- •Тема 1. Вступ
- •1.1. Загальні питання
- •1.2. Коротка історична довідка
- •Тема 2. Класифікація вогнетривів
- •2.1. Класифікація по вогнетривкості
- •2.2. Класифікація вогнетривів по хіміко-мінералогічній сполуці
- •2.3. Класифікація вогнетривів за хімічним складом й технологією виробництва
- •II Алюмосилікатні вогнетриви:
- •2.4. Класифікація не формованих вогнетривких матеріалів по призначенню
- •2.5. Класифікація вогнетривів по пористості
- •2.6. Класифікація по області застосування
- •Тема 3. Властивості вогнетривів
- •3.1. Шлакостійкість вогнетривів
- •3.2. Вогнетривкість вогнетривів
- •3.3. Термічна стійкість вогнетривів
- •3.4. Теплоємність вогнетривів
- •3.5. Теплопровідність вогнетривів
- •3.6. Температуропровідність
- •3.7. Електропровідність вогнетривів
- •3.8. Пористість вогнетривів
- •З.9. Газопроникність вогнетривів
- •3.10. Зміна об'єму вогнетривів
- •З.11. Точність розмірів і форми вогнетривких виробів
- •3.12 Міцність при високих температурах.
- •3.12.1. Температура деформації під навантаженням
- •3.12.2 Тимчасовий опір стиску
- •Тема 4. Взаємодія вогнетривів зі шлаками, металами, газами
- •4.2. Коротка характеристика металургійних шлаків
- •4.3. Взаємодія вогнетривів з вуглецем
- •4.4. Взаємодія вогнетривів з металами
- •4.5. Руйнування вогнетривів газами
- •4.6. Руйнування вогнетривів цинком
- •4.7. Взаємодія вогнетривів різного хімічного складу між собою
- •Тема 5. Фізико-хімічні основи виробництва вогнетривів
- •5.1. Кварцити й піщаники
- •5.2. Вогнетривкі глини
- •5.3. Каоліни
- •5.3. Високоглиноземиста сировина
- •5.4. Сировина для основних вогнетривів
- •5.5. Вуглеводовмістна сировина
- •Тема 6. Виробництво вогнетривів
- •6.1. Фізико-хімічні основи технології виробництва динасу
- •6.1.1 Призначення динасових виробів
- •6.2. Алюмосилікатні вогнетриви
- •6.2.1. Властивості вогнетривких глин і виробництво шамотних виробів
- •Упорні глини.
- •6.2.3. Зміни, що відбуваються в глинах і каолінах при випалі
- •6.3. Високоглиноземисті вогнетривкі вироби
- •6.3.1 Загальна характеристика
- •6.4. Властивості ї області використання високоглиноземистих вогнетривів
- •Теплопровідність корунду й муліту
- •Тема 7. Вогнетриви з основними властивостями
- •7.1. Магнезіальні вогнетриви
- •7.1.1. Магнезитові вогнетриви
- •Високогустинні магнезитові вироби
- •7.1.2. Форстеритові вогнетриви
- •7.1.3. Шпинельні вогнетриви
- •7.1.4. Доломітові вогнетриви
- •7.2. Магнезіальні хромовмісткі вогнетриви
- •7.2.1. Хромомагнезитові вогнетриви
- •7.2.1. Термостійкі хромомагнезитові вироби
- •7.2.2. Магнезитохромітові вогнетриви
4.2. Коротка характеристика металургійних шлаків
Взаємодія шлаків з вогнетривами визначається хімічним складом шлаків, їхньою будовою, в'язкістю й поверхневим натягом (таблиця 4.1 ).
Таблиця 4.1
Хімічний склад, поверхневий натяг і в'язкість шлаків при 1480°С (середні данні)
Шлаки |
Хімічний склад, масова частка, % |
Поверхневий натяг,
|
В'язкість, П∙ ˚С |
|||||||
Si2 |
Ca |
Al2O3 |
Fe |
Fe2O3 |
Mg |
Mn |
S |
|||
Доменний |
35,7 |
38,0 |
13,0 |
0,3 |
- |
6,0 |
6,0 |
1,7 |
425 |
0,5 |
Мартенівський |
8,8 |
39,4 |
1,8 |
21,6 |
14,7 |
10,5 |
2,4 |
0,12 |
440 |
0,17 |
Конверторний |
8..17 |
42...51 |
2,5...4 |
9..16 |
3...5 |
6,8…8 |
9..12 |
- |
— |
- |
Хімічну природу шлаків характеризує їх основність: i =CaO/Si2. Практично застосовується наступна шкала основності при відношенні CaO/SiО2
кислі < 0,9;
низкої основності 1,1...1,7;
середньої основності 1,9...2,5;
високої основності 2,7...3,3.
При відношенні CaO/SiO2 до 2,5 агресивність шлаків зростає, а при основності більше 2,5 відбувається утворення 2CaOSiO2 і швидка кристалізація дикальцієвого силікату, що різко підвищує в'язкість шлаків. Таким чином, найбільша агресивність металургійних шлаків проявляється в певному інтервалі його основності.
Наприклад, стосовно алюмінокислотних вогнетривів при температурах до 1600°С інтервал агресивності шлаків перебуває, при його основності, у межах 1,3...2,5. Кислі шлаки, що містять 45...50% Si2 і більше, мають більшу в'язкість.
Зміна в'язкості зі зниженням температури в кислих шлаків відбувається більш плавно, тому їх називають довгими. Основні шлаки рухливі, менш грузлі. Вони добре кристалізуються й тому їх називають короткими (рис 4.1).
Залежність в'язкості основних і кислих шлаків від температури.
Якісно шлаковитривалість вогнетривів описується наступними правилами. Насамперед, хімічний характер вогнетриву й особливо його зв'язування повинно відповідати основності шлаків.
Динасові й шамотні вироби утворюючи із оксидами заліза найбільш легкоплавкі суміші високо глиноземистого виробу випливають за динасовими й шамотними, а периклазові вироби дають із оксидами заліза високовогнетривкі сполуки й мають мінімальну розчинність в оксидах заліза.
Оксид кальцію (основний компонент більшості металургійних шлаків) з динасовими, шамотними й високо-глиноземистими вогнетривами утворить легкоплавкі сполуки, суміш же оксиду кальцію з оксидом магнію володіє високою вогнетривкістю. Із цієї причини основні вогнетриви використовують при футеровці основних мартенівських печей і кисневих конвертерів і печей для випалу цементного клінкера.
Луги утворюють легкоплавкі сполуки з динасовими й алюмосилікатними виробами. Високоглиноземисті вироби більше стійкі до лугів. Периклазові вогнетриви мають високу стійкість до впливу лугів.