3. Заходи захисту населення в умовах надзвичайних ситуацій

Основними заходами захисту населення від стихійних лих, виробничих аварій, катастроф і вражаючих факторів зброї є своєчасне повідомлення населення про небезпеку, укриття населення в захисних спорудах, розосередження і евакуація населення, застосування індивідуальних та медичних засобів захисту населення.

Оповіщення населення та підприємств при загрозі надзвичайної

ситуації

Основним методом оповіщення є подача сигналу "Увага всім", після якого передаються повідомлення про конкретну надзвичайну ситуацію, її масштаб, вражаючі фактори, необхідні дії як населення так і працівників підприємств. Сигнал "Увага всім" подається включенням сирени, гудками підприємств, транспорту тощо з метою привернення уваги людей.

За сигналом "Увага всім" необхідно увімкнути радіо чи радіотрансляцію, телевізор для отримання екстрених повідомлень про обстановку, яка склалася, і рекомендацій щодо подальших дій.

Приблизний текст повідомлення під час аварії на атомній електростанції:

"Увага! Говорить штаб цивільної оборони! Громадяни! Виникла аварія на Иській атомній електростанції. У Иському районі через 2 години ЗО хвилин очікується випадання радіоактивних опадів. Прогнозований рівень радіації становитиме 20 млР/год. Населенню та працівникам підприємств вказаного регіону знаходитись в приміщенні. Провести додаткову герметизацію жилих приміщень та продуктів харчування. У подальшому діяти відповідно до наступних вказівок штабу цивільної оборони."

Приблизний текст повідомлення під час аварії на хімічно небезпечному об'єкті: "Увага! Говорить штаб цивільної оборони! Громадяни! Виникла аварія на хімічному підприємстві "Інтерхім" з викидом сильнодіючої отруйної речовини (назва речовини). Хмара забрудненого повітря поширюється у північно-східному напрямі з швидкістю 5 м/с. У зону хімічного ураження входять вулиці А, Б, Д, Ж. Небезпека хімічного ураження пройде через 3 години 40 хвилин. Населенню та працівникам підприємств, що знаходяться на вулицях Д, Ж, необхідно бути в приміщеннях, застосувати фільтруючі або ізолюючі протигази, провести додаткову герметизацію приміщень. Населенню, що проживає на вулицях А, Б, терміново залишити житлові будинки, навчальні заклади, підприємства, організації і вийти в "Березневий" район. Про одержану інформацію повідомте сусідів. У подальшому дійте за подальшими вказівками штабу цивільної оборони."

Приблизний текст повідомлення при загрозі бурі, урагану (штормове попередження): "Увага! Говорить штаб цивільної оборони! За даними гідрометеоцентру через 4 год. очікується посилення вітру до 28 м/с. Населенню та працівникам підприємств провести укріплення споруд, дахів, внести до приміщень або закріпити матеріальні цінності, що знаходяться на відкритому повітрі, щільно зачинити вікна та двері. Передати цю інформацію сусідам. Уважно стежити за повідомленнями штабу цивільної оборони".

Аналогічні повідомлення передаються при загрозі інших природних та техногенних надзвичайних ситуацій. У військовий час передаються повідомлення про повітряну небезпеку, загрозу хімічного та радіаційного зараження.

Розосередження та евакуація

Розосередженням називається організований вивід чи вивіз і розміщення у позаміській зоні робітників, які продовжують важливих об'єктах та працівників комунального господарства.

Евакуацією називається організований вивід чи вивіз населення із зон можливого враження.

Евакуація населення з небезпечних районів і зон проводиться при виникненні можливої загрози життю та здоров'ю людей. На відміну від розосередження робітників евакуйоване населення постійно проживає у безпечній зоні до відповідного розпорядження.

Практичні заходи евакуації населення із районів можливого впливу НС плануються на випадок:

• загальних аварій на атомній електростанції;

• усіх видів аварій з викидом СДОР, внаслідок яких виникає безпосередня загроза життю та заподіяння шкоди здоров'ю людей, які проживають у зоні можливого ураження;

• загрози катастрофічного затоплення місцевості;

• масових лісових і торф'яних пожеж, що загрожують населеним пунктам;

• землетрусів, селів, ураганів та інших геофізичних, гідрометео­рологічних чи космічних явищ з тяжкими наслідками;

• військових дій.

Підставою для практичного проведення еваковиходів є рішення уряду на їх проведення, а у невідкладних випадках — рішення керівника місцевої виконавчої влади території, де прогнозується чи сталося лихо. Рішення про евакуацію приймаються на основі оперативних фактичних показників обстановки або прогнозу.

Позаміською зоною називається територія поза межами зон можливого руйнування.

Робота розосереджених працівників організовується позмінно з урахуванням специфіки роботи та транспортних можливостей.

Організація і оперативне керівництво силами ЦО під час проведення рятувальних заходів, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру здійснюється надзвичайними комісіями і штабами, що створюються за рішенням Кабінету Міністрів, обласної або районної державних адміністрації. У випадку локальних, об'єктових чи місцевих надзвичайних ситуацій, що не мають катастрофічного характеру, всі заходи організовують керівники районів, населених пунктів, об'єктів, які за посадовими обов'язками виконують функції начальників цивільної оборони.

Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт полягає у виконанні заходів, передбачених чинним законодавством з питань ліквідації наслідків стихійного лиха, аварій і катастроф, епідемій і епізоотій, що створюють загрозу життю і здоров'ю населення.

Основним завданням під час надзвичайних ситуацій є порятунок людей і забезпечення їх життєдіяльності. Крім того до комплексу невідкладних робіт входить: порятунок тварин, матеріальних цінностей, створення умов для локалізації та ліквідації наслідків надзвичайної ситуації. Послідовність виконання невідкладних та аварійних робіт залежить від характеру надзвичайної ситуації, її наслідків, наявності і підготовки сил цивільної оборони та інших формувань, періоду року, погодних умов та інших факторів.

Невідкладні роботи в осередках ураження:

прокладання шляхів на заражених територіях і проїздів у завалах;

локалізація аварій;

ліквідація або укріплення аварійних споруд;

знешкодження боєприпасів, вогне- та вибухонебезпечних

предметів;

відновлення та ремонт пошкоджених захисних споруд.

Прийняттю рішення про проведення рятувальних та невідкладних робіт передує ретельна розвідка місць аварій та катастроф. Основними завданнями розвідки є визначення характеру руйнувань і об'ємів рятувальних та інших невідкладних робіт, стану шляхів під'їзду, технологічного устаткування, будівельних конструкцій, необхідності застосування спеціальної техніки, об'єму матеріалів для аварійних робіт. На основі зібраних розвідкою даних про характер і обсяг майбутніх робіт приймається рішення про виконання конкретних заходів щодо їх проведення, а також визначається послідовність, необхідні сили та засоби. Для виконання робіт, які потребують спеціальної підготовки фахівців і залучення по­тужної техніки, залучають спеціальні формування цивільної оборони або організовують загони, створені на базі спеціальних будівельних, ремонтно-будівельних, будівельно-монтажних, шляхово-будівельних організацій і відділів комунального господарства.

Рятувальні та невідкладні аварійні роботи під час ліквідації наслідків НС здійснюються поетапно:

Перший етап — екстрений захист населення, зменшення можливих наслідків надзвичайної ситуації.

Другий етап — ліквідація наслідків НС.

Третій етап — розв'язання проблеми життєзабезпечення населення в районах, що постраждали внаслідок надзвичайної ситуації.

Обсяг рятувальних та невідкладних робіт залежить від ступеня ушкодження або руйнування будинків, споруд, устаткування та агрегатів, а також від стану комунально-енергетичних систем.

Співробітникам, що залучалися до проведення рятувальних та невідкладних аварійних робіт у складі формувань цивільної оборони, виплачується середній заробіток за місцем основної роботи.

Особовий склад невоєнізованих формувань ІДО на період участі у боротьбі зі стихійними лихами і великими виробничими аваріями забезпечується безкоштовним харчуванням, житлом, спецодягом і транспортом для проїзду до місця робіт і назад до місця проживання.

Витрати, пов'язані з оплатою робіт, харчування, житла, спецодягу, а також інших видів забезпечення, необхідних для виконання рятувальних робіт, фінансуються за рахунок державних коштів або коштів міністерств (відомств), підприємств.