5. Визнання боржника банкрутом.

Якщо внаслідок проведення спеціальних судових про­цедур банкрутства не була відновлена платоспроможність боржника та не проведені розрахунки з його боргів, господарський суд визнає боржника банкрутом і відкриває лікві­даційну процедуру.

Унаслідок такого визнання з дати прийняття відповідної постанови господарського суду:

- завершується підприємницька діяльність банкрута;

- уважається таким, що настав, строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута;

- припиняється нарахування неустойки (пені, штрафу), відсотків з усіх видів заборгованості банкрута;

- укладення угод, пов'язаних із відчуженням майна банк­рута чи передачею його майна третім особам, допус­кається лише в порядку ліквідаційної процедури;

- припиняються повноваження органів управління та власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше;

- в офіційних друкованих виданнях публікуються відо­мості про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;

- призначається ліквідатор і формується ліквідаційна ко­місія, на котру покладається безпосереднє здійснення ліквідаційної процедури.

6. Проведення ліквідаційної процедури.

На підставі відповідної ухвали господарського суду може мати місце припинення провадження у справі про банкрут­ство, якщо:

- боржник не введений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України або до Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності;

- подано заяву про визнання банкрутом ліквідованої чи реорганізованої (крім реорганізації у формі перетворення) юридичної особи;

- у провадженні господарського суду є справа про банкрутство того ж боржника;

- у встановленому порядку затверджено звіт керуючого санацією;

- затверджено мирову угоду;

- у встановленому порядку затверджено звіт ліквідатора;

- боржник виконав усі зобов'язання перед кредиторами;

- кредитори не висунули вимог до боржника після по рушення провадження у справі про банкрутство за заявою боржника.

3. Санація боржника як судова процедура у справі про банкрутство.

У процесі провадження справи про банкрутство до боржника може застосовуватися санація, котра дозволяє уник нути процедури банкрутства та подальшої ліквідації.

Санація боржника — це система заходів, що здійснюється під час провадження у справі про банкрутство, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника та задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів. Санація може охоплювати: кредитування, реорганізацію, в тому числі зміну організаційно-правової форми боржника, зміну форми власності, системи управлін­ня боржника тощо.

Процедура санації вводиться ухвалою господарського су­ду за клопотанням комітету кредиторів у строк, який не перевищує строку дії процедури розпорядження майном, терміном до 12 місяців, який може бути продовжений ще до шести місяців або скорочений за клопотанням комітету кре­диторів, керуючого санацією чи інвесторів (осіб, які беруть участь у санації, приймаючи зобов'язання про погашення її (повністю або частково) боргу, боржника на певних умовах, v тому числі — набуття права власності на його майно).

Водночас, господарський суд за погодженням комітету кредиторів призначає керуючого санацією. Ним може бути керівник підприємства, розпорядник майна чи стороння особа, котра має ліцензію арбітражного керуючого.

З дня винесення ухвали про санацію припиняються пов­новаження органів управління боржника й управління боржником переходить до керуючого санацією, котрий має низку прав (розпоряджатися майном боржника з урахуван­ням обмежень, передбачених Законом; укладати від імені боржника угоди, в тому числі мирову угоду; подавати за­яви про визнання угод, укладених боржником, недійсни­ми) й обов'язків (прийняти в господарське відання майно боржника та організувати проведення його інвентариза­ції; відкрити спеціальний рахунок для проведення санації та розрахунків із кредиторами; розробити та подати на за­твердження комітету кредиторів план санації; на укладен­ня угод (у тому числі мирової угоди) від імені боржника; організувати ведення бухгалтерського та статистичного облі­ку та фінансової звітності; здійснювати заходи, спрямовані на стягнення дебіторської заборгованості перед боржником; розглядати вимоги кредиторів стосовно зобов'язань борж­ника, що виникли після порушення справи про банкрутство в процедурі розпорядження майном боржника та санації, а також заявляти в установленому порядку заперечення щодо зазначених вимог кредиторів; звітувати перед комі­тетом кредиторів щодо реалізації плану санації; своєчасно повідомляти державний орган із питань банкрутства про своє призначення, затвердження мирової угоди, закінчення виконання плану санації, звільнення від обов'язків; інші повноваження, передбачені Законом).

Основне призначення керуючого санацією — це розроб­ка та забезпечення виконання схваленого комітетом креди­торів і затвердженого господарським судом плану санації, котрий має передбачати термін відновлення платоспромож­ності боржника та містить заходи з такого відновлення аж до продажу майна боржника як цілісного майнового комплексу; умови участі інвесторів, за їх наявності, у задоволенні вимог кредиторів, строк і черговість виплати борж­ником або інвестором боргу кредиторам тощо. Якщо впро­довж шести місяців з дня винесення ухвали про санацію в господарський суд не буде подано схваленого комітетом кредиторів плану санації, господарський суд може прийня­ти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Керуючий санацією зобов'язаний подати зборам кредито­рів письмовий звіт у випадках:

• закінчення строку санації (за 15 днів до його закінчення);

• за наявності підстав для дострокового припинення санації (відновлення платоспро­можності боржника, укладення мирової угоди).

Цей звіт має містити відомості про фінансово-господарський стан боржника та наявність у боржника грошових коштів, які можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів боржника, а також інші відомості про можливість погашення кредиторської заборгованості, що залишилася.

Господарський суд затверджує звіт керуючого санацією і виносить ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство, якщо зборами кредиторів за результатами розгляду цього звіту прийнято одне з таких рішень:

- про виконання плану санації, закінчення процедури санації та відновлення платоспроможності боржника;

- про дострокове припинення процедури санації у зв'язку з відновленням платоспроможності боржника та пере­ходом до розрахунків з кредиторами;

- про укладення мирової угоди.

Звіт керуючого санацією не підлягає затвердженню у ра­зі встановлення господарським судом обґрунтованості скарг кредиторів або відсутності ознак відновлення платоспроможності боржника, про що виноситься відповідна ухвала. Heзатвердження господарським судом звіту керуючого санацією або неподання такого звіту в установлений термін є підставою для визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.