і ґрунту, ступінь вертикальної стійкості повітря.
Є три види вертикальної стійкості повітря: інверсія, ізотермія і конвекція.
Інверсія виникає при ясній погоді, малій швидкості вітру (до 4 м/с), у вечірній час, приблизно за 1 год. до заходу сонця і припиняється протягом години після сходу сонця. При інверсії нижні шари повітря холодніші за верхні, що перешкоджає розсіюванню його по висоті і створює найбільш сприятливі умови для збереження високих концентрацій зараженого повітря.
Конвекція виникає при ясній погоді, малих швидкостях вітру (до 4 м/с), приблизно через 2 год. після сходу сонця і припиняється десь за 2-2,5 год. до заходу сонця. При конвекції нижні шари повітря нагріваються сильніше ніж верхні і це сприяє швидкому розсіюванню зараженої хімічною речовиною хмари і зменшенню її вражаючої дії.
Ізотермія спостерігається в хмарну погоду і характеризується стабільною рівновагою повітря в межах 20-30 м від земної поверхні. Ізотермія, так само як і інверсія, сприяє тривалому застою парів ОР і СДОР на місцевості, в лісі, населених пунктах.
Оцінка хімічної обстановки на об'єктах, які мають СДОР, включає визначення:
- розмірів і площі зони хімічного зараження;
- часу підходу зараженого повітря до зазначеного об'єкту;
- часу вражаючої дії СДОР;
- меж можливих осередків хімічного ураження;
- можливих втрат людей в осередках хімічного ураження.
Можливі втрати населення внаслідок дії отруйних сильнодіючих отруйних речовин залежать від:
- щільності населення (кількість людей, які проживають на території);
- токсичності ОР, БОР чи СДОР;
- глибини поширення хімічних речовин та площі осередку;
- ступеня захищеності населення;
- метеоумов (швидкість вітру, ступінь вертикальної стійкості повітря тощо).
Втрати серед населення залежать від часу, протягом якого зберігаються уражаючи концентрації отруйних хімічних речовин, а також термінів ліквідації аварії.
Під час перебування людей в осередку хімічного ураження на відкритій місцевості без протигазів ураження отримує практично 100% населення. У разі повного забезпечення населення засобами індивідуального захисту втрати не перевищать 10—12%. Зазначені втрати можуть бути пов'язані з несвоєчасним застосуванням засобів захисту, закінченням терміну придатності засобів захисту, значним часом перебування у зараженій зоні, коли захисні (поглинаючі) властивості засобів захисту дихання вичерпуються.
Для розрахунку можливих розмірів осередку хімічного ураження і втрат людей проводиться оцінка хімічної обстановки.