Практичні здібності дошкільників

Важливу роль у житті людини відіграють здібності до практичної діяльності. До цієї категорії зараховують організаторські і конструктивно-технічні здібності.

Зачатки організаторських здібностей дитини можна спостерігати уже наприкінці раннього віку. Особливо яскраво вони проявляються та інтенсивно розвиваються під час ігрової діяльності. Діти з такими здібностями частіше за інших виступають ініціаторами ігор, допомагають знайти кожному роль, спостережливі, практичні, комунікабельні . Вони не завжди виконують у грі головні ролі, але за будь-яких обставин керують діями своїх партнерів. Під час ігор діти з організаторськими здібностями частіше за інших помічають недоліки у виконанні ігрових правил ровесниками, проявляють самостійність, своєю активністю зацікавлюють інших дітей.

Дошкільний вік - сприятливий період для розвитку таких практичних здібностей як конструктивно-технічні. До них належать просторове бачення, просторова уява, уміння уявляти предмет загалом та частинами згідно з планом, схемою, описом. Дитяче конструювання являє собою процес створення конструкцій, побудов, у яких передбачається взаємне розташування частин та елементів, способи їх поєднання. Успішності конструктивно-технічної діяльності сприяє практична спрямованість розуму дитини, просторова уява, розвинена технічна спостережливість, раціональний підхід до розв'язання завдань.

З допомогою конструктивно-технічних здібностей у подальшому діти успішно засвоюють такі шкільні предмети, як креслення, геометрія, фізика, хімія, де необхідно уявляти сутність процесу, побудову механізмів та ін. Великі можливості для розвитку цих здібностей у дошкільному віці створює конструювання із різних матеріалів, конструкторів, використання технічних іграшок.

Спеціальні здібності дошкільників

Дошкільне дитинство створює сприятливі умови для формування спеціальних здібностей, передусім художніх. На цьому етапі життя дитину залучають до різних художніх видів діяльності (співів, танців, ліплення, малювання), У неї розвиваються естетична чутливість, естетичне сприймання тощо.

Дуже рано починають розвиватися у дітей музичні здібності. Вони виявляються насамперед у високій музикальності, яка включає в себе як відчуття ладу (здатність емоційно відгукуватися на музику), так і тонке диференційоване сприймання музики (слуховий компонент музичності). Музичні здібності дитини виявляються і в слуховому уявленні. Музично-репродуктивна здатність дитини у поєднанні з ладовим відчуттям є, на думку російського психолога Бориса Теплова (1896-1965), основою гармонійного відчуття. Високорозвинене музично-ритмічне відчуття виявляється у здатності активно переживати музику, відчувати емоційну виразність музичного ритму і точно його відтворювати, що також є показником музичних здібностей. Музична обдарованість не вичерпується музикальністю. У неї можуть бути включені й інші якості, такі, як багатство уяви, особливості пам'яті, уваги, життєвий досвід та ін.

Музичні здібності багатогранні: активно розвиваються у дошкільному віці музично-рухові здібності, різноманітними є прояви обдарованості в цій галузі. До них належить і здібність сприймати музику, відчувати виразність, безпосередньо й емоційно відгукуватися на неї, оцінювати красиве в музиці і русі, ритмічну виразність, виявляти музичний смак у межах можливостей цього віку. Особливої уваги заслуговує здібність дітей виразно, невимушено, ритмічно рухатися під музику. Вона, за даними Н. Ветлугіної (вивчала її прояви у музичних іграх дошкільників), виявляється у: 1) захопленні рухом під музику, радісній готовності виконувати поставлені завдання, пов'язані з музикою; 2) безпосередньому, істинному передаванні ігрового образу, спробах втілитися в нього, пошуках точних рухів, що відповідають характеру музики і сюжету гри; 3) довільності рухів (умінні підкорити їх ритму музики, "вкладати" в часі і у просторі, колективі і виявляти при цьому швидку реакцію, ініціативу, кмітливість); 4) ритмічності рухів, що свідчить про правильні відчуття метроритмічної пульсації, акцентів сильних долей метра; 5) прояві творчої ініціативи, вигадки, що виявляються у придумуванні, "творенні" окремих елементів музичної гри.

Значні можливості та умови для розвитку музичних здібностей дошкільників створені у дошкільних закладах: регулярне проведення музичних занять, які включають спів, слухання, ритміку, навчання елементів музичної грамоти, музичні ігри, дитячі оркестри, свята, розваги в дитячому садку, додаткові індивідуальні і групові заняття з дітьми та ін. Музичні здібності, музична творчість дошкільників розвиваються і у процесі використання музики в ігровій діяльності, побуті.

Здібності до зображувальної діяльності виявляються також рано. Улюбленим заняттям дошкільників, як правило, є малювання. Навіть якщо ці здібності яскраво виражені, потрібно продовжувати розвивати їх у дітей. Малюван ня є такою діяльністю, без якої неможливий повноцінний розвиток особистості. Зображувальна діяльність допоможе глибше та повніше пізнати довкілля, його красу.

На думку психологів, зображувальні здібності утворюють складний комплекс, який включає у свою структуру низку необхідних і специфічних здібностей. Серед них насамперед виділяють "гостроту бачення", цілісне сприймання, яскраву уяву, зорову пам'ять, точні (узгоджені) рухи рук. У малюнку, ліпленні, аплікації дитина відображає навколишню дійсність своє ставлення до неї. Це пояснює те, що розвиток зображувальних здібностей передбачає активний розвиток не тільки ока та руки, а й емоційної чутливості дитини.

У найбільш здібних дітей уже в дошкільні роки швидко розвивається гострота і точність спостереження, уміння аналізувати предмет, що сприймається. Розвитку здібностей до зображувальної діяльності значно сприяють розглядання предметів, спостереження за явищами природи. Сприймання художніх картин, малюнків талановитих художників формує у дітей поняття "гарний малюнок", яким вони починають користуватися як мірилом, ідеалом у своїй подальшій зображувальній діяльності.

Спеціальні дослідження та педагогічний досвід переконують в ефективному впливі на створення в малюнку яскравих образів природи розглядання картин, які супроводжуються художнім словом, музикою, співом, що посилює емоційно-естетичне сприймання. Від того, наскільки глибоким, індивідуальним буде емоційно-естетичне сприймання дитиною предмета, значно залежить і розвиток ЇЇ здібності до малювання.

Велику роль у розвитку зображувальних здібностей відіграє власна художня діяльність дитини, для якої слід створювати відповідні умови. Спеціалісти (художники, педагоги) звертають увагу дорослих на необхідність давати дітям матеріал хорошої якості, широко використовувати кольоровий папір, олівці, фарби та ін.

Особливо важливе значення у розвитку зображувальних здібностей дошкільника має навчання, засвоєння дитиною за допомогою дорослого соціального досвіду.

Серед спеціальних здібностей виділяють і літературні здібності, бони є складним видом здібностей, що визначають успіх у літературній діяльності, особливу роль відіграє поетичне сприймання дійсності, спостережливість, образне мислення, творча уява, образна пам'ять, точна і виразна мова. Активний розвиток літературних здібностей належить до пізнішого періоду (шкільний вік). Однак перші прояви їх спостерігаються вже у середньому і старшому дошкільному віці у словесній творчості дітей, елементи якої іноді проявляються в більш ранній період, як правило, в ігровій діяльності дітей.

У середньому і старшому дошкільному віці цей зв'язок з дією стає не обов'язковим, діти починають спеціально складати казки, розповіді, вірші.

Дитячі дражнилки, лічилки - своєрідна сатирична лірика - найбільш поширений вид поетичної творчості ("А я більший за тебе, а ти менший за комара"). У них виявляється прагнення дитини до самоствердження, бажання виглядати сильнішою, розумнішою, сміливішою шляхом підкреслювання недоліків інших.

Іншим видом дитячої словесної творчості є складені ними казки, продовження історій, розповідей. Перші дитячі розповіді, казки, вірші як за формою, так і за змістом здебільшого примітивні, наслідувальні, але вони мають величезне значення для розвитку психіки дитини загалом.

Розвиток словесної творчості передбачає вдосконалення всіх компонентів літературних здібностей. У перші роки життя - у ранньому і дошкільному дитинстві - особливе значення, на думку спеціалістів, має розвиток у дитини здібності адекватно сприймати вірші, уміння насолоджуватися художньою літературою. Це, у свою чергу, розвиває поетичний слух, наявність якого допомагає краще відчувати красу і багатство мовлення, що є важливою передумовою для розвитку художніх здібностей (Б. Теплов, О. Запорожець, П. Якобсон та ін.).

До кінця дошкільного дитинства зміст дитячих казок, розповідей стає складнішим, привабливішим, насичені-шим динамізмом, нерідко - драматичністю, з'являються нові емоційно забарвлені образи, хоча і у них неважко виявити вплив знайомих дітям літературних творів.

Зароджуються в дошкільному віці також театральні здібності. Діти, що виявляють її, володіють високою художньо-образною виразністю, живою уявою, емоційною чутливістю та пам'яттю. Театральні здібності дошкільників розвиваються у різних видах театрально-ігрової діяльності (ігри-драматизації, ляльковий театр та ін.). Цьому сприяють і спеціальні вправи, заняття з дітьми, спрямовані на розвиток інтонації, міміки, жестів, пози і ходи.

Будь-яка спеціальна здібність включає основні складові: певний рівень розвитку пізнавальних процесів, технічних умінь, а також емоційної чутливості і сприйнятливості, які у художніх здібностях виступають на перший план.