- •Тема 1. Вступ
- •1.1. Загальні питання
- •1.2. Коротка історична довідка
- •Тема 2. Класифікація вогнетривів
- •2.1. Класифікація по вогнетривкості
- •2.2. Класифікація вогнетривів по хіміко-мінералогічній сполуці
- •2.3. Класифікація вогнетривів за хімічним складом й технологією виробництва
- •II Алюмосилікатні вогнетриви:
- •2.4. Класифікація не формованих вогнетривких матеріалів по призначенню
- •2.5. Класифікація вогнетривів по пористості
- •2.6. Класифікація по області застосування
- •Тема 3. Властивості вогнетривів
- •3.1. Шлакостійкість вогнетривів
- •3.2. Вогнетривкість вогнетривів
- •3.3. Термічна стійкість вогнетривів
- •3.4. Теплоємність вогнетривів
- •3.5. Теплопровідність вогнетривів
- •3.6. Температуропровідність
- •3.7. Електропровідність вогнетривів
- •3.8. Пористість вогнетривів
- •З.9. Газопроникність вогнетривів
- •3.10. Зміна об'єму вогнетривів
- •З.11. Точність розмірів і форми вогнетривких виробів
- •3.12 Міцність при високих температурах.
- •3.12.1. Температура деформації під навантаженням
- •3.12.2 Тимчасовий опір стиску
- •Тема 4. Взаємодія вогнетривів зі шлаками, металами, газами
- •4.2. Коротка характеристика металургійних шлаків
- •4.3. Взаємодія вогнетривів з вуглецем
- •4.4. Взаємодія вогнетривів з металами
- •4.5. Руйнування вогнетривів газами
- •4.6. Руйнування вогнетривів цинком
- •4.7. Взаємодія вогнетривів різного хімічного складу між собою
- •Тема 5. Фізико-хімічні основи виробництва вогнетривів
- •5.1. Кварцити й піщаники
- •5.2. Вогнетривкі глини
- •5.3. Каоліни
- •5.3. Високоглиноземиста сировина
- •5.4. Сировина для основних вогнетривів
- •5.5. Вуглеводовмістна сировина
- •Тема 6. Виробництво вогнетривів
- •6.1. Фізико-хімічні основи технології виробництва динасу
- •6.1.1 Призначення динасових виробів
- •6.2. Алюмосилікатні вогнетриви
- •6.2.1. Властивості вогнетривких глин і виробництво шамотних виробів
- •Упорні глини.
- •6.2.3. Зміни, що відбуваються в глинах і каолінах при випалі
- •6.3. Високоглиноземисті вогнетривкі вироби
- •6.3.1 Загальна характеристика
- •6.4. Властивості ї області використання високоглиноземистих вогнетривів
- •Теплопровідність корунду й муліту
- •Тема 7. Вогнетриви з основними властивостями
- •7.1. Магнезіальні вогнетриви
- •7.1.1. Магнезитові вогнетриви
- •Високогустинні магнезитові вироби
- •7.1.2. Форстеритові вогнетриви
- •7.1.3. Шпинельні вогнетриви
- •7.1.4. Доломітові вогнетриви
- •7.2. Магнезіальні хромовмісткі вогнетриви
- •7.2.1. Хромомагнезитові вогнетриви
- •7.2.1. Термостійкі хромомагнезитові вироби
- •7.2.2. Магнезитохромітові вогнетриви
6.2. Алюмосилікатні вогнетриви
До алюмино-силікатних вогнетривів відносяться:
Напівкислі |
||
Кварцово-глинисті |
Si2 <70% А12O3 < 30% |
|
Шамотно-Напівкислі |
||
Кварцево-напівкислі |
||
Нейтральні |
||
Шамотні |
|
А12O3 = 25...40% |
Каолінові |
А12О3 40% |
|
Високоглиноземисті |
А12О3 > 45% |
|
Корундові |
А12О3 > 75% |
6.2.1. Властивості вогнетривких глин і виробництво шамотних виробів
Області застосування. Одним з видів алюміно-силікатної сировини, використовуваного у виробництві шамотних вогнетривів, є вогнетривкі глини. Звичайно вогнетривкі глини містять глинозему від 25 до 35% і кремнезему від 50% до 70%.
Вогнетривкість глин визначається змістом каолініту А12О3-Si2-Н2О, зі збільшенням змісту останнього в глині її вогнетривкість підвищується.
Властивості цього виду сировини можуть бути охарактеризовані правою частиною діаграми Si2 - А12О3 (мал. 4).
Домішки в глинах поводяться як плавні, що знижують вогнетривкість глин.
Глини складаються в основному із дрібних часток, величина яких близька до величини колоїдних часток, що обумовлюють пластичність і адсорбційну здатність глин.
Зміст гігроскопічної вологи в глинах залежно від їхньої природи й атмосферних умов міняються від 1...2 до 20%.
Зі збільшенням вільної води в глинах до певної межі, пластичність їх збільшується, і вони легко формуются, їм легко надати будь-яку форму, яку вони зберігають надалі при сушінні. Але зі збільшенням добавки води понад певну норму затвердіння, пластичність глин знижується, вони стають липкими й розріджуються настільки, що втрачають свою здатність зберігати додану їм форму. При висушуванні відформованих виробів із глин при 110 °С до повної втрати води затвору, вони затвердевають, зберігаючи форму й здобуваючи крихкість. Однак при додаванні до них води втрачена пластичність знову відновлюється, тому що при сушінні з температурою 110°С не відбувається структурних змін у молекулі Al2O3-Si2-H2O і в інших, подібних йому мінералах, тому фізичні властивості глин залишаються колишніми.
Тільки при прожарюванні глин і каолініту до 500...800 °С, структура мінералів руйнується, глини повністю втрачають пластичність, що при наступному зволоженні не відновлюється - губиться сполучна здатність.
Сполучною здатністю називається здатність глин зв'язувати непластичні матеріали в загальну, досить міцну однорідну масу, придатну для наступної переробки шляхом формування й пресування вогнетривких виробів.
Сполучна здатність глин у значній мері залежить від їхньої пластичності. При випалі глин відбувається руйнування гідратних форм мінералів, тобто віддаляється кристалізаційна вода й відбуваються процеси спікання часток глини.
У міру нагрівання глин понад 800 °С, звичайно до температури 1360... 1400 °С, їхній випал супроводжується поступовим розм'якшенням під впливом плавлення домішок, що флюсують, що з наближенням до кінцевого температуримо випалу переходить у капельнорідинний стан, і служать сполучним матеріалом, оточуючи частки глини, ущільнюють масу й цементують її в черепок.
Всі алюмосилікатні вогнетриви є похідними системи SiO2 (кварц) і А12O3 (корунд), рис. 6.2.
Діаграма станів даної системи при нагріванні суміші Si2 - А12О3, характеризує теплові властивості вогнетривких виробів залежно від процентного співвідношення компонентів системи.
Температура плавлення кремнезему дорівнює 1713 °С, на діаграмі вона відзначена крапкою А.
При розплавлюванні кремнезем утворить грузлий розплав. Частина діаграми - зі змістом кремнезему від 100 до 97%, відповідає сполуці кислих вогнетривів типу динас.
Добавка глинозему А12О3 до 5,5% зменшує в'язкість і знижує температуру плавлення системи до 1545 °С с утворенням эвтектики в крапці Б. При 54% SiO2 і 46% Аl2O3 температура плавлення системи підвищується до рівня близько 1000 °С.
Мінерал каолініт (А12О3∙SіO∙2Н2О) також широко розповсюджений у природі. В основному з каолініту складається вогнетривкий матеріал каолін, що у значних кількостях використовується у виробництві порцеляни й вогнетривких виробів.