- •1.1. Сутність дитячої психології
- •2.1. Психічний розвиток дитини у фазі новонародженості
- •3.1. Гра як провідна діяльність дітей дошкільного віку
- •4.1. Особливості уваги дітей дошкільного віку
- •5. Емоційно-вольова сфера у дошкільному дитинстві
- •6.6. Психологічна готовність дитини до школи
- •Загальні засади дитячої психології
- •1.1. Сутність дитячої психології
- •Дитяча психологія у системі гуманітарних наук
- •Роль дитячої психології у діяльності вихователя дошкільного навчального закладу
- •1.2. Методологія і методи дитячої психології
- •Методологічні принципи вивчення психіки дитини
- •Методи науково-психологічного вивчення дітей
- •Спостереження у дитячій психології і його види
- •Експеримент і його види у дитячій психології
- •Бесіда у дитячій психології
- •Аналіз продуктів діяльності у дитячій психології
- •Соціометричний метод у дитячій психології
- •Застосування методів дослідження вихователем дошкільного навчального закладу
- •1.3. Сутність і закономірності психічного розвитку дитини
- •Роль біологічних і соціальних факторів у психічному розвитку дитини
- •Основні концепції психічного розвитку дитини
- •Психічний розвиток як засвоєння суспільно-історичного досвіду
- •Роль навчання і виховання у передаванні суспільного досвіду
- •Спадкові особливості і вроджені властивості організму як передумови психічного розвитку дитини
- •Основні закономірності психічного розвитку
- •Діяльність як детермінанта психічного розвитку дитини
- •Провідні види діяльності дитини
- •Роль навчання у психічному розвитку дошкільника
- •Зони найближчого розвитку дитини
- •Навчання і сензитивні періоди розвитку психіки дитини
- •Розвивальне навчання дітей
- •Засади періодизації психічного розвитку дітей дошкільного віку
- •Періоди психічного розвитку у дитячому віці
- •Індивідуально-психологічні відмінності дітей
- •2. Психологічні особливості дитини у фазі новонародженості, немовлячому і ранньому віці
- •2.1. Психічний розвиток дитини у фазі новонародженості
- •Особливості психічного розвитку новонародженого
- •Анатомо-фізіологічні особливості новонародженого
- •Значення рефлексів новонародженого у розвитку дитини
- •Особливості розвитку органів чуття новонародженого
- •Розвиток емоційної сфери новонародженого
- •Криза новонародженості
- •2.2. Немовлячий вік та його особливості
- •Загальна характеристика психічного розвитку немовлят
- •Соціальна ситуація розвитку у немовлячому віці
- •Роль спілкування з дорослими у психічному розвитку немовляти
- •Формування комплексу пожвавлення
- •Спілкування як провідна діяльність немовляти
- •Роль рухової активності у психічному розвитку дитини
- •Характеристика рухів і дій на першому році життя
- •Оволодіння повзанням та іншими рухами у немовлячому віці
- •Розвиток у малюка хапання і маніпулювання
- •Мовленнєвий розвиток немовляти
- •Довербальний етап розвитку мовлення
- •Розвиток мовлення у немовлячому віці
- •Когнітивний розвиток дитини першого року життя
- •Особливості уваги
- •Розвиток відчуттів і сприймань немовляти
- •Розвиток відчуттів і сприймань немовляти
- •Розвиток пам'яті
- •Передумови формування особистості дитини
- •Розвиток самосвідомості у немовлячому віці
- •Криза першого року життя
- •2.3. Особливості психічного розвитку дітей раннього віку
- •Ранній вік і його значення у подальшому розвитку дитини
- •Соціальна ситуація розвитку у ранньому дитинстві
- •Роль ходьби у психічному розвитку дитини
- •Формування предметної діяльності у ранньому дитинстві
- •Перехід від маніпулювання до предметних дій
- •Етапи формування в ранньому дитинстві співвідносних і знаряддєвих дій
- •Особливості предметної діяльності у ранньому дитинстві
- •Зародження нових видів діяльності у ранньому дитинстві
- •Формування психологічних передумов ігрової діяльності
- •Виникнення зображувальної діяльності
- •Розвиток спілкування з дорослими і однолітками
- •Розвиток мовлення дитини раннього віку
- •Ранній вік як сензитивний період розвитку мовлення
- •Розуміння мовлення дорослих у ранньому дитинстві
- •Формування активного мовлення дитини
- •Новоутворення пізнавальної сфери у період раннього дитинства
- •Розвиток сприймання і виникнення уявлень про властивості предметів
- •Розвиток мислення у ранньому дитинстві
- •Розвиток пам'яті у ранньому дитинстві
- •Особливості уваги у ранньому дитинстві
- •Виникнення уяви у ранньому дитинстві
- •Передумови формування особистості у ранньому дитинстві
- •Психологічна характеристика поведінки дитини раннього віку
- •Розвиток самосвідомості у ранньому дитинстві
- •Особливості перших уявлень про себе у ранньому дитинстві
- •Ім'я і його значення у ранньому дитинстві
- •Криза трьох років
- •Запитання. Завдання
- •3. Психологічна характеристика діяльності дитини у дошкільному віці
- •3.1. Гра як провідна діяльність дітей дошкільного віку
- •Соціальна ситуація розвитку у дошкільному віці
- •Загальна характеристика ігрової діяльності дошкільника
- •Сюжетно-рольова гра як провідна діяльність дошкільника
- •Розвиток сюжетно-рольової гри у дошкільному віці
- •Роль дорослих у розвитку ігрової діяльності дошкільника
- •Види ігрової діяльності дошкільника і їх роль у психічному розвитку
- •Значення гри для психічного розвитку дошкільників
- •Види іграшок і їх вплив на психічний розвиток дитини дошкільного віку
- •3.2. Продуктивні види діяльності дошкільника
- •Розвиток зображувальної діяльності у дошкільному віці
- •Малювання і стадії його розвитку у дошкільному віці
- •Розвиток графічних образів у дошкільному дитинстві
- •Утворення графічних шаблонів у зображувальній діяльності дошкільника
- •Використання кольору у зображувальній діяльності дошкільників
- •Особливості змісту малюнка дитини дошкільного віку
- •Вплив зображувальної діяльності на психічний розвиток дошкільників
- •Конструктивна діяльність дошкільника
- •Типи конструктивної діяльності, їх вплив на психічний розвиток дошкільника
- •3.3. Трудова діяльність дитини дошкільного віку
- •Формування психологічних передумов трудової діяльності дошкільника
- •Становлення трудової діяльності дошкільників
- •Особливості уявлень дошкільників про працю дорослих
- •Вплив трудової діяльності на психічний розвиток дошкільника
- •3.4. Становлення навчальної діяльності у дошкільному віці
- •Психологічні передумови формування навчальної діяльності у дошкільному віці
- •Умови розвитку навчальної діяльності дітей дошкільного віку
- •Основні рівні розвитку і готовність дошкільника до навчання
- •3.5. Спілкування дитини з дорослими і однолітками
- •Особливості спілкування дитини з дорослими
- •Розвиток форм спілкування у дошкільному закладі
- •Особливості спілкування дитини з батьками
- •Специфіка спілкування дитини з вихователем
- •Педагогічне спілкування із дошкільниками
- •Форми спілкування дошкільників з однолітками
- •Конфлікти між дітьми і їх причини
- •Запитання. Завдання
- •4. Розвиток пізнавальних процесів дошкільника
- •4.1. Особливості уваги дітей дошкільного віку
- •Функції уваги у дошкільників
- •Мимовільна увага і умови її розвитку у дошкільному віці
- •Довільна увага дитини дошкільного віку і умови її формування
- •Післядовільна увага дошкільників
- •Розвиток властивостей уваги у дошкільному віці
- •Шляхи і засоби організування і підтримання уваги дошкільників
- •4.2. Мовлення і його розвиток у дошкільному віці
- •Розвиток лексичного запасу і граматичної будови мовлення дітей дошкільного віку
- •Розвиток звукового і синтаксичного аспектів мовлення. Усвідомлення дошкільниками звукового складу слова
- •Усвідомлення дошкільниками словникового складу мови
- •Функції мовлення дошкільників
- •Комунікативна функція мовлення
- •Планувальна функція мовлення
- •Узагальнювальна функція мовлення
- •Регулятивна і саморегулятивна функції мовлення
- •4.3. Сенсорний розвиток дошкільників
- •Розвиток основних видів відчуття у дошкільному віці
- •Психологічні основи сенсорного розвитку дошкільників
- •Розвиток сенсорних еталонів у дошкільників
- •Розвиток у дошкільників дій сприймання
- •Сприймання дошкільниками простору
- •Специфіка сприймання часу дошкільниками
- •Сприймання дошкільниками художніх творів, малюнків і картин
- •Сприймання дошкільниками людей
- •4.4. Мислення і його види у дошкільному віці
- •Загальна характеристика мислення дошкільників
- •Наочно-дійове мислення дітей
- •Наочно-образне мислення дітей
- •Словесно-логічне мислення дітей
- •Мислення і діяльність дошкільників
- •Керівництво розвитком мислення дітей
- •4.5. Розвиток пам'яті дітей дошкільного віку
- •Мимовільна пам'ять дошкільників і умови її розвитку
- •Особливості запам'ятовування дітьми слів у різних видах діяльності
- •Довільна пам'ять і етапи її розвитку у дошкільному віці
- •Формування елементів логічної і інших видів пам'яті у дошкільному дитинстві
- •Управління розвитком пам'яті дітей дошкільного віку
- •4.6. Формування уяви у період дошкільного дитинства
- •Особливості уяви дошкільника
- •Розвиток видів уяви у дошкільників
- •Розвиток операцій уяви у дошкільному віці
- •Розвиток функцій уяви у дошкільників
- •Управління розвитком уяви дітей
- •Особливості пізнавальних процесів дошкільника
- •Запитання. Завдання
- •5. Емоційно-вольова сфера у дошкільному дитинстві
- •5.1. Особливості емоцій і почуттів у дошкільному віці
- •Розвиток почуттів у дошкільному віці
- •Розвиток вищих почуттів у дошкільників
- •Емоційні порушення у дошкільників
- •5.2. Воля і її роль у поведінці дитини
- •Особливості розвитку вольових дій дошкільників
- •Розвиток цілеспрямованості вольових дій
- •Встановлення відношень між метою дій і їх мотивами
- •Посилення регулювальної ролі мовлення у виконанні дій
- •Особистісний аспект розвитку волі дошкільників
- •Управління розвитком волі у дошкільників
- •Запитання. Завдання
- •6. Формування особистості дошкільника
- •6.1. Умови розвитку особистості дитини дошкільного віку
- •Вплив дорослих на розвиток особистості дошкільника
- •Роль однолітків у розвитку особистості дитини
- •Психологічні основи статевого виховання дошкільників
- •Діяльність і розвиток особистості дошкільника
- •6.2. Розвиток мотиваційної сфери і формування самосвідомості дитини у дошкільному віці
- •Загальна характеристика мотивів поведінки дитини
- •Пізнавальні і змагальні мотиви дошкільника
- •Розвиток моральних мотивів у дошкільників
- •Підпорядкування мотивів у поведінці дошкільників
- •Роль гри у розвитку мотиваційної сфери дошкільника
- •Самосвідомість і самооцінка дошкільника
- •Управління розвитком самосвідомості у дошкільників
- •6.3. Моральне становлення особистості дошкільника
- •Умови морального розвитку особистості дитини
- •Розвиток моральної поведінки у дошкільному віці
- •Причини негативних особистісних утворень у дошкільників
- •Емоційне благополуччя дитини у групі
- •6.4. Темперамент і характер дитини дошкільного віку
- •Вікові особливості виникнення і прояву різних властивостей темпераменту дошкільників
- •Співвідношення спадкового і набутого у темпераменті дитини
- •Психологічні особливості дітей різних типів темпераменту
- •Прояв властивостей темпераменту у навчально-виховній роботі з дошкільниками
- •Характер дитини
- •6.5. Розвиток здібностей у дошкільному віці
- •Пізнавальні здібності дошкільників
- •Практичні здібності дошкільників
- •Спеціальні здібності дошкільників
- •Вивчення здібностей дитини
- •Умови розвитку здібностей у дошкільному віці
- •Робота з обдарованими дошкільниками
- •6.6. Психологічна готовність дитини до школи
- •Криза шести-семи років
- •Формування нової внутрішньої позиції
- •Розвиток особистості у старшому дошкільному віці
- •Мотиваційна готовність дитини до школи
- •Емоційно-вольова готовність дитини до школи
- •Розумова готовність дитини до школи
- •Соціально-психологічна готовність дитини до школи
- •Формування психологічної готовності до школи у різних видах діяльності
- •Запитання. Завдання
- •Література
4.4. Мислення і його види у дошкільному віці
Мислення є соціально зумовленим, пов'язаним із мовленням психічним процесом пошуку і відкриття суттєво нового, опосередкованого й узагальненого відображення дійсності під час її аналізу і синтезу. Виникає воно на основі чуттєвого пізнання і виходить далеко за його межі.
Мислення - процес опосередкованого і узагальненого пізнання людиною предметів і явищ об'єктивної дійсності в їх Істотних властивостях, зв'язках і відношеннях.
Основи мислення формуються в ранньому дитинстві. З часом на основі наочно-дійового мислення розвивається наочно-образне, формуються перші узагальнення, що засновані на досвіді практичної предметної діяльності і закріплені у слові.
Загальна характеристика мислення дошкільників
У дошкільному віці дитина засвоює основи знань про навколишній світ, взаємини людей, про зовнішні і внутрішні якості, суттєві зв'язки предметів. Старші дошкільники уже здатні робити умовислови і узагальнення, їхнє мислення характеризує допитливість, активність тощо.
Основними напрямами розвитку мислення дошкільника є вдосконалення наочно-дійового мислення, інтенсивний розвиток наочно-образного і початок активного формування словесно-логічного шляхом використання мови як засобу постановки і розв'язання інтелектуальних завдань, засвоєння наукових понять.
У ВІЦІ приблизно 2-х років дитина вже здатна називати один і той самий предмет кількома словами, що свідчить про формування такої розумової операції як порівняння. На основі порівняння розвиваються індукція і дедукція, які до 3-3,5 років досягають значного рівня розвитку. До 4-х років мислення набуває наочно-дійового характеру, який, незважаючи на те що це елементарний рівень, зберігається протягом усього життя. Поступово відбувається перехід до наочно-образного мислення, яке у 4-5 років стає головним.
Найсуттєвішою особливістю мислення дитини дошкільного віку є пов'язаність з дією перших узагальнень (дитина мислить "діючи"). Наприклад, коли 4-5-річній дитині пропонують визначити спільне і відмінне між м'ячиком і кубиком, їй швидше і легше це зробити, тримаючи їх у руках, і дуже важко - подумки. Доросла людина може з'ясувати, яка картинка зображена на кубиках, не складаючи їх, а проаналізувавши фрагменти, зображені на кожному кубику. Дитині зрозуміти це не під силу, їй необхідно скласти кубики.
Не менш характерною особливістю дитячого мислення є його наочність. Дитина мислить, спираючись на доступні факти з досвіду або спостережень. Наприклад, на питання: "Чому не можна гратися на дорозі?" відповідає, наводячи конкретний факт: "Один хлопчик грався, і його переїхав автомобіль ".
З часом дитина розв'язує все складніші і різноманітніші завдання, які вимагають виокремлення і використання зв'язків, відношень між предметами, явищами, діями. У грі, малюванні, ліпленні, конструюванні, при виконанні навчальних і трудових завдань вона не лише послуговується заученими діями, а й видозмінює їх, отримуючи нові результати. Завдяки цьому знаходить і використовує залежність між, наприклад, вологістю і піддатливістю глини при ліпленні, між формою і стійкістю конструкції, між силою удару по м'ячу і висотою його підстрибування та ін. Розвиток мислення допомагає передбачати результати дій, планувати їх. У дитини активізуються допитливість, пізнавальні інтереси мислення у пізнанні навколишнього світу. Ці інтереси значно ширші, ніж завдання практичної діяльності дитини. Вона весь час ставить перед собою пізнавальні завдання, шукає пояснення явищам, які доводиться спостерігати, іноді вдаючись до експериментів. Усе частіше діти міркують про явища, не пов'язані з їхнім досвідом, про які вони знають із розповідей дорослих, телепередач, книг тощо. Не завжди їхні роздуми бувають безпомилковими, оскільки їм не вистачає для цього знань і досвіду.
Від з'ясування простих зв'язків і відношень дошкільники поступово переходять до пізнання і розуміння значно складніших, прихованих залежностей. Одним із найважливіших видів таких залежностей є відношення причини і наслідку. 3-річні діти можуть знайти лише причини, що проявляються у зовнішньому впливі на предмет (стільчик штовхнули - він упав); 4-річні - починають розуміти, що причиною явищ можуть бути і властивості предметів (стільчик упав, бо у нього тільки одна ніжка); 5-б-річні - враховують і помітні, на перший погляд, особливості предметів і їх постійні властивості (стільчик упав, оскільки він має одну ніжку, у нього багато країв, він важкий і не підпертий тощо).
Спостереження за перебігом явищ, аналіз власного досвіду дій з предметами дає змогу старшим дошкільникам уточнити свої уявлення про причини явищ, наблизитися завдяки цьому до правильнішого їх розуміння.
Розвиток розуміння причинно-наслідкових зв'язків відбувається завдяки переходу дитини від відображення зовнішніх причин до виокремлення прихованих, внутрішніх; шляхом трансформування недиференційованого, глобального розуміння причин у диференційоване і точне пояснення; у результаті відображення не поодиноких причин явища, а його загальних закономірностей.
Розуміння дитиною нових завдань, обумовлене засвоєнням нових знань, є обов'язковою умовою розвитку мислення. Одні знання малюк отримує безпосередньо від дорослих, інші - з власних спостережень і діяльності, керованих і спрямованих дорослими. Однак збагачення знань - не головна передумова розвитку мислення, адже засвоєння їх в розв'язуванням мислительних завдань і відбувається у результаті міркувань. Засвоєне нове знання включається у подальший розвиток мислення, використовується у мис-лительних діях для розв'язування нових завдань.
Ще до вступу дитини до школи у неї формуються первинна картина світу і початки світогляду. Однак пізнання дошкільником дійсності відбувається не у понятійній, а в наочно-образній формі. Засвоєння форм образного пізнання сприяє розумінню малюком об'єктивних законів логіки, сприяє розвитку понятійного мислення, основою якого є формування і вдосконалення мислительних дій, від яких залежить можливість засвоєння і використання дитиною знань. Оволодіння цими діями у дошкільному віці відбувається за законом засвоєння й інтеріоризації зовнішніх орієнтувальних дій. Залежно від характеру зовнішніх дій та їх інтеріоризації мислительні дії дитини відбуваються так, як дії з образами або дії зі знаками-слова-ми, числами тощо.
Діючи з образами подумки, дитина уявляє собі реальну дію з предметами та її результат, розв'язуючи у такий спосіб актуальне для неї завдання. Таке мислення називається наочно-образним. Виконання дій зі знаками вимагає абстрагування від реальних предметів, використання слів і чисел як їх замінників. Мислення, яке виконується за допомогою таких дій, є абстрактним, підпорядкованим правилам логіки, тому і називається логічним.
Абстракція (лат. аbstractio - відведення) - мислене відокремлення ознак і властивостей від предметів і явищ, яким вони належать.
Наочно-образне і логічне мислення уможливлюють виокремлення властивостей для різних ситуацій, правильне розв'язання різних завдань. Образне мислення ефективне при розв'язуванні завдань, які потребують уяви, здатності побачити через призму внутрішнього світу. Так, дитина уявляє перетворення снігу на воду. Часто властивості предметів і явищ є прихованими, їх неможливо уявити, але можна позначити словами, іншими знаками. У такому разі завдання може розв'язуватись, на основі абстрактно-логічного мислення, яке дає змогу, наприклад, з'ясувати причину плавання тіл. Уявити плавання м'яча, дерев'яного поліна не важко, але співвідношення питомої ваги тіла, яке плаває, і рідини можна позначити лише словами або відповідною формулою. Використання образу у такій ситуації є малопродуктивним.
Для використання слова як самостійного засобу мислення, який забезпечує розв'язання розумових завдань без використання образів, дитина повинна засвоїти вироблені людством поняття.
Поняття - знання про загальні, суттєві і закріплені у словах ознаки предметів і явищ об'єктивної дійсності.
Об'єднані у струнку систему поняття допомагають виводити з одного знання інше, тобто розв'язувати мислительні завдання без використання предметів або образів. Так, знаючи, що всі ссавці дихають легенями, і з'ясувавши, що кит - ссавець, легко зробити висновок про наявність у нього цього органа.
До того часу, доки мислення дитини є наочно-образним, слова для неї виражають уявлення про предмети, властивості, відношення, які вони позначають. Слова-уявлення дитини і слова-поняття дорослого істотно відрізняються. Уявлення жвавіше і яскравіше відображають дійсність, ніж поняття, але не такі чіткі, визначені і систематизовані як вони, не можуть стихійно перетворитися на поняття, але їх можна використати при формуванні понять, які діти засвоюють у процесі вивчення основ наук.
Систематичне оволодіння поняттями починається у процесі шкільного навчання. Однак за відповідно організованого навчання деякі поняття можуть бути засвоєні і старшими дошкільниками. Для цього необхідно насамперед організувати особливі зовнішні орієнтувальні дії дітей з матеріалом, який вони вивчають. При цьому малюки, як правило, повинні за допомогою власних дій виокремити у предметах або їх співвідношеннях суттєві ознаки, які мають увійти у зміст поняття. Далі формування понять відбувається при переході від зовнішніх орієнтувальних дій до дій в умі. Для цього зовнішні засоби замінюють словесним позначенням.
При утворенні абстрактних понять і зовнішні орієнтувальні дії, і процес інтеріоризації є іншими" ніж при оволодінні наочно-образним мисленням. Адже абстрагування пов'язане із заміною" реальної дії розгорнутим словесним міркуванням, яке з часом відбувається не вголос, а про себе, скорочується і перетворюється на дію абстрактно-логічного мислення, що відбувається за допомогою внутрішнього мовлення. У дошкільному віці повноцінно виконати такі ДІЇ ще не вдається, дитина здебільшого застосовує їх, міркуючи вголос.