- •Інформація про інформаторів
- •Історія села Клекотина Шаргородського району Вінницької області
- •Людина та її риси
- •Назви спорідненості, свояцтва, родинних стосунків
- •Назви осіб за родом діяльності
- •Назви частин організму людини
- •Назви продуктів харчування і страв
- •Назви меблів, посуду, кухонного начиння та інших хатніх речей
- •Назви одягу, взуття
- •Назви будівель та їх частини
- •Назви просторових понять, їх характеристика
- •Метеорологічна лексика
- •Назви, що пов’язані з флорою і фауною
- •Прислівники
- •Як пекти паланицю.
- •Як пекти хліб.
- •Фонетичні та граматичні явища
- •Словник подолізмів
- •Висновки
Фонетичні та граматичні явища
Диспалаталізація: [ |з н а й у т ], [ п е р е г о |р а т ]
Наголос діалектний: [ |д р о в а ]
Русизми: [ к 'р |п' і ч ]
Синкопа: [|с и р в а т к а ]
Редукція: [ н а ч ие |н а т и ]
Хитання в роді: [ о |л' і й а ]
Чергування голосних: [|д р о ж д ж' і ]
Словник подолізмів
Бутель [|б у т е л' ] - скляна банка з широкою шийкою
Бохончик [ б о |х о н ч и к ] - шматок тіста, з якого розкачують паляницю
Стільниця [ с' т' і л' |н и ц' а ] - дошка для розкачування тіста
Кришка [|к р и ш к а ] - накривка для каструль
Черінь [ ч е |р' і н' ] – дно печі, де горить вогонь
Коцюба [ к оу ц' у |б а ] - залізна кочерга, якою розгортають жар у печі
Форма [|ф о р м а ] - деко для випікання хліба
Затула [ з а |т у л а ] - дощана або металева заслінка біля отвору печі
Кірпіч [ к' і р |п' і ч ] – будівельне штучне каміння у вигляді прямокутних брусків
Сирватка [|с и р в а т к а ] - сироватка
Висновки
Проводячи діалектологічну практику в селі Клекотина Шаргородського району Вінницької області, я дослідила, що в нашому селі побутує велика кількість діалектів, і вони стали невід’ємною частиною спілкування населення, особливо людей старшого віку. Село Клекотина, що на Вінниччині, належить до Південно-Західного наріччя, а саме, до Подільського говору.
В нашому селі побутує багато слів-русизмів, наприклад: тьотя, дєдушка, сахар, минута, карман, тоже. Також дуже часто населення мого села вживає слова, неправильно їх наголошуючи, наприклад: 'дрова, кро'пива, реше'то. Поширене в нас і явище диспаталізації, наприклад: мают, знают, перегорат. А ще в нас побутує багато інших діалектизмів, які вживаються не тільки в нашому селі, але не є нормами літературної мови, це: затуло, коцюба, черінь, бутель, виделко і багато інших.
На мою думку, діалектологічну практику варто проводити, тому що студенти завдяки бабусям і дідусям, більше дізнаються про мовленнєве багатство і колорит мови їхніх односельчан, поглиблюють знання з діалектології, а також – це чудова можливість просто поспілкуватись із старшим поколінням, і їм принести радість, і собі отримати задоволення і знання.