- •Тема 1. Вступ
- •1.1. Загальні питання
- •1.2. Коротка історична довідка
- •Тема 2. Класифікація вогнетривів
- •2.1. Класифікація по вогнетривкості
- •2.2. Класифікація вогнетривів по хіміко-мінералогічній сполуці
- •2.3. Класифікація вогнетривів за хімічним складом й технологією виробництва
- •II Алюмосилікатні вогнетриви:
- •2.4. Класифікація не формованих вогнетривких матеріалів по призначенню
- •2.5. Класифікація вогнетривів по пористості
- •2.6. Класифікація по області застосування
- •Тема 3. Властивості вогнетривів
- •3.1. Шлакостійкість вогнетривів
- •3.2. Вогнетривкість вогнетривів
- •3.3. Термічна стійкість вогнетривів
- •3.4. Теплоємність вогнетривів
- •3.5. Теплопровідність вогнетривів
- •3.6. Температуропровідність
- •3.7. Електропровідність вогнетривів
- •3.8. Пористість вогнетривів
- •З.9. Газопроникність вогнетривів
- •3.10. Зміна об'єму вогнетривів
- •З.11. Точність розмірів і форми вогнетривких виробів
- •3.12 Міцність при високих температурах.
- •3.12.1. Температура деформації під навантаженням
- •3.12.2 Тимчасовий опір стиску
- •Тема 4. Взаємодія вогнетривів зі шлаками, металами, газами
- •4.2. Коротка характеристика металургійних шлаків
- •4.3. Взаємодія вогнетривів з вуглецем
- •4.4. Взаємодія вогнетривів з металами
- •4.5. Руйнування вогнетривів газами
- •4.6. Руйнування вогнетривів цинком
- •4.7. Взаємодія вогнетривів різного хімічного складу між собою
- •Тема 5. Фізико-хімічні основи виробництва вогнетривів
- •5.1. Кварцити й піщаники
- •5.2. Вогнетривкі глини
- •5.3. Каоліни
- •5.3. Високоглиноземиста сировина
- •5.4. Сировина для основних вогнетривів
- •5.5. Вуглеводовмістна сировина
- •Тема 6. Виробництво вогнетривів
- •6.1. Фізико-хімічні основи технології виробництва динасу
- •6.1.1 Призначення динасових виробів
- •6.2. Алюмосилікатні вогнетриви
- •6.2.1. Властивості вогнетривких глин і виробництво шамотних виробів
- •Упорні глини.
- •6.2.3. Зміни, що відбуваються в глинах і каолінах при випалі
- •6.3. Високоглиноземисті вогнетривкі вироби
- •6.3.1 Загальна характеристика
- •6.4. Властивості ї області використання високоглиноземистих вогнетривів
- •Теплопровідність корунду й муліту
- •Тема 7. Вогнетриви з основними властивостями
- •7.1. Магнезіальні вогнетриви
- •7.1.1. Магнезитові вогнетриви
- •Високогустинні магнезитові вироби
- •7.1.2. Форстеритові вогнетриви
- •7.1.3. Шпинельні вогнетриви
- •7.1.4. Доломітові вогнетриви
- •7.2. Магнезіальні хромовмісткі вогнетриви
- •7.2.1. Хромомагнезитові вогнетриви
- •7.2.1. Термостійкі хромомагнезитові вироби
- •7.2.2. Магнезитохромітові вогнетриви
4.3. Взаємодія вогнетривів з вуглецем
При взаємодії вогнетривів із твердим вуглецем відбувається відновлення оксиду вогнетриву до металу, або утворення карбідів, або оксикарбідів, або нижчих оксидів.
Температуру початку взаємодії Тпв оксиду з вуглецем визначають по формулі Тпв = 0,46Тпл+250.
Зольний вуглець утворюється при температурі 400...700 С по реакції: 2C → C2+Сз, при цьому C відкладається в порах вогнетриву. Каталізатором у цій реакції є свіжо відновлене залізо.
Якщо вогнетривка цегла досить пориста, то проникаючи в глиб і, розкладаючись (у цеглі завжди присутня якась кількість Fe2O3 і, виходить, відновлене Fe), насичує вогнетрив Сз. Нагромадження в порах Сз викликає його розтріскування.
Руйнування вогнетриву при відкладенні зольного вуглецю, супроводжується більшими об'ємними змінами. Збільшення об'єму викликає напруги в тілі вогнетриву, що перевищують міцність і приводять до руйнування.
Циклічні процеси " відновлення-окислювання" супроводжуються об'ємними змінами (усадкою-ростом), внаслідок чого вогнетрив розпушується й втрачає міцність.
Підвищити стійкість шамотної цегли проти впливу відкладення Сз можна за рахунок підвищення щільності цегли (зниження пористості) і збільшення температури випалу вогнетриву, при якій окисли заліза й мінерали переходять повністю в силікати заліза (Si2∙Fе2О3). Останнє виключає відновлення заліза при низькій температурі, тому що із силікату заліза відновлення останнього вимагає більших енергетичних витрат.
4.4. Взаємодія вогнетривів з металами
У розплавленому металі оксидні вогнетриви безпосередньо не поширюються. Роз'їдання вогнетривів металами йде у дві стадії. На першій стадії тверді вогнетривкі оксиди, реагуючи з Fe, Mg або іншими компонентами шлаків, продуктами розкислення або іншими копонентами суміші металургійного розплаву, переходять у розплав.
Далі продукти окислювання сталі, за рахунок поверхневих сил проникають у вогнетрив, зміщуючи тим самим рівновагу реакцій взаємодії між вогнетривом і сталлю убік подальшого виділення з розплаву металу. Основним компонентом окислювання сталі є Fe. Розплавлена сталь і деякі інші метали розчиняють вуглецеві вогнетриви до ступеня насичення вуглецем. Чавун же, будучи насичений вуглецем, не взаємодіє з вуглецевими виробами. Тому футеровку нижньої частини доменних печей виконують із вуглецевих блоків.
Найбільш часта взаємодія вогнетривів з металами носить кінетичний характер, а взаємодія зі шлаками - дифузійний.
Зниження шорсткості поверхні вогнетриву в значній мірі зменшує швидкість реакції на границі розділу вогнетрив-метал.
4.5. Руйнування вогнетривів газами
Вуглецеві, графітові й карбід-кремнієві вогнетриви окисляються в кисневмісному середовищі й під впливом водяного пару при високих температурах. Водяні пари з доломітом, магнезитом і іншими виробами, що містять вапно, утворюють гідрооксид кальцію й магнію. При гідратації оксидів значно збільшується об'єм, що й приводить до руйнування виробів. Продукти гідратації розкладаються при порівняно невисокий температурі (800°). Вище цієї температури гідратація не відбувається.
Вплив різних газів на вогнетриви наведені в таблиці 4.2.
Пари лугів (К2О, Na2O) з вогнетривами утворюють нові мінерали. Реакції йдуть зі збільшенням об'єму й супроводжуються відшаровуванням частини виробів.
Корозійна стійкість вогнетривів збільшується в ряді: шамотний (42% Аl2O3) високоглиноземний (мулітовий 70% А12О3) карбід кремнієвий на глинистому зв'язуванні корундова цегла карбідкремнієвий само-зв’язаний карбідкремнієвий на нітридному зв'язуванні.
Природний газ і вуглеводні (метан, етан) також руйнують вогнетриви. Так, при термічному розкладанні метану СН4 → C+2Н2 при температурі 850...900°С утвориться зольній вуглець і водень.
Монооксид вуглецю є найпоширенішим кородієнтом. Його кородуюча дія полягає у відновленні оксидів вогнетриву.
Таблиця 4.2
Руйнування вогнетривів газами.
Гази |
Дія на вогнетрив |
Характер руйнування |
Температура, °C |
С, СH4 |
Виділення зольного вуглецю |
Руйнування структури |
400. ..600 (600. ..1000) |
Пари Zn, РЬ |
Заповнення пор металом |
Зміна об'єму при окислюванні |
470. ..500 |
Пари лугів |
Утворення легкоплавких силікатів |
Зменшення міцності оплавлення |
600. ..900 |
Н2 |
Відновлення |
Деформація |
<1400 |
О2 |
Окислювання |
Деформація |
<400 |
Н2О |
Гідратація |
Деформація |
Низька |