3. Ухвала господарського суду та її зміст. Окрема ухвала.

Підставами для відкладення розгляду справи є обставини, які не дають змогу розглянути в даному судовому засіданні справу, але вони можуть бути ліквідовані господарським судом або сторонами, які беруть участь в справі, до наступного судового засі­дання.

Нерідко відкладення розгляду справи є наслідком недоброякісної підготовки її до судового розгляду, несвоєчасного повідомлення про розгляд справи тощо.

Ухвала про розгляд справи має містити: найменування господарського сулу, номер справи і дату винесення ухвали, найменування сторін, ціну позову, вимогу позивача, прізвища судді (суддів), представників сторін, прокурора, інших осіб, які брали участь у засіданні (із зазначенням їх посад).

Якщо дані про нез'явлення сторін до господарського суду не були повідомлені або визнаватимуться без поважних причин, господарський суд може відкласти розгляд справи чи розглянути її у відсутність сторін при наявності в справі достатніх доказів про їх права й обов'язки, якщо не було необхідності заслуховувати пояснення особи, яка не з'явилась.

Господарський суд повинен викласти в ухвалі вказівку на дії, що їх повинні вчинити сторони, інші підприємства, організації, державні та інші органи, їх посадові особи, строки, визначені господарським судом.

Господарська судова практика свідчить про те, що деякі господарські суди виносять ухвали про відкладення справи розглядом з одних і тих же обставин, що неможливо визнати обґрунтованим.

Якщо при підготовці справи до розгляду буде встановлено, що її розгляд можливий без обов'язкової явки сторін, в ухвалі про розгляд справи не слід вказувати обов'язковість їх явки, що, звичайно, зменшить випадки відкладення справ слуханням.

Господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу.

Окрема ухвала надсилається відповідним підприємствам, установам, організаціям, державним та іншим органам, посадовим особам, які несуть відповідальність за ухилення від виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, в порядку та розмірі, передбачених частиною першою статті 119 ГПК України.

Окрему ухвалу може бути оскаржено в установленому цим Кодексом порядку.

4. Додаткове рішення, ухвала. Роз’яснення та виправлення рішення, ухвали.

Господарський суд мас право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо: 1) з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення; 2) не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення державного мита з бюджету.

Додаткове рішення, ухвала можуть бути оскаржені в установленому порядку.

Недоліки рішення господарського суду, пов'язані з його законністю і обґрунтованістю, можуть бути усунені при перевірці рішення в порядку нагляду за заявою сторони, протестом прокурора.

Проте деякі недоліки рішення господарського суду, не пов'язані з його законністю і обґрунтованістю, можуть бути усунені суддею, який прийняв рішення.

Одним із способів усунення недоліків в господарському рішенні є винесення суддею за заявою сторони, прокурора, який брав участь в господарському процесі, або за своєю Ініціативою додаткового рішення, ухвали.

Це може бути у випадках, якщо з якоїсь позовної вимоги, відносно якої сторони представили докази і давали пояснення, не прийнято рішення або не вирішено питання про розподіл господарських витрат, про повернення державного мита з бюджету.

Таке рішення за своїм змістом не відрізняється від основного рішення і залучається до нього. Про винесення такого рішення повідомляються сторони. Сторони та прокурор, який брав участь у справі, мають право оскаржити додаткові рішення або ухвалу в апеляційному порядку (ст.. 91 і 106 ГПК України).

Суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.

Про роз'яснення рішення, ухвали, а також про виправлення описок чи арифметичних помилок виноситься ухвала.

Описка — це випадкова помилка в рішенні, допущена при його викладенні (неправильне найменування юридичних осіб, прізвища сторін тощо). Арифметичними є випадкові помилки в підрахунках. При виправленні арифметичних помилок суми не збільшуються і не зменшується, а вказується дійсний результат.

Якщо в рішенні допущені помилки, які впливають на його розуміння або виконання, суддя, який розглянув справу, з власної ініціативи або за клопотанням сторони може роз'яснити його суть, не змінюючи його змісту.

Роз'яснення рішення або ухвали можливе лише у випадках, коли воно ще не виконане.