- •Тема: група речовин, що ізолюються з біологічного матеріалу полярними розчинниками План лекції
- •1. Загальна характеристика групи. Фізичні і хімічні властивості речовин.
- •2. Сучасні загальні і окремі методи ізолювання речовин групи з біологічного матеріалу. Поділ групи на підгрупи.
- •3. Фактори, що впливають на ефективність ізолювання речовин.
- •Фактори, що впливають на ступінь екстракції речовин з водних витяжок органічними розчинниками:
- •4. Методи очищення витяжок від домішок і концентрування виділених речовин.
- •1. Принципова схема аналізу «лікарських» отрут
- •«Лікарської» отрути в біологічному об'єкті
- •3. Хімічні методи дослідження «лікарських» отрут.
- •4. Фізико-хімічні методи ідентифікації препаратів.
- •Максимуми поглинання деяких хромофорів:
- •Вплив замісників на положення смуг поглинання монозаміщених похідних бензолу (в етанолі):
- •Хроматографічні методи:
- •5. Фармакологічні дослідження «лікарських» отрут.
- •6. Кількісне визначення «лікарських» отрут
- •План лекції
- •1. Застосування, токсикологічна характеристика, методи виділення з біологічного матеріалу і методи аналізу похідних саліцилової кислоти
- •4. Виявлення саліцилової кислоти по уф-спектрам.
- •2. Застосування, токсикологічна характеристика, методи, виділення з біологічного матеріалу і методи аналізу похідних барбітурової кислоти
- •Загальна формула названих барбітуратів
- •Фізико-хімічні властивості.
- •1. Реакції забарвлення.
- •2. Мікрокристалоскопічні реакції.
- •3. Застосування, токсикологічна характеристика, методи виділення з біологічного матеріалу і методи аналізу похідних піразолону
- •Спрямований хіміко-токсикологічний аналіз похідних піразолону.
- •1. Застосування і фізико-хімічні властивості алкалоїдів
- •Головними алкалоїдами даної групи є:
- •Головними алкалоїдами даної групи є:
- •2. Токсична дія алкалоїдів.
- •3. Поведінка в організмі і метаболізм.
- •4. Спрямований хіміко-токсикологічний аналіз алкалоїдів.
- •Апоморфін к·10 –7 Атропін к·10 –4,35
- •Кодеїн к·10 –6,05
- •2. Мікрокристалокопічні реакції.
- •2. Реакції забарвлення на алкалоїди.
- •Максимуми поглинання алкалоїдів
- •План лекції
- •1. Застосування, токсикологічна характернстика, методи виділення з біологічного матеріалу і методи аналізу похідних фенотіазіну.
- •Аминазин
- •Дипразин
- •Тизерцин (левомепромазин)
- •Направлений хіміко-токсикологічний аналіз на похідні фенотіазину проводять відповідно до схеми:
- •План лекції
- •2. Застосування, токсикологічна характеристика, методи виділення з біологічного матеріалу і методи аналізу похідних 1,4-бенздиазепіну.
- •3. Застосування, токсикологічна характеристика, методи виділення з біологічного матеріалу і методи аналізу похідних п-амінобензойної кислоти
- •2. Мікрокристалоскопічні реакції - високочутливі, специфічні:
- •3. Реакції забарвлення:
2. Сучасні загальні і окремі методи ізолювання речовин групи з біологічного матеріалу. Поділ групи на підгрупи.
Для ізолювання «лікарських» отрут з біологічного матеріалу використовують загальні і окремі методи. До загальних методів ізолювання відносяться: екстракція водою (метод Васильєвої А.А. ) чи спиртом (метод Стаса-Отто), підкисленими оксалатною кислотою; екстракція амфіфільними розчинниками - ацетонітрилом (метод Сшедзинського) чи ацетоном (метод Карташова В.A.).
Широко впроваджені в практику хіміко-токсикологічного аналізу ліків методи екстракції підкисленими оксалатною кислотою, водою або спиртом; методи екстракції амфіфільними розчинниками є перспективними .
Ізолювання отрут екстракцій полярними розчинниками включає наступні етапи:
1. Підготовка зразка до дослідження: здрібнення органів трупа за допомогою ножиців, м'ясорубки, гомогенізатора.
2. Взяття наважки (1-100 в залежності від складу отруйної речовини в об'єкті і чутливості методів дослідження).
3. 2-3-х разова екстракція отрути підкисленним розчинником або без підкислення.
4. Об'єднання, проціджування і центрифугування екстракту.
5. Екстракція отрут з кислої водяної фази органічними розчинниками – одержання «кислого» хлороформного витягу.
6. Екстракція отрут з лужної водяної фази органічними розчинниками – одержання «лужного» хлороформного витягу.
При використанні в якості екстрагенту етанолу передбачене осадження білків абсолютним етанолом з концентрованої спиртової витяжки з наступним фільтруванням витягу і розведенням водою.
При використанні в якості екстрагенту ацетонітрилу передбачене висолювання отрут, для чого ацетонітрильна витяжка розводиться розчином натрій сульфату перед ектракцією отрут неполярними або малополярними розчинниками (гексаном, ефіром, хлороформом).
При використанні в якості екстрагенту ацетону домішки екстрагуються гексаном після розведення ацетонової витяжки розчином хлористоводневої кислоти. «Лікарські» отрути екстрагуються хлороформом або ефіром в присутності висолювача - натрій хлориду або натрій сульфату.
Метод Васильєвої А.А. не прийнятний для аналізу біологічного матеріалу, який піддався гнильним змінам, в зв'язку з утворенням стійких емульсій на стадії екстракції речовин з водяної витяжки органічним розчинником і недостатнім очищенням екстрактів.
Зазначений метод мало придатний для аналізу барбітуратів і інших речовин, погано розчинних в підкисленній воді. Від цих недоліків звільнені методи Стаса-Отго, Сшедзинського і Карташова В.А. Однак метод ізолювання подкисленною водою дешевший і безпечніший, ніж методи ізолювання «лікарських» отрут органічними екстрагентами і широко застосовується при дослідженні об'єктів, що не знаходяться на стадії гнильних змін.
Окремі методи ізолювання використовують при цілеспрямованому хіміко-токсикологічному аналізі на визначену хімічну групу отрут або індивідуальні речовини, враховуючи їхні фізико-хімічні особливості.
Для ізолювання барбітуратів з біологічних об'єктів використовують метод П. Валова (екстракція водяним розчином гідроксиду натрію) і метод Попової В.І. (екстракція водою, підкисленною сульфатною кислотою з наступним очищенням екстрактів від домішок методом гель-хроматографії).
Для ізолювання алкалоїдів використовують метод Крамаренко В.Ф. - екстракція водою, подкисленною сульфатною кислотою.
Для ізолювання препаратів, похідних фенотіазину, використовують: методи Саломатіна Є.М. - модифікація методу Стаса-Отто (екстракція спиртом, підкисленним оксалатною кислотою) і модифікація метода Сшедзинського (екстракція ацетонітрилом, підкисленним хлористоводневою кислотою).
Для ізолювання метаболітів похідних 1,4-бенздіазепіну застосовується метод Ізотова Б. П. - екстракція бензофенонів сумішшю хлороформу і пентанолу (9:1) з гідролізату.
При використанні загальних методів ізолювання всі «лікарські» отрути поділяються на дві підгрупи:
Речовини, які екстрагуються органічним розчинником з кислого водяного середовища - «кислий» хлороформний витяг. В «кислий» хлороформний витяг попадають речовини кислого (саліцилова кислота і її похідні, барбітурати), нейтрального (парацетамол), слабоосновного характеру (алкалоїди, похідні пурину, індолу) і, частково, середньої основності (похідні піразолону, 1,4-бенздіазепіну), що не дають стійких солей з кислотами.
Речовини, які екстрагуються органічним розчинником з лужного водяного середовища - «лужний» хлороформний витяг. В «лужний» хлороформний витяг попадають речовини основного характеру (алкалоїди, синтетичні препарати, похідні фенотіазину, 1,4-бенздиазепіну, піразолону, пара-амінобензойної кислоти).