- •Постачання сировиною, продовольчими товарами, напівфабрикатами
- •1.2 Асортимент страв та кулінарних виробів та його анализ
- •1.3 Виробнича програма заготівельних цехов, технологічні
- •1.4 Виробнича програма доготівельних цехов
- •1.5 Технологічні схеми виготовлення страв, кулінарних та
- •2.1Будівля та інженерна комунікація підприємства
- •Вертикальні комунікації
- •2.2 Наявність та розташування технологичного обладнання
- •2.3 Охорона праці та техніка безпеки
- •2.4 Гігієна та санітарія для працівників підприємства
2.3 Охорона праці та техніка безпеки
Мета охорони праці - створення і підтримка безпечних, нешкідливих умов праці.
Структура охорони праці на підприємстві включає три головні напрями:
- Виробничу санітарію;
- Техніку безпеки;
- Протипожежний захист.
Нормативна база охорони праці по сфері використання ділиться на три групи:
- Єдине законодавство;
- Галузеві нормативні акти;
- Міжгалузеві нормативні акти.
До єдиного законодавством належать Конституція України і Кодекс законів про працю. У них надано права громадян на безпечну працю, надаються певні пільги жінкам, інвалідам, неповнолітнім, особам, які працюють і навчаються одночасно.
Галузеві правила охорони праці - правила, що діють у межах даної області. Так, наприклад, для громадського харчування це вимоги техніки безпеки і санітарії на підприємстві.
Міжгалузеві правила охорони праці - правила, які діють і поза межами даної області.
Система стандартів безпеки праці на підприємствах харчування - це комплекс взаємопов'язаних стандартів, які містять вимоги, норми, правила, спрямовані на забезпечення безпеки, збереження здоров'я та працездатності робітників; вони зібрані в наступних гостей:
- ГОСТ 12.1.005-88. - Вимоги до приміщень підприємств
громадського харчування;
- ГОСТ 12.2.005-88. - Вимоги до оснащення підприємств
харчування;
- ГОСТ 12.3.005-88. - Вимоги до засобів захисту.
Державне управління за охороною праці здійснюють:
- Кабінет міністрів України;
- Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади;
- Державний комітет за наглядом за охороною праці;
- Місцева обласна адміністрація та місцеві Ради.
При влаштуванні на роботу працівник підписує договір, в якому є пункт про охорону праці. Якщо директор не виконує його, працівник може не виходити на роботу, а директор зобов'язаний виплачувати йому заробітну плату і не має права його звільнити.
Власник підприємства зобов'язаний створювати на робочих місцях умови роботи відповідно до вимог нормативних актів і забезпечувати права людей, які гарантовані законодавством про охорону праці.
Робочі зобов'язані знати і виконувати вимоги з охорони праці, передбачені колективним договором, своєчасно проходити медичний огляд, співпрацювати з дирекцією в питаннях удосконалення охорони праці.
Власник зобов'язаний інформувати працівників про стан охорони праці на підприємстві та аваріях. Ведеться єдина статистична звітність з охорони праці.
Згідно з 20 статтею Кодексу законів про охорону праці України, всі робочі при прийомі на роботу і в процесі роботи проходять на підприємстві інструктаж з питанням техніки безпеки.
Навчання охороні праці здійснюється відповідно з "Типовим положенням про навчання та інструктажі з охорони праці". Жодного працівника не допускають до роботи без інструктажу або навчання.
За характером і часом проведення інструктажі бувають:
- Вхідний (його мета - ознайомити з особливостями підприємства, його шкідливими факторами і заходами захисту від них);
- Первинний (його мета - ознайомити з особливостями робочого місця);
- Повторний (для поновлення знань, здійснюється 1 раз на 6 місяців);
- Позаплановий (здійснюється у разі нещасного випадку, отримання нового обладнання або іншого конкретного випадку);
- Цільовий (з робітниками, безпосередньо непов'язаними з роботою за спеціальністю, на роботи з нарядом-допуском, екскурсії по підприємству та інше).
Фінансування охорони праці здійснюється власником підприємства. Працівники не несуть жодних витрат на охорону праці. На підприємствах, в галузях і на державному рівні у встановленому Кабінетом міністрів України порядку створюються фонди з охорони праці; вони можуть створюватися і на місцевому рівні. Засіб цих фондів повинні витрачатися лише на охорону праці і вони піддаються оподаткуванню.
Догляд за станом охорони праці на підприємстві ділиться на нагляд (який здійснюється державою) і контроль (громадський).
Нагляд за дотриманням актів про охорону праці здійснюють:
- Державний комітет України за наглядом;
- Державний комітет України за ядерною і радіаційною безпекою;
- Органи пожежної безпеки;
- Санітарно-епідеміологічні служби.
Найвищий нагляд за вживанням і дотриманням норм охорони праці здійснюється Генеральним прокурором України та його підлеглими.
Громадський контроль здійснюють:
- Трудові колективи через обрані особи;
- Профспілки через своїх представників.
Згідно 49 статті Кодексу законів про охорону праці України, за недотримання вимог охорони праці передбачена дисциплінарна, адміністративна, матеріальна та кримінальна відповідальність.
Дисциплінарна відповідальність здійснюється у вигляді догани начальника підлеглому; адміністративна - покарання адміністративними органами, тобто штраф; матеріальна - в тому випадку, якщо через одного працівника підприємство несе збитки, він повинен їх відшкодувати.
На підприємстві виконуються правила пожежної безпеки. На кожному поверсі є вогнегасник. Всі оснащення має заземлення. Як запасний вихід може бути використаний вхід, через який завозять сировину.