- •Стародавні держави і право на території україни
- •1. Виникнення стародавніх держав. Трипільська культура.
- •2. Держава і право скіфів
- •3. Держава і право античних міст-держав
- •4. Держава і право Боспорського царства
- •5. Держава і право стародавніх східних слов`ян. Політичний союз антів.
- •Держава і право київської русі
- •1. Утворення, розвиток і занепад Київської Русі
- •3. Державний устрій
- •4. Характеристика права
- •Держава і право галицько-волинського князівства (друга половина 11 – середина 14 ст.)
- •1. Утворення Галицько-Волинського князівства
- •2. Суспільний лад
- •4. Характеристика права
- •2. Виникнення українського козацтва. Запорізька Січ
- •3. Суспільний лад українських земель у складі Великого князівства Литовського і Речі Посполитої
- •4. Державний устрій українських земель у складі Великого князівства Литовського і Речі Посполитої
- •Військова організація
- •Судові органи
- •5. Характеристика права
- •Право власності
- •2. Виникнення українського козацтва. Запорізька Січ
- •3. Суспільний лад українських земель у складі Великого князівства Литовського і Речі Посполитої
- •4. Державний устрій українських земель у складі Великого князівства Литовського і Речі Посполитої
- •Військова організація
- •Судові органи
- •5. Характеристика права
- •Право власності
- •Держава і право україни у період народно-визвольної війни 1648-1654 рр.
- •1. Антикріпосницький і національно-визвольний характер народної війни
- •2. Суспільний лад України у період народно-визвольної війни
- •3. Державний устрій України періоду народно-визвольної війни
- •4. Характеристика права України періоду народно-визвольної війни
- •5. Входження України до складу Росії та його політико-правові наслідки Історичні передумови переходу України під протекторат Росії
- •Правове оформлення переходу України під протекторат Росії
- •Держава і право україни у період козацько-гетьманської доби (середина 17 – кінець 18 ст.)
- •1. Перерозподіли території України між іноземними державами
- •2. Суспільний лад Козацько-гетьманської держави
- •3. Державний устрій Козацько-гетьманської держави
- •4. Ліквідація автономного устрою України
- •6. Характеристика права Козацько-гетьманської держави Джерела права
- •Кодифікація права
- •Цивільне право
- •Кримінальне право
- •Процесуальне право
- •Держава і право україни у складі російської імперії у першій половині 19 ст.
- •Криза і розпад феодально-кріпосницького ладу
- •2. Суспільний лад
- •3. Державний устрій
- •4. Характеристика права
- •Кодифікація права
- •Цивільне право
- •Кримінальне право
- •Судочинство
- •Держава і право україни у складі російської імперії у другій половині 19 ст.
- •1. Скасування кріпосного права
- •2. Суспільний лад
- •3. Державний устрій
- •4. Характеристика права
- •1. Загарбання західноукраїнських земель Австрійською монархією і Угорським королівством і австро-угорська колоніальна політика.
- •1. Загарбання західноукраїнських земель Австрійською монархією і Угорським королівством і австро-угорська колоніальна політика
- •2. Суспільний лад західноукраїнських земель у складі Австро-Угорської монархії
- •3. Державний устрій західноукраїнських земель у складі Австро-Угорської монархії
- •4. Характеристика права
- •В) Шлюбне право
- •Держава і право у період відродження української державності (1917-1920 рр.)
- •1. Лютнева революція 1917 р. У Росії. Розпад Російської імперії і встановлення влади Тимчасового уряду
- •2. Утворення Української Центральної Ради. Державний устрій і право Української Народної Республіки
- •Центральні органи влади і управління унр
- •Місцеві органи влади і управління унр
- •Військова організація унр
- •Охоронно-каральні органи унр
- •Судова система унр
- •3. Українська держава за гетьманування Павла Скоропадського
- •4. Українська Народна Республіка за правління Директорії
- •Держава і право західноукраїнської народної республіки (1918-1923 рр.)
- •1. Розпад Австро-Угорщини і проголошення зунр
- •2. Державний устрій зунр
- •3. Законодавча діяльність зунр. Злука унр і зунр
- •4. Падіння зунр
- •Зміни у державному устрої і праві урср у період другої світової війни
- •1. Входження Західної України і Північної Буковини до складу урср:
- •2. Напад фашистської Німеччини на срср. Розчленування території України і характеристика окупаційного режиму.
- •3. Державний устрій урср у період німецько-радянської війни
- •4. Входження Закарпаття до складу урср: а) Правове становище Закарпаття у складі Чехословаччини
- •6. Зміни у законодавстві у період перебудови.
- •7. Зміни у статусі урср як союзної республіки у період перебудови. Розпад срср і проголошення незалежності України.
- •Ще у 1954 р. До складу урср увійшла Кримська область і було відновлено норму Конституції срср 1924 р. Про віднесення до відання республіки питання її адміністративно-територіального устрою.
- •3. Соціально-економічний і політичний стан урср у період перебудови 1986-1991 рр.
- •4. Політика гласності у період перебудови 1986-1991 рр.
- •5. Реформа державного апарату у період перебудови 1986-1991 рр.
Кодифікація права
У другій чверті 18 ст. розпочалась кодифікація права України, оскільки на той час на її території діяла велика кількість найрізноманітніших джерел права, норми яких часто були вже застарілими або дублювали чи суперечили одна одній, що спричинювало значні труднощі у їх застосуванні, що ще більш ускладнилось внаслідок поширення в Україні (спершу в окремих районах, а згодом по усій території) російського законодавства; а поза тим, українські феодали прагнули зрівнятись у правах із російським дворянством.
Зініціювала кодифікацію українського права старшинсько-шляхетська верхівка, яка бажала закріпити власні права та відновити автономний статус України у складі Російської імперії. Ідею кодифікації підтримав російський уряд, що мав на меті наблизити правову систему України до російської. Царський указ “Рішительні пункти гетьману Данилу Апостолу” 1728 р. став основою для створення першої кодифікаційної комісії, склад якої неодноразово змінювався, і яка упродовж 15 р. виробила збірник “Права, за якими судиться малоросійський народ” 1743 р. Його джерелами стали: 3-ій Литовський Статут 1588 р., збірники магдебурзького права (“Право Хелминське”, “Зерцало саксонів” П.Щербича, “Порядок прав цивільних” Б.Гроїцького, “Артикули права магдебурзького” тощо), акти царської влади, церковне право, правові звичаї, узагальнення судової практики. Структура збірника доволі чітка: передмова і 30 розділів (глав), які поділялись на 531 артикул (статтю) і 1716 пунктів; а також до нього було додано: Інструкцію кодифікаційної комісії, Алфавітний реєстр (Іменний покажчик), Табель про ранги (“Степенний малоросійського військового звання порядок по гетьману”). За своєю суттю цей збірник був кодексом феодального права – козацька старшина домоглась закріплення у ньому певних дворянських привілеїв, а також цивільних і кримінально-правових норм, які посилювали захист основ феодального ладу і розширювали закріпачення селянства. Попри те, у збірнику обгрунтовувалось право Лівобережної України на самоврядування, що суперечило політиці російського абсолютизму, а тому спричинилось до відправлення його на доопрацювання, ревізію і перегляд. Відтак, “Права” юридично не отримали офіційного затвердження, але закріплені у ньому норми реально діяли – ними керувались судові і адміністративні органи і посадові особи на практиці.
У 1750-1758 рр. за дорученням гетьмана К.Розумовського кандидат у члени Генерального військового суду Ф.Чуйкевич розробив збірник “Суд і розправа у правах малоросійських”, який закріплював інтереси старшинсько-шляхетської верхівки, обгрунтовував необхідність відновлення в Україні станових судів, застосування столітньої давності володіння як засобу здобуття прав власності на землю, а також остаточне вирішення справ Генеральним військовим судом без наступного їх перегляду Сенатом. Такій же меті – зміцнення привілеїв панівних станів – слугувала приватна кодифікація В.Кондратьєва “Книга Статут та інші права малоросійські” 1764 р., що була посібником у практичній діяльності суддів.
У другій половині 18 ст., кодифікаційні роботи, що проводились в Україні, тісно пов`язувались з діяльністю створеної Катериною ІІ у 1767 р. комісією з розробки нового проекту “Уложення”. Однак, полярні інтереси різних станів та автономна позиція більшості депутатів від України, яка була найчіткіше виражена у виступах депутата від шляхти Лубенського полку Григорія Полетики, привела, врешті, до припинення роботи цієї комісії.
Тоді ж за дорученням президента ІІ Малоросійської колегії П.Рум`янцева групою на чолі із секретарем колегії і членом Генерального суду О.Безбородьком (у подальшому – канцлер Росії) у 1767 р. було укладено “Екстракт малоросійських прав” як систематизований збірник норм державного, адміністративного і судового права, що доводив необхідність відновлення автономії України. Збірник складався із вступу, 16 розділів та додатків у вигляді копій найважливіших юридичних актів: Інструкції судам 1730 р. і Табеля про чини 1765 р. Та оскільки “Екстракт” багато у чому суперечив політиці російського самодержавства, спрямованій на ліквідацію особливостей управління в Україні, Сенат його не затвердив і передав у архів.
У 1786 р. внаслідок остаточної ліквідації автономії України та уведення губернського адміністративно-територіального поділу чиновники малоросійської експедиції Сенату розробили новий збірник “Екстракт із указів, інструкцій і установлень урядуючого Сенату”, в основу якого було покладено “Екстракт малоросійських прав” 1767 р., “Установлення про губернії” 1775 р. та інші акти, прийняті у 1767-1786 рр. - як українського, так і російського законодавства. Після затвердження Сенатом він був розісланий в Україну на місця для застосування на практиці.