- •Тема 1. Вступ
- •1.1. Загальні питання
- •1.2. Коротка історична довідка
- •Тема 2. Класифікація вогнетривів
- •2.1. Класифікація по вогнетривкості
- •2.2. Класифікація вогнетривів по хіміко-мінералогічній сполуці
- •2.3. Класифікація вогнетривів за хімічним складом й технологією виробництва
- •II Алюмосилікатні вогнетриви:
- •2.4. Класифікація не формованих вогнетривких матеріалів по призначенню
- •2.5. Класифікація вогнетривів по пористості
- •2.6. Класифікація по області застосування
- •Тема 3. Властивості вогнетривів
- •3.1. Шлакостійкість вогнетривів
- •3.2. Вогнетривкість вогнетривів
- •3.3. Термічна стійкість вогнетривів
- •3.4. Теплоємність вогнетривів
- •3.5. Теплопровідність вогнетривів
- •3.6. Температуропровідність
- •3.7. Електропровідність вогнетривів
- •3.8. Пористість вогнетривів
- •З.9. Газопроникність вогнетривів
- •3.10. Зміна об'єму вогнетривів
- •З.11. Точність розмірів і форми вогнетривких виробів
- •3.12 Міцність при високих температурах.
- •3.12.1. Температура деформації під навантаженням
- •3.12.2 Тимчасовий опір стиску
- •Тема 4. Взаємодія вогнетривів зі шлаками, металами, газами
- •4.2. Коротка характеристика металургійних шлаків
- •4.3. Взаємодія вогнетривів з вуглецем
- •4.4. Взаємодія вогнетривів з металами
- •4.5. Руйнування вогнетривів газами
- •4.6. Руйнування вогнетривів цинком
- •4.7. Взаємодія вогнетривів різного хімічного складу між собою
- •Тема 5. Фізико-хімічні основи виробництва вогнетривів
- •5.1. Кварцити й піщаники
- •5.2. Вогнетривкі глини
- •5.3. Каоліни
- •5.3. Високоглиноземиста сировина
- •5.4. Сировина для основних вогнетривів
- •5.5. Вуглеводовмістна сировина
- •Тема 6. Виробництво вогнетривів
- •6.1. Фізико-хімічні основи технології виробництва динасу
- •6.1.1 Призначення динасових виробів
- •6.2. Алюмосилікатні вогнетриви
- •6.2.1. Властивості вогнетривких глин і виробництво шамотних виробів
- •Упорні глини.
- •6.2.3. Зміни, що відбуваються в глинах і каолінах при випалі
- •6.3. Високоглиноземисті вогнетривкі вироби
- •6.3.1 Загальна характеристика
- •6.4. Властивості ї області використання високоглиноземистих вогнетривів
- •Теплопровідність корунду й муліту
- •Тема 7. Вогнетриви з основними властивостями
- •7.1. Магнезіальні вогнетриви
- •7.1.1. Магнезитові вогнетриви
- •Високогустинні магнезитові вироби
- •7.1.2. Форстеритові вогнетриви
- •7.1.3. Шпинельні вогнетриви
- •7.1.4. Доломітові вогнетриви
- •7.2. Магнезіальні хромовмісткі вогнетриви
- •7.2.1. Хромомагнезитові вогнетриви
- •7.2.1. Термостійкі хромомагнезитові вироби
- •7.2.2. Магнезитохромітові вогнетриви
7.1.3. Шпинельні вогнетриви
Шпинельні вогнетривкі вироби одержують синтезом технічного глинозему з каустичним магнезитом. Під час випалу відпресованої цегли Mg, взаємодіючи з Аl2Оз, утворить шпінель MgO∙Al2O3, мінерал, що зустрічається в природі.
Для складання шихти, що йде на виготовлення шпінельних виробів, потрібно глинозему 70% і каустичного магнезиту 30%, в останньому повинне бути Mg не менш 91,0%.
Утворення MgO∙Al2О3, супроводжується усадкою спеку на 29...24%, для усунення усадки у виробах здійснюють попередній синтез шпінелі в гартованих брикетах.
Тому що окисли, що утворять шпінель, дуже тугоплавкі (температура плавлення Mg дорівнює 2800 °С, а А12О3 - 2050 °С), для забезпечення спікання їх при більш низьких температурах у шихту додають мінералізатори, що дозволяють знизити температуру спікання до 1650°С.
Як мінералізатор застосовують хроміт, - він прискорює утворення шпінелі й ріст її кристалів.
Для виготовлення брикетів шпинельну шихту подрібнюють до порошку, що має близько 85% зерен розміром від 0 до 0,088 мм, потім зволожують до 3-4% водяним розчином, що містить 0,5% патоки або сульфатно-спиртової барди. Далі цю шихту брикетують на пресах, під тиском 15...20 Н/м2. Потім брикети обпалюють при температурі 1650 СС. Після випалу брикети подрібнюють. Зернова сполука порошку повина бути наступною:
Фракції, мм |
3...2 |
2. ..0,5 |
0,5 |
Вміст, % _ |
25 |
25. ..35 |
40. ..50 |
До зернистої шихти додають 20% зв'язки, сирої брикетної маси, здрібненої до тонкості зерен порядку 0...0,088 мм. Після змішання на бігунах з маси пресують шпинельні вироби. Відпресований сирець піддається прискореному сушінню, і після сушіння направляється на випал. Випал шпінельних виробів здійснюють при температурі 1650 °С. Тривалість випалу по встановленому режимі становить від 100 до 110 година.
Отримані зазначеним способом вогнетриви мають наступні властивості:
Межа міцності при стиску, МН/м2 |
Вище 49 |
Температура деформації під навантаженням в 0,196 МН/м2, оС |
|
початку розм'якшення: |
1600. ..1650 |
руйнування: |
1660 |
Пористість гадана, % |
19...25 |
Об'ємна маса, кг/mj |
2600. ..2800 |
Вогнетривкість, °3 |
Вище 1920 |
Термостійкість, повітряні теплозміни |
30. ..40 |
Додаткова усадка при 1700 °С, витримка 1 година, % |
0,4 |
Середній коефіцієнт лінійного розширення в інтервалі температур 20..700 °С |
(0,9...1,0)- 10-5 |
7.1.4. Доломітові вогнетриви
Доломітові вогнетриви виготовляють із природного мінералу доломіту Mg03,CaCO3.
Доломіт, так само як і магнезит використовується як металургійний порошок для наварки подин і заправлення печей з основнию футеровкою. Крім того, він використовується як сировина у виробництві доломітових виробів з високою вогнетривкістю, які володіють явно вираженим основним характером і добре протистоять роз'їдаючій дії основних шлаків.
Негативною властивістю доломітових вогнетривів є те, що СаО навіть при дуже високій температурі випалу втрачає здатність гаситися. Тому готові вироби з доломіту не витримують тривалого зберігання, вони поглинають вологу з повітря, розбухають і розвалюються. Вироби треба використовувати незабаром після виготовлення, уникаючи зберігання, закладати у футеровку печей.
При виготовленні водостійких доломітових вогнетривів здійснюють випал шихти на клінкер (спек).
Шихта, що надходить на випал, складається з розрахунку одержання в спеку водостійких силікатів кальцію типу 3∙CaOSi2 і 2∙CaOSiО2.
Спік з випалювальних печей надходить на здрібнювання до певної величини зерен, до яких додають мінералізатор і органічну зв'язувальну речовину.
Випал ведеться до кінцевої температури 1500... 1580 °С, з витримкою при ній протягом 6 годин.
При даному технологічному режимі отримані вироби з наступними властивостями:
Хімічний склад, % |
|
SiО2 |
16,52 |
СаО |
46.05 |
Аl2О3 |
1,19 |
Fc2О3 |
2,6 |
МnО |
0.76 |
Mg |
30,05 |
Р2О5 |
1.18 |
Вогнетривкість, °С |
1770... 1780 |
Температура деформацій під навантаженням 0,196МН/м2, oС : |
|
початку розм'якшення: |
1550. ..1610 |
руйнування: |
1680... 1690 |
Додаткова усадка при 1700 °С, % |
1,37 |
Об'ємна вага, кг/м3 |
2800.. .2900 |
Межа міцності при стиску, МН/м2 |
98,1. ..127,53 |
Доломітові вогнетриви на органічному зв'язуванні
Для виготовлення доломітових виробів зі смольним зв'язуванням обпалений доломіт подрібнюють до крупності зерен від 0 до 8мм. У якості сполучника додають смольне зв'язування, що складається з 50-70% пеку й 30-40% антрацитового масла. У попередньо підігрітий доломіт додають 10...15% зазначеного зв'язування. Вогнетривку масу направляють на пресування виробів при тисках від 49 до 98 Н/м2. Випал цегли на смоляному зв'язуванні роблять до 1500 °С.
Безвипалювальні доломітові вогнетриви на органічному зв'язуванні
З огляду на труднощі випалу виробів на органічному зв'язуванні, для футеровки конвертерів і мартенівських печей почали застосовувати доломітові вогнетриви, минаючи попередній випал який відбувається безпосередньо в металургійних печах при їхньому пуску в роботу.
У безвипалювальних вогнетривах лише обмежена частина СаО зв'язана в силікати й алюмоферити. Інша частина СаО перебуває у вільному стані.
Для зв'язування таких мас при пресуванні або набиванні використовують смолу або бітум. Для складання шихти рекомендується свіжоспечений доломіт, в якому повинно бути 3...4% Si2; 3...4% Р2О3; не менш 35% Mg і 35...45% вільного СаО.
Маса для днищ конвертерів містить смоли 12...15% і підігрівається при трамбуванні до 70...90 °С.
Для пресування безвипалювальних блоків для стін конвертерів застосовують масу з величиною зерен від порошку до 10...15 мм, з добавкою від 5...6 до 10...12% смоли.
Трамбування блоків монолітних футеровок конвертерів і подин мартенівських печей здійснюють пневматичними молотками з гарячим трамбуванням. Днища конвертерів після трамбування покривають металевими кришками й обпалюють до коксування смоли й зміцнення маси.
Нагрівання до максимальної температури 60...700 °С триває 30...40 годин.