9.3 Економічна оцінка ефективності функціонування органу державної влади

Ефективність державного органу доцільно розглядати з огляду на такі її види, як індивідуальна, групова, організаційна.

Індивідуальна ефективність - знаходиться на базовому рівні організації і відображає рівень виконання завдань конкретни­ми працівниками організації (кри­терії індивідуальної ефективності діяльності служать підставою для ма­теріального стимулювання, просування службовими сходами та використання інших стимулів, що діють у державному ор­гані). До факторів індивідуальної ефективності належать: знання, вміння, здібності, ставлення до праці, мотивація, мо­ральність, стрес, відповідальність, ініціативність.

Групова ефективність - є або простою сумою вне­сків всіх членів групи, або виступає наслідком реалізації принципу синер­гізму (це дещо більше, ніж сума окре­мих внесків, внаслідок спільних дій і узгодженого з іншими внеску кожного з учасників колективної діяльності). Групова ефективність визначається такими факторами: взаємодія; розподіл обов'язків і повноважень; лідерство; владні відносини, норми поведінки; ролі; статус; структура.

Організаційна ефективність - включає індивідуальну і групо­ву ефективність, однак перевищує їх суму за рахунок синер­гічних ефектів. Визначальними факторами організа­ційної ефективності є зовнішні умови, обрана стратегія, техно­логії, що використовуються, організаційна структура, органі­заційна культура, процеси.

Рівень індивідуальної, групової, організаційної ефектив­ності в державному органі досягається шляхом забезпечення належної координації діяльності окремих працівників, струк­турних підрозділів, робочих груп, організації в цілому в про­цесі здійснення таких управлінських функцій: планування, організація, керівництво і контроль.

Діяльність органу влади може оцінюватися у двох ас­пектах, а саме: оцінки досягнення цілей функціонування ор­гану та оцінки ефективності діяльності органу.

Треба зазначити, що оцінка досягнення цілей діяльності ор­гану державної влади різними суб'єктами здійснюється з різ­них позицій:

Громадянина цікавлять досягнуті результати цієї діяль­ності як для усвідомлення правильності обраного курсу соці­ального та економічного розвитку, так і для прийняття особис­того рішення в період виборів.

Законодавця мають цікавити передусім можливі наслідки цієї діяльності, а також, з прагматичного погляду — результа­ти та обсяг діяльності для виділення коштів з бюджету.

Державного службовця — характер діяльності для досяг­нення цілей, що поставлені перед органом.

Тим самим окремі випадки оцінки діяльності орга­ну державної влади замінюються систематичним контролем за ефективністю його діяльності.

Основне ж призначення органів державної влади полягає у створенні та підтриманні умов для забезпечення високого рів­ня добробуту населення, охорони здоров'я, освіти, особистої безпеки та безпеки навколишнього середовища тощо. Тому ефективність їх діяльності необхідно розглядати через показ­ники життєдіяльності та життєзабезпечення людини, тобто через основні цілі громадян — суспільний добробут.

Доцільно оцінювати ефективність діяльності ор­гану державної влади на всіх стадіях:

• при формуванні пропозицій щодо цілей державної полі­тики та їх реалізації;

• при правовому їх закріпленні або затвердженні;

• на етапах визначення необхідних та достатніх ресурсів;

• при наданні послуг з метою ре­алізації визначених цілей;

• при оцінюванні досягнення визначених цілей.

Цілі органу або його структурного підрозділу реалізуються шляхом здійснення певних функцій. Ефективність їх здійснен­ня оцінюється завдяки використанню конкретних показників, зокрема: загальної мінімізації витрат, недопущення втрат, за­доволення запитів громадян тощо.

Треба зазначити, що витрати й обсяги робіт не повною мірою є суспільно значущими показниками ефективності органів управління.

Інтегрованими показниками ефективності фун­кціонування органів управління є оцін­ки заздалегідь підготовлених експертів та опитування грома­дян з приводу задоволення населення реалізацією цілей діяльності органу управління. За їх допомогою можна оцінити: ступінь виконання поставлених перед органом завдань; адек­ватність якості наданих послуг потребам громадян, їх готов­ність сплачувати ці послуги; задоволення громадян діяльністю даного органу тощо.

Для систематичного та підсумкового контролю ефективності діяльності органу виконавчої влади, що певною мірою адекват­на ефективності функціонування державної служби в цьому органі, найбільш логічним є такий порядок її оцінки:

1. Аналіз технологічних процедур розробки та затвердження програми діяльності органу державної влади з визначенням діагностованих цілей.

2. Аналіз бюджету органу.

3. Експертиза функціональної та організаційної структури органу державної влади відповідно до цілей його функ­ціонування.

4. Аналіз ресурсного, в тому числі інформаційного та кадро­вого забезпечення реалізації цілей діяльності органу держав­ної влади.

5. Дослідження основних показників "випуску" (тобто на­дання послуг та забезпечення випуску товарів) у визначеній кількості, якості з дотриманням ефективності його виробниц­тва.

6. Проведення поточного контролю ефективності вико­ристання бюджетних коштів та ефективності діяльності дер­жавних службовців з досягнення визначених цілей органу дер­жавної влади.

7. Проведення громадського оцінювання діяльності органу шляхом залучення спеціально підготовлених експертів та опи­тування громадян з приводу задоволення населення діяльніс­тю цього органу.

У розвинутих країнах набув поширення такий метод ком­плексної оцінки ефективності діяльності державних службов­ців, як управління за цілями. Цей метод заснований на оцінці досягнення службовцем цілей, накреслених на конкретний термін. Передбачає систематичне обговорення рівня досягнен­ня цілей. Вимагає чіткого кількісного визначення цілей і тер­мінів їхнього досягнення.