- •Тема 1. Класифікація і основні положення автоматизації виробничих процесів
- •Основні поняття і термінологія автоматичного керування
- •1. Принцип дії і властивості автоматичних систем
- •2. Основні поняття і принципи автоматичного керування
- •3. Структурні схеми автоматичних систем
- •Автоматичного контролю і обліку
- •Порівнюючий пристрій, який виробляє сигнал керування лише після надходження на його вхід двох сигналів
- •Питання для контролю і самопідготовки
- •Тема 2. Елементи автоматичних систем
- •Класифікація і характеристика елементів автоматики
- •Реле і перемикаючі пристрої
- •Біметалевими пластинками (а) і з розширюваним газом (б)
- •Лекція 3 Сприймаючі елементи. Вимірювання температури
- •2. Вимірювання температури
- •Класифікація і характеристика вимірювальних перетворювачів
- •2. Вимірювання температури
- •Орієнтовні межі зміни температури для різних датчиків температури
- •Термопари
- •Лекція 4
- •Сприймаючі елементи вимірювання тиску, рівня,
- •Лінійних розмірів виробів
- •Вимірювання тиску і розрідження
- •3. Випромінювання і контроль складу і якості речовини
- •4. Вимірювання лінійних розмірів виробів
- •Питання для самопідготовки і контролю
- •Тема 3. Автоматичні системи регулювання
- •Автоматичні системи регулювання План
- •1. Принципи побудови автоматичних систем
- •Принципи побудови автоматичних систем
- •Властивості керованих об’єктів
- •Типові ланки автоматичних систем
- •Передавальний коефіцієнт ланки
- •Питання для самопідготовки і контролю
- •Тема 4. Автоматизація виробничих процесів в закладах ресторанного господарства
- •Лекція 6-7
- •Автоматизація теплового технологічного устаткування
- •Теплові технологічні апарати як об’єкт автоматизації
- •Регулювання тиску (температури) і контроль рівня рідини в обмежених об’ємах
- •Регулювання температури повітря в обмежених об’ємах
- •Регулювання температури жарильної поверхні
- •Автоматизація теплових апаратів на газовому обігріві
- •Повної герметичності. Принципіальна схема комплексної автоматики безпеки і регулювання наведена на рис.47.
- •Безпеки і регулювання арб
- •Автоматизація устаткування надвисокочастотного нагрівання
- •Лекція 8 Автоматизація холодильного технологічного устаткування План
- •Холодильне технологічне устаткування як об’єкт автоматизації
- •Низькотемпературної
- •3. Автоматизація охолоджувальних прилавків, вітрин, прилавків-вітрин.
- •Принципіальну електричну схему холодильного низькотемпературного прилавка типу пхн-1-0,5 наведено на рис 54.
- •Прилавка-вітрини пвхс-1-0.4
- •Автоматизація секцій-столів, низькотемпературних секцій і льодогенератора
- •Лекція 9 Автоматизація технологічного механічного устаткування План
- •Механічне устаткування як об’єкт автоматизації
- •Автоматизація під’йомно-транспортного устаткування
- •Автоматизація мийного устаткування
- •Періодичної дії типу мму-500
- •Питання для самопідготовки і контролю
- •Список літератури
Питання для контролю і самопідготовки
1. Сформулюйте поняття «Автоматика»
2. Наведіть класифікацію автоматичних пристроїв.
3. Поясніть поняття „керований об’єкт”
4. Яким може бути вплив в автоматичній системі?Вплив на вході ,виході системи.
5. Що таке сигнал?
6. Що розуміють під керуванням об’єктом?
7. Що таке структурна схема і якими вони бувають?
8. Наведіть функціональні схеми і дайте пояснення до їх складових:
автоматичного контролю
дистанційного керування
автоматичного захисту
автоматичного блокування
автоматичного регулювання
диспетчеризації процесів виробництва
Тема 2. Елементи автоматичних систем
Лекція 2
Реле і перемикаючі пристрої
План
1. Класифікація і характеристика елементів автоматики.
2. Реле і перемикаючі пристрої
2.1. Основні параметри і класифікація електричних реле
2.2. Електромагнітні реле
2.3. Магнітоелектричні, електродинамічні, електротермічні реле
2.4. Реле часу
Література: 1,С.134-164;2,С.129-150;3,С.48-78.
Класифікація і характеристика елементів автоматики
Технічні засоби автоматики, які служать для отримання, передачі, перетворення і збереження інформації, складаються із сукупності найпростіших осередків елементів, що здійснюють одну або декількох операцій з сигналами. В загальному вигляді будь-який елемент автоматики можна розглядати як перетворювач енергії, на вхід якого подається певна величина Х, а з виходу знімається величина У. В окремих елементах відбувається перетворення однієї фізичної форми енергії в іншу (механічна в електричну, теплова в електричну ) або із збереженням фізичної форми (підвищення напруги, зміна швидкості обертання), або збільшення енергії виходу порівняно з енергією, що надходить на вхід (підсилення по потужності).
Елементи автоматики систематизують за різними ознаками.
З точки зору функціональних задач, що виконують елементи в автоматичних системах, виділяють сприймаючі, задаючі, керуючі і виконавчі елементи. Сприймаючі функціональні пристрої об’єднують чутливі елементи, елементи порівняння і датчики. Сукупність сприймаючих і задаючих елементів являють собою, по суті, вимірювальні елементи, що вимірюють розузгодження.
Сприймаючі елементи з безперервною плавною формою статичної характеристики називаються датчиками. Елементи, в яких безперервній зміні вхідного параметра відповідає стрибкоподібна (релейна) зміна вихідного параметра, являються релейними (реле).
Виходячи з динамічних властивостей елементів розрізняють типові ланки лінійні і нелінійні, тобто ланки, в яких зв’язок між вихідними і вхідними величинами в перехідному режимі описується відповідно лінійними і нелінійними диференціальними рівняннями.
Також прийнято поділяти елементи на пасивні і активні. В пасивних елементах енергія на вході повністю береться з входу, а тому потужність вихідного сигналу завжди менша (на величину внутрішніх втрат) сигналу на вході. Активні елементи відрізняються наявністю додаткових джерел енергії, від якого енергія передається на вхід за допомогою вхідного сигналу. В цьому випадку вихідна потужність елемента може бути значно вище вхідної, тобто можливе підсилення потужності.
Елементи для передачі сигналів на відстань називаються елементами дистанційного зв’язку; елементи часу і рахунково-вирішувальні використовуються для перетворення сигналів в часі і за величиною; для розподілу сигналів в часі і за напрямком-розподільниками; виконавчі-призначені для впливу на керований процес.
Класифікація датчиків. Автоматичне керування виробничими процесами нерозривно пов’язане з необхідністю у фіксуванні зміни геометричних, хімічних і фізичних величин (температури, тиску, концентрації рідкого й газового середовища, кількості й витрати речовини й тепла, густини, в’язкості, розмірів тощо). На ці зміни-реагують сприймаючі елементи (датчики).
Датчик (вимірювальний орган, чутливий елемент) перетворює контрольовану або регульовану величину, яка характеризує технологічний процес, у величину іншого виду, зручнішу для дальшого використання в системі автоматичного керування.
Здебільшого застосовують датчики, які перетворюють неелектричні контрольовані величини в електричні величини. Це пояснюється тим, що тепер будь-яка фізико-хімічна величина може бути перетворена в електричну, а електричні вимірювання мають ряд переваг у порівнянні з іншими методами вимірювань. Наприклад, вони дають можливість вимірювати різні величини на віддалі від керованого об’єкта, тобто контролювати технологічні параметри в недоступних або важкодоступних місцях, дають можливість вимірювати будь-яку величину безперервно, що в поєднанні з записом на магнітній, паперовій стрічці або на діаграмі забезпечує безперервність і надійність контролю, а також забезпечують високу точність і можливість здійснювати математичні операції безпосередньо з різними вимірюваними величинами, перетвореними в електричні.
Сприймаючий елемент (датчик) автоматичного пристрою є джерелом інформації: він сприймає значення параметра технологічного процесу й виробляє сигнал, який діє на дальші елементи пристрою. Ця дія повинна бути в певній, заздалегідь установленій, однозначній неперервній функціональній залежності від значення параметра, на який повинен реагувати пристрій. При порушенні неперервності функціональної залежності між вхідною й вихідною величинами необхідно відключати систему керування процесом.
За структурою датчики складаються з одного або кількох елементарних перетворювачів, з’єднаних в єдину систему. Найважливішим з них є перший перетворювач, який сприймає контрольовану величину.
Залежність між усталеними значеннями вхідної х і вихідної у величин у = f(x) називають статичною характеристикою датчика. Кожний датчик характеризується своїми чутливістю й роздільною здатністю.
Чутливість датчика показує, як інтенсивно змінюється вихідна величина залежно від зміни вхідної.
Роздільною здатністю, або порогом чутливості, називають найменше значення вхідної величини, яке спричиняється до зміни вихідного сигналу, що розпізнається на фоні шумів на виході датчика.
Сприймаючі елементи (датчики) можуть бути двох типів: з безпосереднім і багаторазовим перетворенням. Сприймаючі елементи з безпосереднім перетворенням видають на виході сигнал, який є результатом одного перетворення вхідної величини. У сприймаючих елементах з багаторазовим перетворенням вхідний сигнал перетворюється в допоміжну (або послідовно в кілька допоміжних) величину, яка потім перетворюється у вихідний сигнал.
За енергетичною схемою сприймаючі елементи (датчики) також можуть бути двох типів: з підсиленням і без підсилення. При роботі без підсилення датчик одержує енергію від досліджуваного процесу, передаючи частину цієї енергії після перетворення для дії дальших елементів автоматичної системи При роботі з підсиленням датчик одержує енергію від досліджуваного процесу не для спрацьовування дальших пристроїв, а тільки для зміни своїх параметрів. Подібні датчики включаються в самостійне енергетичне коло, яке має власне джерело енергії.
За характером взаємодії з досліджуваною речовиною датчики можуть бути контактними (датчик стикається з контрольованою речовиною) й безконтактними (датчик не стикається з контрольованою речовиною). Контактні датчики, як правило, перетворюють механічний імпульс в електричний. Контактним датчиком по суті є будь-який перемикач в електричному колі (вимикачі, мікроперемикачі тощо).
У сучасній автоматиці застосовується багато сприймаючих елементів (датчиків) різного роду, що класифікувати їх важко. Найзручніше класифікувати датчики за вихідним сигналом, який, як правило, відбиває принцип дії датчика. Тому датчики можна поділити на такі групи:
механічні, які виробляють вихідний сигнал у вигляді переміщення твердого тіла
гідравлічні, що виробляють вихідний сигнал у вигляді переміщення рідини
пневматичні, які виробляють вихідний сигнал у вигляді переміщення газу
термічні, що виробляють вихідний сигнал у вигляді певної кількості тепла
електричні, які виробляють вихідний сигнал у вигляді електричних величин
оптичні, що виробляють вихідний сигнал у вигляді світлових величин
акустичні, які виробляють вихідний сигнал у вигляді звукових величин
радіохвильові, що виробляють вихідний сигнал у вигляді радіохвиль певної довжини
ядерні, які виробляють вихідний сигнал у вигляді ядерних променів
Найпоширенішими є механічні й електричні датчики. Механічні датчики становлять інтерес не тільки з погляду застосування їх у чисто механічних пристроях автоматики, але й як сприймаючі елементи ряду електричних датчиків. Цьому сприяє простота перетворення механічного переміщення в електричні величини. Більшість механічних датчиків працює за схемою контрольована величина — механічне переміщення — електричні контакти.
Електричні датчики за енергетичною схемою можна поділити на два типи: без підсилення (датчики-генератори) і з підсиленням (датчики-модулятори).