- •1.1. Сутність дитячої психології
- •2.1. Психічний розвиток дитини у фазі новонародженості
- •3.1. Гра як провідна діяльність дітей дошкільного віку
- •4.1. Особливості уваги дітей дошкільного віку
- •5. Емоційно-вольова сфера у дошкільному дитинстві
- •6.6. Психологічна готовність дитини до школи
- •Загальні засади дитячої психології
- •1.1. Сутність дитячої психології
- •Дитяча психологія у системі гуманітарних наук
- •Роль дитячої психології у діяльності вихователя дошкільного навчального закладу
- •1.2. Методологія і методи дитячої психології
- •Методологічні принципи вивчення психіки дитини
- •Методи науково-психологічного вивчення дітей
- •Спостереження у дитячій психології і його види
- •Експеримент і його види у дитячій психології
- •Бесіда у дитячій психології
- •Аналіз продуктів діяльності у дитячій психології
- •Соціометричний метод у дитячій психології
- •Застосування методів дослідження вихователем дошкільного навчального закладу
- •1.3. Сутність і закономірності психічного розвитку дитини
- •Роль біологічних і соціальних факторів у психічному розвитку дитини
- •Основні концепції психічного розвитку дитини
- •Психічний розвиток як засвоєння суспільно-історичного досвіду
- •Роль навчання і виховання у передаванні суспільного досвіду
- •Спадкові особливості і вроджені властивості організму як передумови психічного розвитку дитини
- •Основні закономірності психічного розвитку
- •Діяльність як детермінанта психічного розвитку дитини
- •Провідні види діяльності дитини
- •Роль навчання у психічному розвитку дошкільника
- •Зони найближчого розвитку дитини
- •Навчання і сензитивні періоди розвитку психіки дитини
- •Розвивальне навчання дітей
- •Засади періодизації психічного розвитку дітей дошкільного віку
- •Періоди психічного розвитку у дитячому віці
- •Індивідуально-психологічні відмінності дітей
- •2. Психологічні особливості дитини у фазі новонародженості, немовлячому і ранньому віці
- •2.1. Психічний розвиток дитини у фазі новонародженості
- •Особливості психічного розвитку новонародженого
- •Анатомо-фізіологічні особливості новонародженого
- •Значення рефлексів новонародженого у розвитку дитини
- •Особливості розвитку органів чуття новонародженого
- •Розвиток емоційної сфери новонародженого
- •Криза новонародженості
- •2.2. Немовлячий вік та його особливості
- •Загальна характеристика психічного розвитку немовлят
- •Соціальна ситуація розвитку у немовлячому віці
- •Роль спілкування з дорослими у психічному розвитку немовляти
- •Формування комплексу пожвавлення
- •Спілкування як провідна діяльність немовляти
- •Роль рухової активності у психічному розвитку дитини
- •Характеристика рухів і дій на першому році життя
- •Оволодіння повзанням та іншими рухами у немовлячому віці
- •Розвиток у малюка хапання і маніпулювання
- •Мовленнєвий розвиток немовляти
- •Довербальний етап розвитку мовлення
- •Розвиток мовлення у немовлячому віці
- •Когнітивний розвиток дитини першого року життя
- •Особливості уваги
- •Розвиток відчуттів і сприймань немовляти
- •Розвиток відчуттів і сприймань немовляти
- •Розвиток пам'яті
- •Передумови формування особистості дитини
- •Розвиток самосвідомості у немовлячому віці
- •Криза першого року життя
- •2.3. Особливості психічного розвитку дітей раннього віку
- •Ранній вік і його значення у подальшому розвитку дитини
- •Соціальна ситуація розвитку у ранньому дитинстві
- •Роль ходьби у психічному розвитку дитини
- •Формування предметної діяльності у ранньому дитинстві
- •Перехід від маніпулювання до предметних дій
- •Етапи формування в ранньому дитинстві співвідносних і знаряддєвих дій
- •Особливості предметної діяльності у ранньому дитинстві
- •Зародження нових видів діяльності у ранньому дитинстві
- •Формування психологічних передумов ігрової діяльності
- •Виникнення зображувальної діяльності
- •Розвиток спілкування з дорослими і однолітками
- •Розвиток мовлення дитини раннього віку
- •Ранній вік як сензитивний період розвитку мовлення
- •Розуміння мовлення дорослих у ранньому дитинстві
- •Формування активного мовлення дитини
- •Новоутворення пізнавальної сфери у період раннього дитинства
- •Розвиток сприймання і виникнення уявлень про властивості предметів
- •Розвиток мислення у ранньому дитинстві
- •Розвиток пам'яті у ранньому дитинстві
- •Особливості уваги у ранньому дитинстві
- •Виникнення уяви у ранньому дитинстві
- •Передумови формування особистості у ранньому дитинстві
- •Психологічна характеристика поведінки дитини раннього віку
- •Розвиток самосвідомості у ранньому дитинстві
- •Особливості перших уявлень про себе у ранньому дитинстві
- •Ім'я і його значення у ранньому дитинстві
- •Криза трьох років
- •Запитання. Завдання
- •3. Психологічна характеристика діяльності дитини у дошкільному віці
- •3.1. Гра як провідна діяльність дітей дошкільного віку
- •Соціальна ситуація розвитку у дошкільному віці
- •Загальна характеристика ігрової діяльності дошкільника
- •Сюжетно-рольова гра як провідна діяльність дошкільника
- •Розвиток сюжетно-рольової гри у дошкільному віці
- •Роль дорослих у розвитку ігрової діяльності дошкільника
- •Види ігрової діяльності дошкільника і їх роль у психічному розвитку
- •Значення гри для психічного розвитку дошкільників
- •Види іграшок і їх вплив на психічний розвиток дитини дошкільного віку
- •3.2. Продуктивні види діяльності дошкільника
- •Розвиток зображувальної діяльності у дошкільному віці
- •Малювання і стадії його розвитку у дошкільному віці
- •Розвиток графічних образів у дошкільному дитинстві
- •Утворення графічних шаблонів у зображувальній діяльності дошкільника
- •Використання кольору у зображувальній діяльності дошкільників
- •Особливості змісту малюнка дитини дошкільного віку
- •Вплив зображувальної діяльності на психічний розвиток дошкільників
- •Конструктивна діяльність дошкільника
- •Типи конструктивної діяльності, їх вплив на психічний розвиток дошкільника
- •3.3. Трудова діяльність дитини дошкільного віку
- •Формування психологічних передумов трудової діяльності дошкільника
- •Становлення трудової діяльності дошкільників
- •Особливості уявлень дошкільників про працю дорослих
- •Вплив трудової діяльності на психічний розвиток дошкільника
- •3.4. Становлення навчальної діяльності у дошкільному віці
- •Психологічні передумови формування навчальної діяльності у дошкільному віці
- •Умови розвитку навчальної діяльності дітей дошкільного віку
- •Основні рівні розвитку і готовність дошкільника до навчання
- •3.5. Спілкування дитини з дорослими і однолітками
- •Особливості спілкування дитини з дорослими
- •Розвиток форм спілкування у дошкільному закладі
- •Особливості спілкування дитини з батьками
- •Специфіка спілкування дитини з вихователем
- •Педагогічне спілкування із дошкільниками
- •Форми спілкування дошкільників з однолітками
- •Конфлікти між дітьми і їх причини
- •Запитання. Завдання
- •4. Розвиток пізнавальних процесів дошкільника
- •4.1. Особливості уваги дітей дошкільного віку
- •Функції уваги у дошкільників
- •Мимовільна увага і умови її розвитку у дошкільному віці
- •Довільна увага дитини дошкільного віку і умови її формування
- •Післядовільна увага дошкільників
- •Розвиток властивостей уваги у дошкільному віці
- •Шляхи і засоби організування і підтримання уваги дошкільників
- •4.2. Мовлення і його розвиток у дошкільному віці
- •Розвиток лексичного запасу і граматичної будови мовлення дітей дошкільного віку
- •Розвиток звукового і синтаксичного аспектів мовлення. Усвідомлення дошкільниками звукового складу слова
- •Усвідомлення дошкільниками словникового складу мови
- •Функції мовлення дошкільників
- •Комунікативна функція мовлення
- •Планувальна функція мовлення
- •Узагальнювальна функція мовлення
- •Регулятивна і саморегулятивна функції мовлення
- •4.3. Сенсорний розвиток дошкільників
- •Розвиток основних видів відчуття у дошкільному віці
- •Психологічні основи сенсорного розвитку дошкільників
- •Розвиток сенсорних еталонів у дошкільників
- •Розвиток у дошкільників дій сприймання
- •Сприймання дошкільниками простору
- •Специфіка сприймання часу дошкільниками
- •Сприймання дошкільниками художніх творів, малюнків і картин
- •Сприймання дошкільниками людей
- •4.4. Мислення і його види у дошкільному віці
- •Загальна характеристика мислення дошкільників
- •Наочно-дійове мислення дітей
- •Наочно-образне мислення дітей
- •Словесно-логічне мислення дітей
- •Мислення і діяльність дошкільників
- •Керівництво розвитком мислення дітей
- •4.5. Розвиток пам'яті дітей дошкільного віку
- •Мимовільна пам'ять дошкільників і умови її розвитку
- •Особливості запам'ятовування дітьми слів у різних видах діяльності
- •Довільна пам'ять і етапи її розвитку у дошкільному віці
- •Формування елементів логічної і інших видів пам'яті у дошкільному дитинстві
- •Управління розвитком пам'яті дітей дошкільного віку
- •4.6. Формування уяви у період дошкільного дитинства
- •Особливості уяви дошкільника
- •Розвиток видів уяви у дошкільників
- •Розвиток операцій уяви у дошкільному віці
- •Розвиток функцій уяви у дошкільників
- •Управління розвитком уяви дітей
- •Особливості пізнавальних процесів дошкільника
- •Запитання. Завдання
- •5. Емоційно-вольова сфера у дошкільному дитинстві
- •5.1. Особливості емоцій і почуттів у дошкільному віці
- •Розвиток почуттів у дошкільному віці
- •Розвиток вищих почуттів у дошкільників
- •Емоційні порушення у дошкільників
- •5.2. Воля і її роль у поведінці дитини
- •Особливості розвитку вольових дій дошкільників
- •Розвиток цілеспрямованості вольових дій
- •Встановлення відношень між метою дій і їх мотивами
- •Посилення регулювальної ролі мовлення у виконанні дій
- •Особистісний аспект розвитку волі дошкільників
- •Управління розвитком волі у дошкільників
- •Запитання. Завдання
- •6. Формування особистості дошкільника
- •6.1. Умови розвитку особистості дитини дошкільного віку
- •Вплив дорослих на розвиток особистості дошкільника
- •Роль однолітків у розвитку особистості дитини
- •Психологічні основи статевого виховання дошкільників
- •Діяльність і розвиток особистості дошкільника
- •6.2. Розвиток мотиваційної сфери і формування самосвідомості дитини у дошкільному віці
- •Загальна характеристика мотивів поведінки дитини
- •Пізнавальні і змагальні мотиви дошкільника
- •Розвиток моральних мотивів у дошкільників
- •Підпорядкування мотивів у поведінці дошкільників
- •Роль гри у розвитку мотиваційної сфери дошкільника
- •Самосвідомість і самооцінка дошкільника
- •Управління розвитком самосвідомості у дошкільників
- •6.3. Моральне становлення особистості дошкільника
- •Умови морального розвитку особистості дитини
- •Розвиток моральної поведінки у дошкільному віці
- •Причини негативних особистісних утворень у дошкільників
- •Емоційне благополуччя дитини у групі
- •6.4. Темперамент і характер дитини дошкільного віку
- •Вікові особливості виникнення і прояву різних властивостей темпераменту дошкільників
- •Співвідношення спадкового і набутого у темпераменті дитини
- •Психологічні особливості дітей різних типів темпераменту
- •Прояв властивостей темпераменту у навчально-виховній роботі з дошкільниками
- •Характер дитини
- •6.5. Розвиток здібностей у дошкільному віці
- •Пізнавальні здібності дошкільників
- •Практичні здібності дошкільників
- •Спеціальні здібності дошкільників
- •Вивчення здібностей дитини
- •Умови розвитку здібностей у дошкільному віці
- •Робота з обдарованими дошкільниками
- •6.6. Психологічна готовність дитини до школи
- •Криза шести-семи років
- •Формування нової внутрішньої позиції
- •Розвиток особистості у старшому дошкільному віці
- •Мотиваційна готовність дитини до школи
- •Емоційно-вольова готовність дитини до школи
- •Розумова готовність дитини до школи
- •Соціально-психологічна готовність дитини до школи
- •Формування психологічної готовності до школи у різних видах діяльності
- •Запитання. Завдання
- •Література
Експеримент і його види у дитячій психології
Нерідко дослідник змушений спеціально викликати прояви дитячої психіки, які його цікавлять. На це і спрямований психологічний експеримент.
Психологічний експеримент (лат. ехреrimentum - спроба, дослід) - спеціально організована форма дослідження психічного розвитку дитини.
В експерименті дослідник навмисно створює і видозмінює умови діяльності дитини, ставить перед нею певні завдання і на підставі того, як ці завдання розв'язуються, робить висновки про її психологічні особливості.
Умови експерименту визначаються його методикою, яка містить формулювання мети, опис матеріалу, процесу дослідження, критеріїв обробки даних. Усі елементи методики підпорядковані меті дослідження. Наприклад, якщо для експерименту потрібні картинки на білому фоні, не слід використовувати інший, бо він може зумовити фонові реакції. А коли вивчають реакції дітей на фонові подразники, то картинки спеціально роблять на кольоровому фоні.
Інструкцію експерименту (формулювання завдання) вивчають напам'ять і за необхідності розказують дитині. Вибір матеріалу, формулювання інструкції забезпечують стандартність дослідження, дають змогу повторювати його і викликати однотипні явища, перевіряти й уточнювати отримані дані. Тому експеримент є більш об'єктивним методом, ніж спостереження. Варіювання його умовами допомагає виявляти закономірності і механізми психічного розвитку. Активна позиція дослідника, чіткі критерії фіксації аналізу, результатів є передумовами нагромадження й обробки фактичного матеріалу. Дані експерименту піддаються математичній обробці і виражаються у числових показниках. В експерименті дослідник здебільшого має справу тільки з однією стороною психіки дитини, тому не слід робити поспішних висновків, не вивчивши інших сторін, що може спричинити вироблення односторонніх уявлень про її психіку.
Результати кожного досліду записують у протокол, де зазначають загальні відомості про піддослідних, завдання експерименту, час проведення, дані про експериментатора, кількісні і якісні результати експерименту, особливості поведінки піддослідних (дії, мовлення, виразні рухи та ін.).
Найбільш точним і доказовим є лабораторний експерименту який проводять у спеціально обладнаному приміщенні з використанням різних приладів та установок (апаратів, на яких експериментатор показує картинки, вмикає лампочки, дзвінки та інші подразники). Дитину поміщають у спеціально обладнану камеру, де вона займає визначене місце перед екраном або за столом. Іноді до її тіла прикріплюють датчики, що вловлюють зміни в судинній, м'язовій, нервовій системах дитини і передають сигнали спеціальним приладам для записування. При цьому використовують реєстрування, тобто фіксатори часу, сили, швидкості і спрямованості рухів, процесів збудження в корі головного мозку, що виникають під впливом певного подразника, загального стану дитини. Таке дослідження незвичне для дитини, яка не бачить експериментатора, оскільки він подає сигнали і спостерігає за нею через спеціальні "вічка".
У лабораторних експериментах досліджують особливості відчуттів і сприймань, швидкість реакцій на подразники, обсяг уваги тощо. Дані вимірюють і реєструють з великою об'єктивністю і точністю. Однак у незвичних умовах лабораторії дитина може показати не такі результати, як у природних, тому отримані дані нерідко є обмеженими. Щоб надати лабораторним дослідам природності, використовують ігрове моделювання експериментальних і життєвих ситуацій. Наприклад, під час дослідження рухів очей дитини та інших реакцій, для реєстрації яких необхідно закріпити на її тілі датчики, експеримент організовують, як гру в космонавти.
Найпродуктивнішим у дитячій психології вважається природний експерименті запропонований у 1910 р. відомим російським психологом Олександром Лазурським (1874-1917). На відміну від лабораторного він зберігає переваги спостереження (природність умов), унеможливлює викривлення психічних проявів. Під час нього в активній позиції стосовно дитини перебуває дослідник, організовуючи, наприклад, гру з метою вивчення її вольових якостей.
Природні експерименти слугують для дослідження усіх психічних процесів і властивостей особистості дошкільників. Часто їх застосовують безпосередньо у групі дитячого садка (дослідник виступає у ролі вихователя, організовуючи діяльність дітей). Діти при цьому не підозрюють, що ігри, завдання, які їм запропонували, мають певну дослідницьку мету. Наприклад, дітям дають картинки, на яких зображені тварини, машини, меблі, іграшки, і пропонують розкласти їх за тематичною спрямованістю. Дослідник при цьому має змогу з'ясувати, як вони узагальнюють, на які ознаки при цьому звертають увагу. На заняттях зі старшими дошкільниками із виготовлення іграшки одній групі кажуть, що нею будуть гратися діти, другій - що іграшку вони подарують мамі, а третій - що її подарують малюкам, у яких немає іграшок. Для дітей це заняття е звичним, а досліднику допомагає визначити вплив різних мотивів на діяльність дитини.
Про переваги природного експерименту свідчить дослідження, під час якого необхідно запам'ятати і пригадати низку слів у ситуації лабораторного експерименту і в ситуації гри, виконуючи роль "покупця" (купуючи в "магазині" необхідні предмети). Аналіз отриманих результатів засвідчив, що ефект запам'ятовування у грі помітно вищий.
Широко використовують у дитячій психології формувальний експеримент, під час якого способом дослідження психічних процесів і якостей є навчання дітей, спрямоване на їх формування або вдосконалення.
Формувальний експеримент Л. Виготський назвав "експериментально-генетичним" методом дослідження, вважаючи, що об'єктивне вивчення закономірностей розвитку психічного процесу можливе лише у процесі його формування. У педагогічних дослідженнях цей метод отримав назву формувального.
Формувальний експеримент не тотожний педагогічному, який застосовують для вивчення ефективності нових програм, методів навчання і виховання дітей. Зовні вони подібні, оскільки в обох випадках дітей навчають чогось нового, а успішний результат навчання вважають підтвердженням передбачень. Відмінність полягає в характері прогнозів: психолог передбачає особливості психічних процесів, якостей, властивостей особистості, які виникають під час розвитку; педагог - те, якими шляхами можна досягнути позитивних результатів у навчанні і вихованні дітей.
У дослідженнях, проведених під керівництвом вітчизняного психолога Олександра Запорожця (1905-1981), формувальний експеримент використали для перевірки гіпотези про те, що за певних умов на якісно новий рівень можна підняти процеси сприймання, розвинути окремі сторони сенсорний дитини. Як виявилось, дошкільникам важко розрізняти звуки за висотою. Для розвитку цієї здатності проводили такий експеримент: перед дітьми розігрували сцени-драматизації, у яких брали участь великий "ведмідь-тато", що видавав низькі звуки, і "ведмедиця-мама", яка була меншою і видавала високі звуки. Потім експериментатор спільно з дітьми розігрував епізоди з життя цих персонажів: "ведмеді" ховалися в різних місцях, і дитина повинна була відшукати їх за голосом. Виявилося, що після такого навчання навіть маленькі діти (2-4 роки) починають не лише легко розрізняти за висотою голоси персонажів, але й з успіхом зазначають різницю між будь-якими звуками, що чують уперше і які зовсім не пов'язані з відомими їм предметами.
В одному дослідженні поєднують різні види експерименту. Спочатку організовують констатуючий звичайний експеримент, щоб зафіксувати в дітей рівень розвитку психічного процесу, якості у звичних умовах виховання. Потім вдаються до формувального експерименту, маючи на меті отримати новий рівень психічного процесу, якості відповідно до передбачень. Завершує дослідження звичайвий, але вже контрольований експеримент, призначений з'ясувати зрушення, які відбулися внаслідок формувального експерименту.
Організація експериментального дослідження повинна відповідати певним вимогам. На етапі планування експерименту потрібно чітко сформулювати його мету, визначити вибірку дослідження (склад учасників), продумати і занотувати методики його проведення, окреслити умови, в яких він відбуватиметься (місце і час), вибрати умови і правила ігор, під час яких проявилися б найхарактерніші якості особистості дитини. Приміщення, в якому проводитиметься експеримент, має бути добре знайомим дитині, не містити зайвих предметів, які можуть відволікти її увагу; тому не слід використовувати для нього спортивний зал, театральну, зоологічну кімнату тощо. Важливо подбати про його освітлення, уникнення сторонніх подразників (звуків, запахів, нових предметів). Не варто садити дитину обличчям до вікна, щоб вона не відволікалась.
Під час експерименту слід встановити доброзичливі стосунки з дитиною, яка бере участь у дослідженні. Для цього потрібно посадити її поряд з собою, а не через стіл. У спілкуванні не бажано загострювати увагу дитини на помилках, стримано і рівно реагувати на її успіхи і невдачі під час експерименту. Темп проведення експерименту має відповідати індивідуально-психологічним особливостям дитини.
Дослідження не повинне бути тривалим (10-20 хв.). Ознаки перевтоми, нудьги, небажання дитини виконувати далі завдання є підставою для його припинення. Експеримент завжди передбачає стандартні процедури, тому не слід вносити зміни у процес його проведення. У дошкільному закладі експериментальні дослідження проводять у другій половиш дня.