5. Договірні відносини у сфері приватизації.

З правового погляду приватизація - це майнова уго­да між суб'єктами приватизації, змістом якої є сплатне, частково сплатне або безоплатне відчуження державного майна. Законодавство визначає цей вид угод як особливі угоди - - угоди приватизації. Сплатні й частково сплатні угоди є особливими договорами купівлі-продажу держав­ного майна, тому зміст, порядок укладення та виконання цих договорів регулюється головно законодавчими актами про приватизацію, а також ЦК України.

Оформлення угод приватизації

При приватизації майна державного підприємства як цілісного майнового комплексу внаслідок його викупу, про­дажу на аукціоні, за конкурсом між продавцем і покупцем укладається відповідний договір купівлі-продажу.

До договору купівлі-продажу повинні вводитися перед­бачені бізнес-планом або планом приватизації зобов'язання чи зобов'язання сторін, які були визначені умовами аукціо­ну, конкурсу, викупу, стосовно:

- здійснення програм технічного переозброєння вироб­ництва, впровадження прогресивних технологій;

- здійснення комплексу заходів щодо збереження техно­логічної єдності виробництва і технологічних циклів; - збереження та раціонального використання робочих місць; виконання вимог законодавства про захист економічної конкуренції;

- збереження номенклатури й обсягу виробництва продукції (послуг) згідно з бізнес-планом;

- завершення будівництва житлових будинків;

- утримання об'єктів соціально-побутового призначення;

- виконання заходів щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці та охорони навколишнього середо вища;

- внесення інвестицій виключно у грошовій формі, їх розміру та строків;

- виконання встановлених мобілізаційних завдань;

- погашення боргів;

- подальшого використання земельної ділянки згідно з вимогами Земельного кодексу України.

До договору купівлі-продажу об'єкта приватизації також вводяться:

- відомості про розподіл відповідальності за шкоду, завдану навколишньому природному середовищу внаслідок господарської діяльності підприємства до проведення його приватизації;

- вимоги та додаткові обмеження природоохоронного законодавства до користування об'єктом.

Уведення до договору інших зобов'язань покупця допускається за згодою сторін.

Державний орган приватизації зобов'язаний вимагати від нового власника виконання зобов'язань, визначених дого­вором купівлі-продажу об'єкта приватизації та застосовува­ти до нього у разі їх невиконання санкції згідно зі законом

Власники приватизованих об'єктів мають пріоритетне право на довгострокову оренду (на термін не менше десяти років) займаних ними земельних ділянок з наступним ви­купом цих ділянок згідно зі законодавством України, якщо на це немає прямої заборони Кабінету Міністрів України або відповідної місцевої ради.

Місцева рада зобов'язана у місячний строк з моменту реєстрації приватизованого об'єкта переоформити договір оренди на користування землею.

Договір купівлі-продажу підлягає нотаріальному посвід­ченню.

Договір купівлі-продажу не укладається при продажу акцій акціонерних товариств, створених у процесі приватизації або корпоратизації, крім продажу їх пакетом згідно з планом приватизації (планом розміщення акцій). Продаж акцій акціонерних товариств, утворених у процесі приватизації або корпоратизації, на фондових біржах здійснюється в порядку, встановленому законодавством.

Відповідальність за порушення законодавства про при­ватизацію

За порушення законодавства про приватизацію до вин­них осіб застосовується кримінальна, адміністративна, дисциплінарна, цивільна правова відповідальність згідно зі законодавством України.

Посадові особи державних органів приватизації, інших органів виконавчої влади за наявності в їх діях ознак зло­чину, пов'язаного з порушенням законодавства про приватизацію, підлягають притягненню до кримінальної відпові­дальності в порядку, передбаченому Кримінальним кодек­сом України.

Посадові особи державних органів приватизації, інших органів виконавчої влади несуть адміністративну відпові­дальність у вигляді штрафу за:

- безпідставну відмову у прийнятті заяви про приватиза­цію;

- порушення строків розгляду заяви про приватизацію;

- порушення умов і порядку проведення конкурсу, аук­ціону, продажу акцій (часток, паїв);

- порушення умов і порядку передачі акцій акціонерних товариств, створених у процесі приватизації, корпора­тизації — до восьми встановлених на день вчинення порушення розмірів неоподатковуваного мінімуму до­ходів громадян; необґрунтовану відмову від продажу підприємства (майна, акцій);

- безпідставну відмову в наданні інформації про об'єкт при­ватизації — до десяти встановлених на день вчинення порушення розмірів неоподатковуваного мінімуму до ходів громадян.

Посадові особи підприємств, на балансі котрих перебувають об'єкти приватизації, несуть адміністративну відповідальність у вигляді штрафу за:

- порушення вимог органів приватизації щодо своєчасного надання достовірної інформації про об'єкти приватизації, котрі підлягають продажу, або надання інформації не в повному обсязі — у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- вчинення тих самих дій впродовж року після накладення адміністративного стягнення - у розмірі від 100 до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Штрафи стягуються з винних осіб за рішенням суду в по рядку, передбаченому Кодексом України про адміністра­тивні правопорушення.

Покупці, котрі не сплатили за об'єкт приватизації, у то­му числі за земельну ділянку, придбаний через викуп, на аук­ціоні або за конкурсом, упродовж 60 днів з моменту укладення чи реєстрації відповідної угоди сплачують на користь органу приватизації неустойку в розмірі й у порядку, вста­новленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення про викуп об'єкта, в тому числі земельної ділян­ки, або результати конкурсу, аукціону в таких випадках підлягають анулюванню.

Спори щодо приватизації державного майна, крім спорів, які виникають із публічно-правових відносин і віднесені до компетенції адміністративних судів, вирішуються господар­ським судом у порядку, встановленому Господарсько-про­цесуальним кодексом України.

12