Тема 7.2. Цінні папери, порядок їх випуску та обігу.
Лекція – 1 година
План
Цінні папери та їх види.
Самостійна робота – 2 години
План
Умови, порядок випуску і придбання цінних паперів суб'єктами господарювання
Державне регулювання ринку цінних паперів.
1. Цінні папери та їх види.
Цінні папери - грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам.
Будь-який цінний папір характеризується трьома такими універсальними ознаками:
цінний папір є безвідкличним свідоцтвом емітента про те, що він узяв на себе певні зобов'язання перед інвестором. Емітент не має права в односторонньому порядку, якщо це не обумовлено в договорі з інвестором, відкликати цінний папір, анулювати його, обміняти, відібрати і здійснювати інші дії, на шкоду правам та інтересам інвестора.
інвестор не повинен підтверджувати будь-якими іншими документами свої права, що випливають із самого факту володіння цінним папером.
для передачі прав власності на цінний папір достатньо внести ім'я нового власника до реєстру акціонерів у реєстратора або депозитарія.
Конкретна сукупність майнових прав, привілеї та обмеження визначаються конкретним видом цінних паперів.
Усі цінні папери можна поділити на ринкові, котрі можна перепродавати, і неринкові, які дозволено продавати тільки один раз: емітент продає цінні папери інвестору, який у цьому разі є не тільки першим, а й останнім покупцем цінних паперів такого виду.
Цінні папери можна не тільки продавати, а й дарувати або заповідати.
Важливою ознакою цінних паперів є їх здатність до конвертування вилучення емітентом з обороту та анулювання цінних паперів, якогось виду, через їхній обмін на цінні папери іншого виду, того самого, або іншого емітента (у разі реорганізації першого).
Суб'єкти господарювання в межах своєї компетенції та відповідно до встановленого законодавством порядку можуть випускати та реалізовувати цінні папери, а також придбавати цінні папери інших суб'єктів господарювання (ст. 163 ГКУ).
Цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає відносини між суб'єктом господарювання, який його випустив (видав), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його випуску, а також можливість передання прав, що випливають з цього документа, іншим особам.
В Україні можуть випускатись і перебувати в обігу пайові, боргові та інші цінні папери.
У сфері господарювання у передбачених законом випадках використовуються такі види цінних паперів:
• акції;
• облігації внутрішніх та зовнішніх державних позик;
• облігації місцевих позик;
• облігації підприємств;
• казначейські зобов'язання;
• ощадні сертифікати;
• векселі;
• інші види цінних паперів, передбачені ГКУ та відповідними законами України.
Усі цінні папери, які обертаються на ринку, можна розділити на три групи: акції, облігації і спеціальні цінні папери.
Акцією визначається цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує часткову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право її власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь в розподілі при ліквідації акціонерного товариства.
Основною формою оплати акцій є грошова — в гривнях, а у випадках, передбачених статутом, —- у вільноконвертованій валюті або шляхом передачі майна.
Облігація - це цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і затверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного папера в передбачений у ньому строк з вимогою фіксованою процента (якщо інше не передбачено умовами випуску).
Іншими словами облігація є цінним папером з фіксованим доходом і капіталом. Облігації випускаються емітентом для залучення завдань, що стоять перед ним.
Сьогодні чинне законодавство України передбачає випуск облігацій двох видів:
облігації внутрішніх республіканських і місцевих позик;
облігації підприємств.
Облігації можуть випускати підприємства всіх передбачених законодавством України форм власності, об'єднання підприємств, акціонерні та інші товариства. Облігації не дають їх власникам права на участь в управлінні цими суб'єктами господарської діяльності. Зокрема, держателі облігацій не користуються правами власників акціонерного товариства, якими наділені власники акцій.
Однак власники облігацій мають певні переваги перед акціонерами:
По-перше, до того, як акціонерне товариство нарахує дивіденди по акціях, воно повинне забезпечити виплату відсотків по облігаціях, які включаються у витрати підприємства.
По-друге, у разі банкрутства акціонерного товариства в першу чергу виконуються його зобов'язання перед держателями облігацій та іншими кредиторами, і лише потім активи, що залишилися, розподіляються між акціонерами.
Акціонерні товариства можуть випускати облігації на суму, що становить не більше 25 % від розміру статутного фонду і лише після повної оплати всіх випущених акцій.
Облігації можуть випускатися іменними і на пред'явника, процентними і безпроцентними (цільовими), що вільно обертаються або з обмеженим колом обігу.
Кошти від розміщення облігацій направляються на цілі, визначені при їх випуску.
Вексель - це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).
Слід зауважити, що у практичній діяльності функції платників найчастіше виконують банки, де векселедавці зберігають на рахунках свої грошові кошти. Слід мати на увазі, що вексельний обіг ефективний при значному наповненні ринку товарами. Тільки за таких обставин продавець починає шукати покупця та створює для нього найбільш вигідні умови.
Щодо видів, то існують такі види векселя, як:
простий - має зміст простої і нічим не обумовленої обіцянки боржника оплатити вказану суму з вказанням строку та місця оплати, найменування того, кому або по розпорядженню кого оплата повинна бути здійснена, а також дати підписання векселя;
перевідний (тратта) - виписується і підписується кредитором (трассантом) і представляє собою наказ боржнику про сплату у вказаний період зазначеної суми третій особі (ремітенту);
банківський (його виставляє банк країни іноземним банкам);
комерційний - видається під заставу товарів при здійсненні торгової операції як платіжний документ або боргове зобов'язання;
ціннісний (бронзовий) - випускає держава для покриття своїх затрат;
депонований - видається для забезпечення кредиту;
товариський - вексель з гарантованим підписом третьої особи.
В Україні, згідно законодавства, випускається два види векселів: простий і перевідний.
Як вже зазначалося вище, простим визнається вексель, за яким зобов'язання безумовної сплати вказаної в ньому суми грошей бере на себе особа, яка видала вексель (векселедавець). Переказним визнається вексель, за яким зобов'язання сплати вказаної в ньому суми покладається на третю особу, якій векселедавець дає просту і нічім не обумовлену пропозицію сплати цієї суми кредитору.
Приватизаційні папери представляють собою різновидність державних цінних паперів, що випускаються в країнах, які здійснюють перехід до ринкової економіки.
Цінні папери можуть бути іменними або на пред'явника.
Іменні цінні папери, якщо інше не передбачено Законом або в них спеціально не вказано, що вони не підлягають передачі, передаються шляхом повного індосаменту (передавальним записом, який засвідчує перехід прав за цінним папером до іншої особи). Цінні папери на пред'явника обертаються вільно.
Цінні папери можуть бути використані для здійснення розрахунків, а також як застава для забезпечення платежів і кредитів.
Цінний папір може мати вигляд як документарної так і бездокументарної форми, тобто власник може встановлюватись на підставі пред'явлення сертифіката, або на підставі запису в системі ведення реєстру власників цінних паперів.
Наявність, електронної техніки надає можливість робити емісію цінних паперів без оформлення їх "паперового" (документарного виду). Замість цього стали практикуватися інші документи, передовсім виписки депозитаріїв, котрі використовуються для доказу прав власників цінних паперів. Така форма цінного паперу широко використовується в різних країнах.
У нашій країні використання бездокументарного цінного паперу контролюється Національним депозитарієм, що діє па основі Концепції функціонування та розвитку фондового ринку України, у якій сказано: "Система Національного депозитарію створюється з метою:
- запровадження та обслуговування електронного обігу цінних паперів;
- не матеріалізації або знерухомлення матеріалізованих цінних паперів та подальшого обслуговування обігу цінних паперів у формі записів на рахунках у системі електронного обігу цінних паперів.
Порядок іменної ідентифікації цінних паперів у бездокументарній формі встановлюється законом. Правовий режим цінних паперів визначається ГКУ та відповідними законами України.
Самостійна робота – 2години