Тема 7.1. Майно та майнові права суб'єктів підприємництва

Лекція – 1 година

План

1. Майно у господарській діяльності. Майно, роботи і послуги як об'єкти підприємницької діяльності.

2. Підстави виникнення майнових прав та майнових обов’язків у сфері господарювання.

3. Право власності у сфері господарської діяльності, поняття, зміст.

Самостійна робота – 3 години

План

1. Правові режими майна суб’єктів господарювання.

2. Похідні від права власності майнові права суб'єктів господарювання.

3. Поняття і головна мета приватизації. Об'єкти та суб'єкти приватизації.

4. Приватизаційний процес і способи приватизації.

5. Договірні відносини у сфері приватизації.

1. Майно у господарській діяльності.

При здійсненні господарської діяльності окрім органі­заційних та управлінських зусиль, необхідним є забезпе­чення функцій управління власністю у певному правовому режимі. Згідно з ч. 1 ст. 139 ГК України, майном у сфері господарювання визнається сукупність речей та інших цінностей (у тому числі нематеріальні активи), які ма­ють вартісне визначення, виробляються та використо­вуються у діяльності суб'єктів господарських відносин і відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів. Відтак, положення цієї статті розрізняють майно в речовій формі (рухоме і нерухоме) і нематеріальні активи (безтілес­не майно).

Проте таке визначення, на наш погляд, є неповним. Насамперед у ст. 190 ЦК майном як особливим об’єктом визнається і окрема річ (сукупність речей), і майнові права та обов’язки. Зауважимо, що майнові права і обов’язки теж відбиваються в балансі суб’єкта господарювання.

Майно можна класифікувати за кількома ознаками:

1) рухоме і нерухоме майно (ст. 181 ЦК України);

2) залежно від використання/невикористання в безпосередній виробничій діяльності;

3) за здатністю до обігу: майно, вилучене з обігу, обмежене в обігу та таке, що перебуває у вільному обігу (ст. 178 ЦК України);

4) матеріальні і нематеріальні активи.

Майно в речовій формі залежно від природних властиво­стей традиційно поділяється на рухоме і нерухоме (ст. 181 ЦК України). До нерухомих речей належить земля (земель­ні ділянки) та розташовані на ній об'єкти, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни їх призначен­ня. Нерухомі речі зазвичай є незамінними (індивідуалізо­ваними) і мають спеціальний правовий режим, що полягає в реєстрації прав на таке майно. Правовий режим неру­хомих .речей може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти й інше майно.

Різновидом нерухомого майна, що має спеціальний пра­вовий режим, є природні ресурси (гл. 15, ст. 148—153 ГК України) — земля, її надра, атмосферне повітря, водні й ін­ші природні ресурси, розташовані в межах території Украї­ни, природні ресурси її континентального шельфу, виключ­ної (морської) економічної зони, які, згідно з Конституцією (ст. 13,14), є об'єктами права власності українського народу.

Питання правового режиму нерухомості є також пред­метом регулювання ЦК України, яким, зокрема, передба­чається державна реєстрація прав на нерухомі речі (ст. 182 ЦК України). Різновидом нерухомого майна визнається під­приємство, котре використовується для здійснення підпри­ємницької діяльності як єдиний майновий комплекс, до складу якого входить власне нерухомість (земельні ділянки, будинки, споруди), рухомі речі (устаткування, інвентар, си­ровина, продукція), безтілесне майно (права вимоги, бор­ги, право на торговельну марку або інше позначення й інші права (ст. 191 ЦК України).

До майна суб'єктів господарювання належать рухомі ре­чі, котрі вільно переміщуються у просторі (ч. 2 ст. 181 ЦК України). Правовий режим таких речей спрощений, оскіль­ки вони зазвичай вважаються товаром, призначеним для відчуження. Відтак їх обіг не потребує реєстрації, за пев­ними винятками.

Нематеріальні активи до яких, згідно зі ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", належать:

- об'єкти інтелектуальної (в тому числі "промислової") власності (винаходи та корисні моделі);

- промислові зразки;

- сорти рослин і породи тварин;

- торговельні марки (знаки для товарів і послуг);

- комерційне (фірмове) найменування; географічне за­значення; комерційна таємниця; комп'ютерні програ­ми);

- науково-технічна інформація;

- права користування землею, водою, надрами, Інши­ми ресурсами навколишнього природного середовища тощо.

Правовий режим об'єктів інтелектуальної власності ре­гулюється гл. 16 ГК України (ст. 154—162), ЦК України (гл. 35—46) з урахуванням їх видів.

Джерела формування майна суб'єктів господарювання, згідно зі ст. 140 ГК України, такі:

• грошові та матеріальні внески засновників;

• доходи від реалізації продукції (робіт, послуг);

• доходи від цінних паперів;

• капітальні вкладення і дотації з бюджетів;

• надходження від продажу (здавання в оренду) майнових об’єктів (комплексів), що належать їм, придбання майна інших суб’єктів;

• кредити банків та інших кредиторів;

• безоплатні та благодійні внески, пожертвування організацій і громадян;

• інші джерела, не заборонені законом.

У ст. 139 ГК наведено класифікацію майнових цінностей залежно від економічної форми, якої вони набувають у процесі здійснення господарської діяльності: основні фонди, оборотні засоби, кошти, товари.

Основними фондами виробничого і невиробничого при­значення є будинки, споруди, машини й устаткування, об­ладнання, інструмент, виробничий інвентар і приладдя, господарський інвентар та інше майно тривалого використан­ня, що віднесено законодавством до основних фондів.

Оборотні засоби — це сировина, паливо, матеріали, мало­цінні предмети та предмети, які швидко зношуються, інше майно виробничого та невиробничого призначення, котре віднесено законодавством до оборотних засобів.

Коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гро­ші у національній та іноземній валюті, призначені для здій­снення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єк­тами, а також фінансових відносин згідно зі законодав­ством.

Товарами у складі майна суб'єктів господарювання визна­ються вироблена продукція (товарні запаси), виконані робо­ти та послуги.

Особливим видом майна суб’єктів господарювання є цінні папери.

Класифікація майна має надзвичайно важливий прикладний аспект, оскільки віднесення майна до того чи того виду може визначати його правовий режим. Так, віднесення майна до категорії нерухомого автоматично передбачає його обов’язкову державну реєстрацію.

На початковому етапі діяльності майно суб’єкта господарювання формується за рахунок вкладів їх учасників та засновників. Такими вкладами можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, в тому числі в іноземній валюті.

Вклад, оцінений у гривнях, становить частку учасника (заснов­ника) у статутному фонді. Порядок оцінки вкладів визначається в установчих документах товариства, якщо інше не передбачено законодавством України. Деякі автори вважають, що почи­наючи з 2004 р. наявність статутного фонду є обов’язковим для всіх видів підприємств.

Законодавством передбачені випадки, коли для створення пев­ного суб’єкта господарювання (залежно або від організаційно-правової форми, або від напрямку діяльності) необхідною умовою для державної реєстрації має бути формування мінімального розміру статутного фонду (табл.№1).

Забороняється використовувати для формування статутного фонду бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит та під заставу.

У суб’єктів господарювання може створюватися резервний (страховий) фонд у розмірі, регламентованому установчими документами, але не менше ніж 25 % статутного фонду, а також інші фонди, передбачені законодавством України або установчими документами товариства.

Таблиця № 1

МІНІМАЛЬНІ РОЗМІРИ СТАТУТНИХ ФОНДІВ ДЕЯКИХ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

№ з/п	Вид суб’єкта		Розмір мінімального статутного фонду	Нормативно-правовий акт, яким це передбачено
1	Акціонерне товариство		1250 мінімальних розмірів заробітної плати	Закон України «Про гос­подарські товариства»
2	Товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю		100 мінімальних розмірів заробіт­ної плати	Закон України «Про гос­подарські товариства»
3	Банки	для місцевих кооперативних банків	10 мільйон євро	Закон України «Про бан­ки і банківську діяльність»
		для комерційних банків, які здійснюють свою діяльність на території однієї області	10 мільйони євро
		для банків, які здійснюють свою діяльність на території всієї України	10 мільйонів євро
4	Компанії з управління активами		сума, еквівалентна 300 тис. євро за офіційним обмінним курсом Національного банку України	Закон України «Про недержавне пенсійне забезпечення»
5	Особи, що отримала ліцензію на провадження діяльності з адміністрування пенсійних фондів		сума, еквівалентна 500 тис. євро за офіційним обмінним курсом Національного банку України	Закон України «Про недержавне пенсійне забезпечення
6	Страховик, який займається видами страхування іншими, ніж страхування життя		сума, еквівалентна 1 млн євро за валютним обмінним курсом валюти України	Закон України «Про стра­хування»
7	Страховик, який займається страхуванням життя		сума, еквівалентна 1,5 млн євро за валютним обмінним курсом валюти України	Закон України «Про стра­хування»