- •Стародавні держави і право на території україни
- •1. Виникнення стародавніх держав. Трипільська культура.
- •2. Держава і право скіфів
- •3. Держава і право античних міст-держав
- •4. Держава і право Боспорського царства
- •5. Держава і право стародавніх східних слов`ян. Політичний союз антів.
- •Держава і право київської русі
- •1. Утворення, розвиток і занепад Київської Русі
- •3. Державний устрій
- •4. Характеристика права
- •Держава і право галицько-волинського князівства (друга половина 11 – середина 14 ст.)
- •1. Утворення Галицько-Волинського князівства
- •2. Суспільний лад
- •4. Характеристика права
- •2. Виникнення українського козацтва. Запорізька Січ
- •3. Суспільний лад українських земель у складі Великого князівства Литовського і Речі Посполитої
- •4. Державний устрій українських земель у складі Великого князівства Литовського і Речі Посполитої
- •Військова організація
- •Судові органи
- •5. Характеристика права
- •Право власності
- •2. Виникнення українського козацтва. Запорізька Січ
- •3. Суспільний лад українських земель у складі Великого князівства Литовського і Речі Посполитої
- •4. Державний устрій українських земель у складі Великого князівства Литовського і Речі Посполитої
- •Військова організація
- •Судові органи
- •5. Характеристика права
- •Право власності
- •Держава і право україни у період народно-визвольної війни 1648-1654 рр.
- •1. Антикріпосницький і національно-визвольний характер народної війни
- •2. Суспільний лад України у період народно-визвольної війни
- •3. Державний устрій України періоду народно-визвольної війни
- •4. Характеристика права України періоду народно-визвольної війни
- •5. Входження України до складу Росії та його політико-правові наслідки Історичні передумови переходу України під протекторат Росії
- •Правове оформлення переходу України під протекторат Росії
- •Держава і право україни у період козацько-гетьманської доби (середина 17 – кінець 18 ст.)
- •1. Перерозподіли території України між іноземними державами
- •2. Суспільний лад Козацько-гетьманської держави
- •3. Державний устрій Козацько-гетьманської держави
- •4. Ліквідація автономного устрою України
- •6. Характеристика права Козацько-гетьманської держави Джерела права
- •Кодифікація права
- •Цивільне право
- •Кримінальне право
- •Процесуальне право
- •Держава і право україни у складі російської імперії у першій половині 19 ст.
- •Криза і розпад феодально-кріпосницького ладу
- •2. Суспільний лад
- •3. Державний устрій
- •4. Характеристика права
- •Кодифікація права
- •Цивільне право
- •Кримінальне право
- •Судочинство
- •Держава і право україни у складі російської імперії у другій половині 19 ст.
- •1. Скасування кріпосного права
- •2. Суспільний лад
- •3. Державний устрій
- •4. Характеристика права
- •1. Загарбання західноукраїнських земель Австрійською монархією і Угорським королівством і австро-угорська колоніальна політика.
- •1. Загарбання західноукраїнських земель Австрійською монархією і Угорським королівством і австро-угорська колоніальна політика
- •2. Суспільний лад західноукраїнських земель у складі Австро-Угорської монархії
- •3. Державний устрій західноукраїнських земель у складі Австро-Угорської монархії
- •4. Характеристика права
- •В) Шлюбне право
- •Держава і право у період відродження української державності (1917-1920 рр.)
- •1. Лютнева революція 1917 р. У Росії. Розпад Російської імперії і встановлення влади Тимчасового уряду
- •2. Утворення Української Центральної Ради. Державний устрій і право Української Народної Республіки
- •Центральні органи влади і управління унр
- •Місцеві органи влади і управління унр
- •Військова організація унр
- •Охоронно-каральні органи унр
- •Судова система унр
- •3. Українська держава за гетьманування Павла Скоропадського
- •4. Українська Народна Республіка за правління Директорії
- •Держава і право західноукраїнської народної республіки (1918-1923 рр.)
- •1. Розпад Австро-Угорщини і проголошення зунр
- •2. Державний устрій зунр
- •3. Законодавча діяльність зунр. Злука унр і зунр
- •4. Падіння зунр
- •Зміни у державному устрої і праві урср у період другої світової війни
- •1. Входження Західної України і Північної Буковини до складу урср:
- •2. Напад фашистської Німеччини на срср. Розчленування території України і характеристика окупаційного режиму.
- •3. Державний устрій урср у період німецько-радянської війни
- •4. Входження Закарпаття до складу урср: а) Правове становище Закарпаття у складі Чехословаччини
- •6. Зміни у законодавстві у період перебудови.
- •7. Зміни у статусі урср як союзної республіки у період перебудови. Розпад срср і проголошення незалежності України.
- •Ще у 1954 р. До складу урср увійшла Кримська область і було відновлено норму Конституції срср 1924 р. Про віднесення до відання республіки питання її адміністративно-територіального устрою.
- •3. Соціально-економічний і політичний стан урср у період перебудови 1986-1991 рр.
- •4. Політика гласності у період перебудови 1986-1991 рр.
- •5. Реформа державного апарату у період перебудови 1986-1991 рр.
Охоронно-каральні органи унр
У час жовтневих подій у Києві постало завдання “захисту революції”. Спершу цим займався Революційний комітет охорони революції на Україні, створений за рішенням Малої Ради 25 жовтня 1917 р. Він прийняв, зокрема, “Обов’язкову постанову” про заборону зібрань і віча під відкритим небом та інші виступи на вулиці. Тоді ж Мала Рада видала постанову “Про загальне керівництво чинностями властей по охороні революції”, що поклала ці функції на Генеральний Секретаріат, а той мав спиратись на органи революційної демократії. Окрім того, при Головному начальнику Київського округу утворювалась комісія для затвердження усіх розпоряджень з питань державної охорони, до складу якої входили по одному представнику від Генерального Секретаріату, Українського Генерального військового комітету, Ради ІІІ Українського військового з’їзду, Київського міського самоврядування. На виконання цієї постанови Генеральний Секретаріат утворив при Генеральному Секретарстві внутрішніх справ особливу комісію з представників відомств, до якої перейшли справи по охороні порядку і спокою на Україні. Генеральний Секретаріат затвердив “Правила приїзду до Києва під час теперішньої війни у зв’язку із загальним планом розгрузки Києва”.
Як орган самодіяльності і самооборони населення було створено “вільне козацтво”. 16-19 жовтня 1917 р. у Чигирині відбувся з’їзд вільного козацтва, який ухвалив обрати Генеральну Козацьку Раду на чолі з наказним отаманом (Павло Скоропадський) та скликати губернські з’їзди для обрання кошових отаманів і старшини. Структура вільного козацтва: село об’єднувалось із селом, волость – у курінь, повіт – у полк, губернія – у кіш, із сотенними, курінними, полковими і кошовими отаманами і старшиною на чолі. 26 листопада Генеральний Секретаріат затвердив розроблений з’їздом статут вільного козацтва, що визначав його мету – забезпечення спокою в Україні.
Для підтримання громадського порядку формувались також міліційні структури. Вільним козацтвом і міліцією відало одне й те ж Секретарство внутрішніх справ, а з початку січня 1918 р. вільним козацтвом відало Секретарство військових справ.
Каральна політика УЦР не була жорстокою; так, напередодні збройного конфлікту з радянською Росією в УНР активно і майже вільно діяли більшовицькі організації, публікувались опозиційні видання (зокрема, найзапекліший опонент УЦР – газета “Пролетарская мысль”).
Навесні 1918 р. після повернення до Києва УЦР розширила повноваження губернських комісарів – надала їм право видавати обов’язкові постанови у справах щодо порушення громадського порядку, спокою і державної безпеки. За порушення цих постанов комісари застосовували штраф до 3 тис. крб. або ув’язнення до 3 місяців.
6 квітня 1918 р. УЦР ухвалила утворити “Анкетно-слідчу комісію для досліду випадків анархії й неправомірного поводження властей цивільних і військових, з’ясування політичних і соціальних умов на місцях” у складі 25 членів УЦР. Тобто, УЦР прагнула боротьбу з анархієї поєднати з боротьбою проти зловживань представників місцевої влади, а головно, мати об’єктивну картину подій на периферії.