- •Тема: група речовин, що ізолюються з біологічного матеріалу полярними розчинниками План лекції
- •1. Загальна характеристика групи. Фізичні і хімічні властивості речовин.
- •2. Сучасні загальні і окремі методи ізолювання речовин групи з біологічного матеріалу. Поділ групи на підгрупи.
- •3. Фактори, що впливають на ефективність ізолювання речовин.
- •Фактори, що впливають на ступінь екстракції речовин з водних витяжок органічними розчинниками:
- •4. Методи очищення витяжок від домішок і концентрування виділених речовин.
- •1. Принципова схема аналізу «лікарських» отрут
- •«Лікарської» отрути в біологічному об'єкті
- •3. Хімічні методи дослідження «лікарських» отрут.
- •4. Фізико-хімічні методи ідентифікації препаратів.
- •Максимуми поглинання деяких хромофорів:
- •Вплив замісників на положення смуг поглинання монозаміщених похідних бензолу (в етанолі):
- •Хроматографічні методи:
- •5. Фармакологічні дослідження «лікарських» отрут.
- •6. Кількісне визначення «лікарських» отрут
- •План лекції
- •1. Застосування, токсикологічна характеристика, методи виділення з біологічного матеріалу і методи аналізу похідних саліцилової кислоти
- •4. Виявлення саліцилової кислоти по уф-спектрам.
- •2. Застосування, токсикологічна характеристика, методи, виділення з біологічного матеріалу і методи аналізу похідних барбітурової кислоти
- •Загальна формула названих барбітуратів
- •Фізико-хімічні властивості.
- •1. Реакції забарвлення.
- •2. Мікрокристалоскопічні реакції.
- •3. Застосування, токсикологічна характеристика, методи виділення з біологічного матеріалу і методи аналізу похідних піразолону
- •Спрямований хіміко-токсикологічний аналіз похідних піразолону.
- •1. Застосування і фізико-хімічні властивості алкалоїдів
- •Головними алкалоїдами даної групи є:
- •Головними алкалоїдами даної групи є:
- •2. Токсична дія алкалоїдів.
- •3. Поведінка в організмі і метаболізм.
- •4. Спрямований хіміко-токсикологічний аналіз алкалоїдів.
- •Апоморфін к·10 –7 Атропін к·10 –4,35
- •Кодеїн к·10 –6,05
- •2. Мікрокристалокопічні реакції.
- •2. Реакції забарвлення на алкалоїди.
- •Максимуми поглинання алкалоїдів
- •План лекції
- •1. Застосування, токсикологічна характернстика, методи виділення з біологічного матеріалу і методи аналізу похідних фенотіазіну.
- •Аминазин
- •Дипразин
- •Тизерцин (левомепромазин)
- •Направлений хіміко-токсикологічний аналіз на похідні фенотіазину проводять відповідно до схеми:
- •План лекції
- •2. Застосування, токсикологічна характеристика, методи виділення з біологічного матеріалу і методи аналізу похідних 1,4-бенздиазепіну.
- •3. Застосування, токсикологічна характеристика, методи виділення з біологічного матеріалу і методи аналізу похідних п-амінобензойної кислоти
- •2. Мікрокристалоскопічні реакції - високочутливі, специфічні:
- •3. Реакції забарвлення:
4. Спрямований хіміко-токсикологічний аналіз алкалоїдів.
Об'єкти дослідження - мозок, печінка, нирки, шлунок і кишиковик з вмістом, промивні води, легені, сеча.
Ізолювання препаратів проводиться по методу В.Ф.Крамаренко - з врахуванням фізико-хімічних властивостей алкалоїдів.
Метод характеризується використанням полярного розчинника - води, підкисленної сульфатною кислотою. Сульфатна кислота застосовується для руйнування зв'язку отрута - білок (рН 2-3), для утворення стійких солей з алкалоїдами - сильними основами, які добре розчинні у воді. Для очищення витяжки від домішок використовуються: висолювання за допомогою (NH4)2SO4, центрифугування й екстракція ефіром домішок.
Враховуючи, що алкалоїди - сильні основи, їхнє виділення з водного середовища в хлороформну фазу проводиться при рН 8,5-9, для чого водні витяжки подлужнюють розчином NaOH. При ненаправленому аналізі алкалоїди - сильні основи й алкалоїди середньої основності попадають в «лужний» хлороформний витяг, а алкалоїди - слабкі основи (похідні пурину й індолу) - можуть попадати й у «кислий» витяг, тому що вони утворють із оксалатною (слабо органічною) кислотою легко гідролізуючі в кислому середовищі солі.
Основність алкалоїдів залежить від константи дисоціації. Чим більша константа дисоціації, тим алкалоїд являється сильною основою.
Алк.·ОН ═ алк.+ +ОН-
К дис=
Апоморфін к·10 –7 Атропін к·10 –4,35
Бруцин К·10 –11 - слабка основа – переходить в кислий екстракт
Кодеїн к·10 –6,05
Кокаїн К·10 –5,6
Коніїн К·10 –3
Кофеїн К·10 –13 - слабка основа – переходить в кислий екстракт
Морфін К·10 –6,13
Наркотин К·10 –7,8
Никотин К·10 –6
Папаверін К·10 –8
Стрихнін К·10 –11 - слабка основа – переходить в кислий екстракт
Хінін К·10 –6
Якщо константа дисоціації більша, ніж 10 –7, то такі алкалоїди являються сильними основами.
Якщо константа дисоціації менша, ніж 10 –7, то такі алкалоїди являються слабкими основами і при екстракції кислого розчину вони переходять в перші кислі хлороформні витяжки – кофеїн, стрихнін, бруцин. Це пояснюється гідролізом їх солей.
ТСХ-скринінг алкалоїдів проводиться в загальній системі розчинників -хлороформ - диоксан - ацетон - 25 % розчин аміаку (45:47,5:5:2,5); сорбент - силікагель КСК; проявник - реактив Драгендорфа по Муньє, алкалоїди виявляються за наявністю плям оранжевого і оранжево-коричневого забарвлення в 1-4 зонах. Отруту із сорбенту силікагелю виділяють елюентом - метанол-диетиламін (9:1) з наступним проведенням підтверджуючого етапу в окремих системах розчинників - хлороформ - етанол(20:1); циклогексан-ацетон (5:1); хлороформ - диетиламін (9:1); хлороформ - ацетон (5:1).
В якості «свідків» використовуються хлороформні розчини препаратів даної групи. Для проведення наступного етапу аналізу алкалоїди елююють сумішшю розчинників - метанол - диетиламін (9:1).
Очищення. Етап скринінгу методом тонкошарової хроматографії дозволяє паралельно проводити якісне очищення від біогенних домішок, що локалізуються на хроматографічних пластинках в областях Rf < 0,2 і Rf > 0,8.
Однак, в елюаті можлива присутність залишків домішок, які віддаляються з використанням методів: екстракційного; хроматографії-гель-хроматографії; електрофорезу; сполучення екстракціного і ТСХ-методів.
Підтверджуючі дослідження елюату включають найбільш чутливі хімічні і фізико-хімічні методи аналізу алкалоїдів.
Хімічні реакції:
1. Реакції осадження з загальалкалоїдними осадовими реактивами (пікринова кислота; сіль Рейнеке; реактиви Драгендорфа; Марме; Майєра; Зонненшейна й ін.).
Аморфні або кристалічні осади з нехарактерною формою частинок вказують на наявність гетероциклічного атому азоту в препаратах. Реакції високочутливі, не специфічні.