- •1.1. Сутність дитячої психології
- •2.1. Психічний розвиток дитини у фазі новонародженості
- •3.1. Гра як провідна діяльність дітей дошкільного віку
- •4.1. Особливості уваги дітей дошкільного віку
- •5. Емоційно-вольова сфера у дошкільному дитинстві
- •6.6. Психологічна готовність дитини до школи
- •Загальні засади дитячої психології
- •1.1. Сутність дитячої психології
- •Дитяча психологія у системі гуманітарних наук
- •Роль дитячої психології у діяльності вихователя дошкільного навчального закладу
- •1.2. Методологія і методи дитячої психології
- •Методологічні принципи вивчення психіки дитини
- •Методи науково-психологічного вивчення дітей
- •Спостереження у дитячій психології і його види
- •Експеримент і його види у дитячій психології
- •Бесіда у дитячій психології
- •Аналіз продуктів діяльності у дитячій психології
- •Соціометричний метод у дитячій психології
- •Застосування методів дослідження вихователем дошкільного навчального закладу
- •1.3. Сутність і закономірності психічного розвитку дитини
- •Роль біологічних і соціальних факторів у психічному розвитку дитини
- •Основні концепції психічного розвитку дитини
- •Психічний розвиток як засвоєння суспільно-історичного досвіду
- •Роль навчання і виховання у передаванні суспільного досвіду
- •Спадкові особливості і вроджені властивості організму як передумови психічного розвитку дитини
- •Основні закономірності психічного розвитку
- •Діяльність як детермінанта психічного розвитку дитини
- •Провідні види діяльності дитини
- •Роль навчання у психічному розвитку дошкільника
- •Зони найближчого розвитку дитини
- •Навчання і сензитивні періоди розвитку психіки дитини
- •Розвивальне навчання дітей
- •Засади періодизації психічного розвитку дітей дошкільного віку
- •Періоди психічного розвитку у дитячому віці
- •Індивідуально-психологічні відмінності дітей
- •2. Психологічні особливості дитини у фазі новонародженості, немовлячому і ранньому віці
- •2.1. Психічний розвиток дитини у фазі новонародженості
- •Особливості психічного розвитку новонародженого
- •Анатомо-фізіологічні особливості новонародженого
- •Значення рефлексів новонародженого у розвитку дитини
- •Особливості розвитку органів чуття новонародженого
- •Розвиток емоційної сфери новонародженого
- •Криза новонародженості
- •2.2. Немовлячий вік та його особливості
- •Загальна характеристика психічного розвитку немовлят
- •Соціальна ситуація розвитку у немовлячому віці
- •Роль спілкування з дорослими у психічному розвитку немовляти
- •Формування комплексу пожвавлення
- •Спілкування як провідна діяльність немовляти
- •Роль рухової активності у психічному розвитку дитини
- •Характеристика рухів і дій на першому році життя
- •Оволодіння повзанням та іншими рухами у немовлячому віці
- •Розвиток у малюка хапання і маніпулювання
- •Мовленнєвий розвиток немовляти
- •Довербальний етап розвитку мовлення
- •Розвиток мовлення у немовлячому віці
- •Когнітивний розвиток дитини першого року життя
- •Особливості уваги
- •Розвиток відчуттів і сприймань немовляти
- •Розвиток відчуттів і сприймань немовляти
- •Розвиток пам'яті
- •Передумови формування особистості дитини
- •Розвиток самосвідомості у немовлячому віці
- •Криза першого року життя
- •2.3. Особливості психічного розвитку дітей раннього віку
- •Ранній вік і його значення у подальшому розвитку дитини
- •Соціальна ситуація розвитку у ранньому дитинстві
- •Роль ходьби у психічному розвитку дитини
- •Формування предметної діяльності у ранньому дитинстві
- •Перехід від маніпулювання до предметних дій
- •Етапи формування в ранньому дитинстві співвідносних і знаряддєвих дій
- •Особливості предметної діяльності у ранньому дитинстві
- •Зародження нових видів діяльності у ранньому дитинстві
- •Формування психологічних передумов ігрової діяльності
- •Виникнення зображувальної діяльності
- •Розвиток спілкування з дорослими і однолітками
- •Розвиток мовлення дитини раннього віку
- •Ранній вік як сензитивний період розвитку мовлення
- •Розуміння мовлення дорослих у ранньому дитинстві
- •Формування активного мовлення дитини
- •Новоутворення пізнавальної сфери у період раннього дитинства
- •Розвиток сприймання і виникнення уявлень про властивості предметів
- •Розвиток мислення у ранньому дитинстві
- •Розвиток пам'яті у ранньому дитинстві
- •Особливості уваги у ранньому дитинстві
- •Виникнення уяви у ранньому дитинстві
- •Передумови формування особистості у ранньому дитинстві
- •Психологічна характеристика поведінки дитини раннього віку
- •Розвиток самосвідомості у ранньому дитинстві
- •Особливості перших уявлень про себе у ранньому дитинстві
- •Ім'я і його значення у ранньому дитинстві
- •Криза трьох років
- •Запитання. Завдання
- •3. Психологічна характеристика діяльності дитини у дошкільному віці
- •3.1. Гра як провідна діяльність дітей дошкільного віку
- •Соціальна ситуація розвитку у дошкільному віці
- •Загальна характеристика ігрової діяльності дошкільника
- •Сюжетно-рольова гра як провідна діяльність дошкільника
- •Розвиток сюжетно-рольової гри у дошкільному віці
- •Роль дорослих у розвитку ігрової діяльності дошкільника
- •Види ігрової діяльності дошкільника і їх роль у психічному розвитку
- •Значення гри для психічного розвитку дошкільників
- •Види іграшок і їх вплив на психічний розвиток дитини дошкільного віку
- •3.2. Продуктивні види діяльності дошкільника
- •Розвиток зображувальної діяльності у дошкільному віці
- •Малювання і стадії його розвитку у дошкільному віці
- •Розвиток графічних образів у дошкільному дитинстві
- •Утворення графічних шаблонів у зображувальній діяльності дошкільника
- •Використання кольору у зображувальній діяльності дошкільників
- •Особливості змісту малюнка дитини дошкільного віку
- •Вплив зображувальної діяльності на психічний розвиток дошкільників
- •Конструктивна діяльність дошкільника
- •Типи конструктивної діяльності, їх вплив на психічний розвиток дошкільника
- •3.3. Трудова діяльність дитини дошкільного віку
- •Формування психологічних передумов трудової діяльності дошкільника
- •Становлення трудової діяльності дошкільників
- •Особливості уявлень дошкільників про працю дорослих
- •Вплив трудової діяльності на психічний розвиток дошкільника
- •3.4. Становлення навчальної діяльності у дошкільному віці
- •Психологічні передумови формування навчальної діяльності у дошкільному віці
- •Умови розвитку навчальної діяльності дітей дошкільного віку
- •Основні рівні розвитку і готовність дошкільника до навчання
- •3.5. Спілкування дитини з дорослими і однолітками
- •Особливості спілкування дитини з дорослими
- •Розвиток форм спілкування у дошкільному закладі
- •Особливості спілкування дитини з батьками
- •Специфіка спілкування дитини з вихователем
- •Педагогічне спілкування із дошкільниками
- •Форми спілкування дошкільників з однолітками
- •Конфлікти між дітьми і їх причини
- •Запитання. Завдання
- •4. Розвиток пізнавальних процесів дошкільника
- •4.1. Особливості уваги дітей дошкільного віку
- •Функції уваги у дошкільників
- •Мимовільна увага і умови її розвитку у дошкільному віці
- •Довільна увага дитини дошкільного віку і умови її формування
- •Післядовільна увага дошкільників
- •Розвиток властивостей уваги у дошкільному віці
- •Шляхи і засоби організування і підтримання уваги дошкільників
- •4.2. Мовлення і його розвиток у дошкільному віці
- •Розвиток лексичного запасу і граматичної будови мовлення дітей дошкільного віку
- •Розвиток звукового і синтаксичного аспектів мовлення. Усвідомлення дошкільниками звукового складу слова
- •Усвідомлення дошкільниками словникового складу мови
- •Функції мовлення дошкільників
- •Комунікативна функція мовлення
- •Планувальна функція мовлення
- •Узагальнювальна функція мовлення
- •Регулятивна і саморегулятивна функції мовлення
- •4.3. Сенсорний розвиток дошкільників
- •Розвиток основних видів відчуття у дошкільному віці
- •Психологічні основи сенсорного розвитку дошкільників
- •Розвиток сенсорних еталонів у дошкільників
- •Розвиток у дошкільників дій сприймання
- •Сприймання дошкільниками простору
- •Специфіка сприймання часу дошкільниками
- •Сприймання дошкільниками художніх творів, малюнків і картин
- •Сприймання дошкільниками людей
- •4.4. Мислення і його види у дошкільному віці
- •Загальна характеристика мислення дошкільників
- •Наочно-дійове мислення дітей
- •Наочно-образне мислення дітей
- •Словесно-логічне мислення дітей
- •Мислення і діяльність дошкільників
- •Керівництво розвитком мислення дітей
- •4.5. Розвиток пам'яті дітей дошкільного віку
- •Мимовільна пам'ять дошкільників і умови її розвитку
- •Особливості запам'ятовування дітьми слів у різних видах діяльності
- •Довільна пам'ять і етапи її розвитку у дошкільному віці
- •Формування елементів логічної і інших видів пам'яті у дошкільному дитинстві
- •Управління розвитком пам'яті дітей дошкільного віку
- •4.6. Формування уяви у період дошкільного дитинства
- •Особливості уяви дошкільника
- •Розвиток видів уяви у дошкільників
- •Розвиток операцій уяви у дошкільному віці
- •Розвиток функцій уяви у дошкільників
- •Управління розвитком уяви дітей
- •Особливості пізнавальних процесів дошкільника
- •Запитання. Завдання
- •5. Емоційно-вольова сфера у дошкільному дитинстві
- •5.1. Особливості емоцій і почуттів у дошкільному віці
- •Розвиток почуттів у дошкільному віці
- •Розвиток вищих почуттів у дошкільників
- •Емоційні порушення у дошкільників
- •5.2. Воля і її роль у поведінці дитини
- •Особливості розвитку вольових дій дошкільників
- •Розвиток цілеспрямованості вольових дій
- •Встановлення відношень між метою дій і їх мотивами
- •Посилення регулювальної ролі мовлення у виконанні дій
- •Особистісний аспект розвитку волі дошкільників
- •Управління розвитком волі у дошкільників
- •Запитання. Завдання
- •6. Формування особистості дошкільника
- •6.1. Умови розвитку особистості дитини дошкільного віку
- •Вплив дорослих на розвиток особистості дошкільника
- •Роль однолітків у розвитку особистості дитини
- •Психологічні основи статевого виховання дошкільників
- •Діяльність і розвиток особистості дошкільника
- •6.2. Розвиток мотиваційної сфери і формування самосвідомості дитини у дошкільному віці
- •Загальна характеристика мотивів поведінки дитини
- •Пізнавальні і змагальні мотиви дошкільника
- •Розвиток моральних мотивів у дошкільників
- •Підпорядкування мотивів у поведінці дошкільників
- •Роль гри у розвитку мотиваційної сфери дошкільника
- •Самосвідомість і самооцінка дошкільника
- •Управління розвитком самосвідомості у дошкільників
- •6.3. Моральне становлення особистості дошкільника
- •Умови морального розвитку особистості дитини
- •Розвиток моральної поведінки у дошкільному віці
- •Причини негативних особистісних утворень у дошкільників
- •Емоційне благополуччя дитини у групі
- •6.4. Темперамент і характер дитини дошкільного віку
- •Вікові особливості виникнення і прояву різних властивостей темпераменту дошкільників
- •Співвідношення спадкового і набутого у темпераменті дитини
- •Психологічні особливості дітей різних типів темпераменту
- •Прояв властивостей темпераменту у навчально-виховній роботі з дошкільниками
- •Характер дитини
- •6.5. Розвиток здібностей у дошкільному віці
- •Пізнавальні здібності дошкільників
- •Практичні здібності дошкільників
- •Спеціальні здібності дошкільників
- •Вивчення здібностей дитини
- •Умови розвитку здібностей у дошкільному віці
- •Робота з обдарованими дошкільниками
- •6.6. Психологічна готовність дитини до школи
- •Криза шести-семи років
- •Формування нової внутрішньої позиції
- •Розвиток особистості у старшому дошкільному віці
- •Мотиваційна готовність дитини до школи
- •Емоційно-вольова готовність дитини до школи
- •Розумова готовність дитини до школи
- •Соціально-психологічна готовність дитини до школи
- •Формування психологічної готовності до школи у різних видах діяльності
- •Запитання. Завдання
- •Література
Комунікативна функція мовлення
З раннього дитинства дошкільники користуються мовою як засобом спілкування. Спочатку спілкування відбувається лише з близькими або добре знайомими людьми з приводу конкретної ситуації, в якій діти беруть участь. Така функція мови називається комунікативною, або функцією спілкування. Здійснюється спілкування за допомогою ситуативного мовлення, яке складається з питань, що виникають у зв'язку з діяльністю, при ознайомленні з новими предметами, явищами, потребою давати відповіді на питання, висловлювати певні вимоги. Воно може бути зрозуміле співбесіднику тільки з урахуванням ситуації, про яку розповідає дитина.
Ситуативне мовлення - мовлення, зміст якого зрозумілий співрозмовнику тільки за умови врахування ним ситуації, про яку розповідає дитина.
Його добре розуміє той, хто розповідає, однак не зрозуміє стороння особа, яка не знає ситуації. Дитина розповідає про побачене короткими, неповними реченнями; замінює багато частин мови жестами і діями, які щось зображають, а назви речей або людей - займенниками; промовляє так, ніби впевнена, що співбесідник був свідком події, про яку вона розповідає. Спроби слухача уточнити почуте, з'ясувати подробиці події викликають невдоволення того, хто розповідає.
Під впливом людей, з якими дитина має справу, її ситуативне мовлення трансформується у мовлення, зрозуміле слухачам. Замість постійно вживаних займенників у мовленні з'являються іменники, що надає йому певної ясності. Ситуативний виклад переривається орієнтованими на співбесідника поясненнями. Так, 5-річні діти, прагнучи, щоб співрозмовник їх правильно зрозумів, уточнюють свою розповідь, пояснюючи необхідне: "Тоді він, м'яч, і покотився", "А він я-як стрибне на неї... - вовк - на Червону Шапочку...". Ці пояснення є новим етапом у мовному розвитку дитини.
Динаміка стосунків з оточенням, виникнення самостійної практичної діяльності сприяє подальшому диференціюванню функцій і форм мовлення. У процесі спілкування з дорослими й однолітками, розвитку самостійної діяльності у дитини виникає необхідність передати свої враження, отримані поза безпосереднім контактом із співбесідником, домовитися про здійснення задуму спільної діяльності, спланувати її, розподілити обов'язки, розповісти про виконану роботу тощо. Так виникає потреба, щоб її мовлення було зрозумілим незалежно від ситуації у розмові.
Нові потреби діяльності і спілкування спонукають до подальшого оволодіння мовою. Провідне у молодшому дошкільному віці ситуативне мовлення поступово поступається місцем контекстному (зв'язному) мовленню, мов-ленню-повідомленню.
Контекстне мовлення - зв'язне мовлення, зміст якого зрозумілий співрозмовнику на основі мовних засобів і не вимагає знання конкретної ситуації.
Воно повно описує ситуацію, зрозумілу за відсутності безпосереднього її сприймання, потребує розгорнутого, вичерпного, логічного викладу, нових граматичних форм, без яких не зрозумілі переказ творів, розповіді про цікавий випадок, опис предмета. За структурою контекстне мовлення наближається до писемного, важливою ознакою якого є довільність.
У своїх розповідях діти спираються на власний досвід, знання, крім реальних фактів, використовують і видумані сюжети, події.
Контекстне мовлення повністю не витісняє мовлення ситуативне. Дитина користується ним залежно від характеру і змісту спілкування. Ситуативне мовлення домінує у розповідях на теми із власного побуту, під час переказу з використанням картинок.
У старших дошкільників ситуативність мовлення поступається контекстності, що помітно у їхніх побутових розповідях, переказах (незалежно від наявності картинок). Це робить мовлення послідовнішим і логічнішим.
Діти оволодівають контекстним мовленням під впливом систематичного навчання. Вирішальну роль при цьому відіграє мовний зразок дорослого. На заняттях у дошкільному закладі дітям доводиться викладати більш абстрактний зміст, ніж за ситуативного мовлення, перед ними постає потреба у використанні нових мовних засобів і форм, які вони засвоюють із мовлення дорослих. Цей процес інтенсивно відбувається у середньому дошкільному віці.
Високого рівня контекстне мовлення досягає у старшому дошкільному віці, коли діти набувають здатності відповідати на питання точними короткими або поширеними реченнями, адекватно оцінювати висловлювання (відповіді) товаришів, доповнювати і виправляти їх. У 6 років вони можуть послідовно і чітко складати описову розповідь на певну тему. Подальший розвиток контекстного мовлення відбувається у шкільному віці.
Ще вищим рівнем становлення мовлення дитини є пояснювальне мовлення, яке спирається на розвиток мислення і вимагає від дитини вміння встановлювати і відображати у мовленні причинно-наслідкові зв'язки.
Пояснювальне мовлення - мовлення, яке вимагає певної послідовності викладу, встановлення причинно-наслідкових зв'язків у ситуації, яку повинен зрозуміти співрозмовник.
Це зумовлено потребою старшого дошкільника пояснити однолітку зміст майбутньої гри, будову іграшки тощо.
Пояснювальне мовлення передає складний зміст, вимагає послідовності викладу, виокремлення основних зв'язків, відношень у ситуації, яку співбесідник повинен зрозуміти. Воно має суттєве значення для розумового розвитку, формування колективних взаємин дітей. У дошкільному віці цей вид мовлення лише починає розвиватися, тому дитині дуже важко вислухати до кінця пояснення дорослого, вона прагне швидше розпочати гру, не засвоївши пояснення її умов і правил.
Часто дошкільники пояснювальне зв'язне мовлення (необхідне при залученні однією дитиною іншої до ситуації нової гри) підміняють ситуативним, оскільки їм важко завдяки можливостям свого мовлення пояснити, чому слід робити так, а не інакше. Дитина зосереджує своє пояснення лише на виконавчій діяльності того, кого прагне включити у гру. У результаті створення дорослими спеціальних умов, які вимагають розкриття смислу пояснення, старші дошкільники швидко навчаються зрозуміло для ровесників пояснити умови взаємодії, особливості поведінки кожного з них.