Біметалевими пластинками (а) і з розширюваним газом (б)

Електротермічне реле з біметалевими пластинками зображе­но на рис. 15, а. Таке реле являє собою біметалеву пластинку 1, яка містить два шари металів з різними коефіцієнтами ліній­ного розширення й на якій закріплено контакт 2 і обмотку 4. Якщо через обмотку пропускати струм, то біметалева пластинка нагрівається й завдяки різному видовженню шарів металів ви­гинається, замикаючи контакт 2 з контактом 2’. Щоб усунути вплив температури навколишнього середовища, контакт 2’ за­кріплюють на такій самій біметалевій пластинці 3. Іноді біме­талеві пластинки вміщують у вакуум.

Застосовують також таку конструкцію реле, коли при до­сягненні певної температури контакт стрибком переходить з одного положення в інше. Потужність спрацювання електро­термічних реле з біметалевими пластинками становить не мен­ше кількох ватів, а тривалість спрацювання коливається в межах від десятих часток секунди до кількох секунд. Іноді такі реле використовують як реле часу з тривалістю спра­цювання до 10 хв.

Електротермічне реле з розширюваним газом показано на рис. 15, б. У скляний балон 1 спеціальної форми вміщають водень, який нагрівається за допомогою спіралі 4, і ртуть. При нагріванні водень витісняє ртуть, розриваючи контакт між час­тинами об’єму ртуті, з’єднаними з виводами 2 і 2’.

Крім того, існує багато різних типів електротермічних реле з металевими волосками, що видовжуються, з плавким мета­лом та інших конструкцій.

З гідравлічних реле в системах автоматики обладнання закладів ресторанного господарства застосовують золотникові реле (рис. 16). При переміщенні золотника вправо або вліво від нейтрального (середнього) положення з напірною лінією від­повідно сполучається ліве або праве вікно корпуса. Золотник переміщується під тиском рідини, подаваної в торцеві порож­нини— ліву 2 для переміщення золотника вправо й праву 3 для переміщення золотника вліво.

Рис 16 - Схема золотникового реле

Такі золотникові реле випускають для дуже широкого діапазону зусиль спрацювання (від десятків грамів до десятків кілогра­мів) і керування (від одиниць до сотень кілограмів) при коефіцієн­ті підсилення 1000 і більше та тривалості спрацювання від 0,1 до 10 сек.

Пневматичні реле мають аналогічну будову. Вони менш потужні, ніж гідравлічні. Коефіцієнт підсилення досягає 100 при зусиллі керування до 10 кг.

Лекція 3 Сприймаючі елементи. Вимірювання температури

План

1. Класифікація і характеристика вимірювальних перетворювачів.

2. Вимірювання температури

2.1. Механічні термометри.

2.2. Манометричні сприймаючі елементи.

2.3. Термометри опору.

2.4. Термоелектричні термометри.

Література: 1,С.140-146;2,С.74-164;3,С.98-107.

1. Класифікація і характеристика вимірювальних перетворювачів

Вимірювання певної величини полягає в порівнянні її з іншою однорідною величиною,що прийнята за одиницю і називається мірою.

Розрізняють вимірювання прямі,побічні і сукупні.

При прямих вимірюваннях значення вимірюваної величини визначається безпосереднім порівнянням її з мірою або шляхом порівняння з іншою фізичною величиною, однозначнго зв’язаною з вимірюваною.

Існує три основних методи прямих вимірювань:безпосереднє визначення, компенсаційне і диференціальне. Методом безпосереднього визначення вимірювана величини прямо перетворюється в числове значення за показниками приладу. Компенсаційний метод вимірювання полягає у зрівноваженні невідомої величини за допомогою відомої. Диференціальний метод базується на визначенні приладам різниці між вимірюваною і зразковою величинами.

Побічні вимірювання дозволяють знайти значення вимірюваної величини за даними прямих вимірювань інших величин, пов’язаних певними співвідношеннями з вимірюваною.

Сукупні вимірювання базується на розв’язанні системи рівнянь,отриманих в результаті прямих вимірювань однієї або декількох фізичних (хімічних) величин.

Пристрої, призначені для прямого або побічного порівняння вимірюваної величини з одиницею вимірювання,називаються вимірювальними приладами. Для складу вимірювального приладу входять сприймаючий пристрій (первинний перетворювач-датчик), передаючий пристрій і вторинний прилад.

При вимірюваннях отриманий результат не буде абсолютно точним і має похибку. Похибки вимірювань можуть бути систематичними, випадковими і грубими.

Різниця між показниками вимірювального приладу і дійсним значенням вимірюваної величини називається абсолютною похибкою вимірювання. Абсолютна похибка приладу, прийнята з оберненим знаком, називається поправкою.

Відношення абсолютної похибки до дійсного значення вимірюваної величини є відносною похибкою.

Чутливість вимірювального приладу характеризується відношенням лінійного або кутового переміщення показника (стрілки, пера) до зміни значення вимірюваної величини. Найменша зміна значення вимірюваної величини, яка здатна змінити покази вимірювального приладу, приймається як поріг чутливості приладу.