Сутність методики аудиту і надання аудиторських послуг

План

1. Поняття методики аудиту. Основні структурні елементи методики аудиту та їх характеристика. Моделювання методик аудиту

2. Вплив особливостей аудиту в комп’ютерних системах на зміст моделей методик аудиту.

3. Аудиторські докази (свідоцтва)

4. Характеристика методу аудиторської діяльності.

5. Аналітичні процедури.

Вивчивши цю тему, студент повинен знати :

• поняття “методика аудиту”, “технологія аудиту”;

• складові елементи методики аудиту;

• принципи моделювання методик аудиту

• особливості будування методик аудиту в комп’ютерних системах

• способи контролю

• прийоми контролю

• поняття «аудиторські докази»

• поняття «аналітичні процедури»

На основі придбаних теоретичних знань студент повинен вміти :

• провести суттєвий аналіз фактів господарського життя;

• розробити методику аудиту

• виявити вплив рівня комп’ютеризації облікового процесу на розробку методик

• застосовувати способи отримання аудиторських доказів

• використовувати аналітичні процедури

ключові терміни та поняття
методика аудиту технологія аудиту елементи методик аудиту інформаційне забезпечення вхідна інформація вихідна інформація	способи контролю прийоми контролю аудиторські докази аналітичні процедури

При підготовці до семінарських занять слід обов'язково вивчити зміст таких законодавчих і нормативних документів:

• МСА 200 “Ціль та загальні принципи аудиторської перевірки фінансових звітів”;

• МСА 230 “Документація”;

• МСА 300 «Планування аудиту фінансових звітів»;

• МСА 315 «Розуміння суб’єкта господарювання та його оточення та оцінка рисків суттєвих викривлень »;

• МСА 500 “Аудиторські докази”;

• МСА 520 «Аналітичні процедури»

Часто термін “методика” змішується з поняттям “технологія контролю”, яка являє собою послідовність аудиторських процедур

Але методика контролю являє собою сукупність способів і прийомів здійснення робіт по контролю, що зв’язані задачею, яку треба вирішити. Методика контролю здійснює роль методичної інструкції - організаційного документу, який вступає в юридичну силу з моменту затвердження.

Аудит фінансової звітності конкретного клієнта треба розглядати як технологічний процес, в якому необхідні аудиторські процедури визначають систему способів та прийомів. Їх зміст визначається характеристикою аудиторських об’єктів.

Під об’єктом аудиту ми розуміємо інформацію, яка відображена у фінансовій звітності, у кожній з її форм.

Під предметом дослідження – факти господарського життя (ФГЖ) та дії всіх посадових осіб (ДПО), які мають до них відношення, тобто, що отримує відображення в самій інформації.

Тому, для того щоб розробляти методику аудиту необхідний суттєвий аналіз головного елементу – факту господарського життя та дій посадових осіб, які мають відношення до нього (економіко-правовий аналіз фактів господарського життя). Економічна сутність ФГЖ проявляється у ступені впливу даного факту на фінансовий стан підприємства. Правова сутність ФГЖ проявляється у виникненні обов’язків та впливу цього на фінансовий стан підприємства.

Техніка суттєвого аналізу ФГЖ приведена в таблиці 9.1.

Таблиця 9.1 - Економіко-правовий (суттєвий) аналіз фактів господарського життя як основа визначення аудиторської процедури та системи способів та прийомів.

Факт господарського життя	Економіко-правова сутність фактів господарського життя характер їх впливу на фінансовий результат діяльності підприємства	Аудиторська процедура
Формування власного капіталу: вклад оборотних засобів – товари	Збільшення власного капіталу. Формування справедливої вартості товару (ПБО – «Об’єднання підприємств»). Формування витрат звітного періоду в умовах можливої появи різниці між балансовою та справедливою вартістю товару, які видані в обмін на нові товари	Вивчення організаційної структури підприємства; ознайомлення зі статутними документами, аналітичний огляд, арифметична перевірка

До основних структурних елементів методики аудиту, крім аудиторських процедур (як технології реалізації основних способів та прийомів) відносяться:

• об’єкти та параметри аудиту (виокремлення зон контролю та параметрів їх стану), які визначаються в результаті суттєвого аналізу фактів господарського життя;

• інформаційне забезпечення дій аудитора (нормативно-правова, нормативно-довідкова, фактографічна та організаційна інформація); джерела отримання аудиторських свідоцтв;

• систематизація результатів проведення контрольно-аналітичних процедур.

В основу класифікації інформаційного забезпечення необхідно вкладати залежність від інформаційних потреб кожного етапу процесу аудиту, тому весь комплекс інформаційного забезпечення поділяється на окремі блоки.

Блок вхідної інформації, в залежності від її формування та змісту, класифікується на нормативно-правову, нормативно-довідкову, фактографічну та організаційну інформацію.

Блок вихідної (контрольної) інформації, в залежності від ступеню узагальнення відомостей, підрозділяється на проміжну та кінцеву.

Розробка методик аудиту конкретних об’єктів має за мету пояснення причинно-наслідкових зв’язків між мотивацією та характером можливих порушень. Дослідження мотивації допомагає систематизувати основні групи цих порушень.

Таким чином, методика аудиту це система взаємопов’язаних елементів, важливим з яких є контрольно-аналітична процедура, яка реалізує систему способів и прийомів у визначеній послідовності.

Особливості аудиту в комп’ютерних системах обумовлені різницею між аудиторською перевіркою в умовах, які оточують комп’ютер, аудиторською перевіркою власної комп’ютерної системи і аудиторської перевірки з використанням комп’ютера.

Поняття «аудиторська перевірка у середовищі, яке оточує комп’ютер» відображає так названу ізоляцію аудитора від комп’ютеру. Аудитор представляє комп’ютер у вигляді «чорного ящика» і простежує формування інформації від первинних документів до вихідної інформації.

Комп’ютер виступає тільки в ролі швидкодіючого калькулятора і тому такий методичний підхід може давати задовільний результат, якщо комп’ютерна система служить тільки для розрахунків та вводу даних на друк. Застосування даного підходу до методики аудиту виправдано лише тоді, коли налагоджена система внутрішнього контролю на підприємстві та достатній обсяг інформації, що надана аудитору. Тому, даний підхід виключає експертну оцінку процесу комп’ютерної обробки даних.

У Міжнародних стандартах аудиту акцентовано увагу на тім, що ні мета, ні задачі аудиту не змінюються в комп’ютерному оточенні. Підпадають під зміни обробка, зберігання та взаємозв’язки інформаційних потоків в силу зміни системи управління, системи внутрішнього контролю. Тобто, середовище електронної обробки даних може впливати на:

• процедури (дії) аудитора з оцінки організаційної структури управління, системи обліку, контролю та аналізу;

• оцінку аудиторського ризику за допомогою оцінки підприємницького ризику та ризику управління;

• планування аудиту та ефективність тестів системи управління.

Відповідно до міжнародних стандартів аудитор має враховувати вплив ризику системи ЕОД з метою оптимізації процедур контролю максимального зниження вірогідності невірних виводів та рекомендацій.

Тому, комп’ютеризація обліково-контрольного процесу у визначеній мірі впливає на елементи методики аудиту, модифікує їх за наступними напрямками.

По-перше: виникають нові об’єкти, які визначають додаткові задачі аудитора по оцінці:

• якості організаційного забезпечення обліково-контрольного процесу;

• проектування системи ЕОД та внутрішнього контролю;

• якості програмного забезпечення обліково-контрольного процесу;

• ступеню адекватності процесу автоматизованої обробки обліково-економічної інформації вимогам стандартів;

• ступеню надійності роботи апаратних засобів;

• ступеню захисту інформації від несанкціонованого доступу.

По-друге: змінюється система інформаційного забезпечення аудиту (з паперових носіїв на електронні – файли даних), додатковим джерелом інформації виступає проектна документація. Відкриваються можливості оптимізації інформаційних потоків.

По-третє: модифікується техніка здійснення аудиторських процедур з використанням термінальних пристроїв (в діалоговому режимі).

Другий напрям – методика аудиту власної комп'ютерної системи – відображає оцінку програмних засобів з метою визначення надійності процесу виконання операцій, які людина візуально не сприймає.

З метою обґрунтування власної думки щодо вірності і об'єктивності інформації, що відображена у фінансовій звітності аудитор повинен зібрати інформацію відповідно до Програми аудиту.

Аудиторськими свідоцтвами є лише та інформація, яка підтверджує дані статі фінансової звітності.

Вимоги до аудиторських доказів, на основі яких аудитор може скласти обґрунтовану думку про інформацію, що відображена у фінансовій звітності сформульовані в МСА 500 «Аудиторські докази».

Термін «аудиторські докази» означає інформацію, отриману аудитором для формування думки, у тому числі Висновку.

Необхідно пам'ятати, що аудитор збирає аудиторські свідоцтва виключно для себе (а значить це не докази), для інформаційного забезпечення виконання своїх зобов'язань. Виходячи з цього, аудитор не зобов'язан погоджувати всі деталі збору аудиторських свідоцтв, окрім тих, які відображають загальний об'єм необхідної (достатньої) інформації.

Аудиторські свідоцтва повинні відповідати таким вимогам:

• Достовірність (вона визначається способами і джерелами отримання свідоцтв);

• Достатність (вона визначається рівнем аудиторського ризику, суттєвістю помилок);

• Доцільність (означає те, що інформація повинна безпосередньо торкатися конкретних об'єктів, що піддаються аудиту, відносяться до періоду аудиту і т.д.);

• Неупередженість (Свідоцтва повинні бути об'єктивними. Аудитор повинен робити все можливе для захисту інтересів користувачів фінансової звітності, слідувати професійній етиці при зборі аудиторських свідоцтв).

В програмі аудиту слід передбачити, які аудиторські процедури і в якому об'ємі необхідно виконати для збору аудиторських свідоцтв.

Кількість інформації, необхідної для аудиторських оцінок, жорстко не регламентується. Аудитор на основі своєї професійної думки повинен самостійно ухвалити рішення про кількість інформації, необхідної для складання висновку про достовірність інформації, що відображена у фінансовій звітності економічного суб'єкта. При виборі методів отримання свідоцтв слід мати на увазі, що фінансова інформація може бути суттєво викривлена.

Аудиторські свідоцтва можуть бути внутрішніми, зовнішніми і змішаними.

Внутрішні аудиторські свідоцтва — це інформація, отримана від економічного суб'єкта в письмовому або усному виді.

Зовнішні аудиторські свідоцтва — це інформація, отримана від третьої сторони письмово (звичайно по письмовому запиту аудиторської фірми).

Змішані аудиторські свідоцтва — це інформація, отримана від економічного суб'єкта в письмовому або усному виді і підтверджена третьою стороною письмово.

По ступеню цінності і достовірності для аудиторської фірми ці види свідоцтв розташовуються таким чином: зовнішні свідоцтва, потім змішані і внутрішні свідоцтва.

Аудиторські свідоцтва мають бути достовірними і достатніми. Їх достатність у кожному конкретному випадку визначаються аудиторами самостійно на основі оцінки системи внутрішнього контролю і величини їх аудиторського ризику. Для складання об'єктивного і обґрунтованого висновку аудитор повинен зібрати достатню кількість якісних свідоцтв.

Свідоцтва, отримані самою аудиторською фірмою, звичайно є більш достовірними, ніж свідоцтва, надані економічним суб'єктом.

Свідоцтва у формі документів і письмових свідчень звичайно більш достовірні, ніж усні.

Зібрані свідоцтва відображаються аудитором в його робочих документах, складених у виді записів про вивчення і оцінку постановки бухгалтерського обліку і організації внутрішнього контролю, а також бланків, таблиць і протоколів, що відображають планування, виконання та надання результатів аудиторських процедур. Дані отриманих свідоцтв використовуються при складанні аудиторського висновку і звіту керівництву підприємства, що перевіряється, за результатами аудиту.

Способи аудиту – це сукупність прийомів і засобів, які направлені на отримання об'єктивних уявлень про об'єкт, що досліджується.

Прийом контролю є якісно однорідною контрольною дією аудитора, яка направлена на вплив ступеня дотримання суб'єктом господарювання чинного законодавства і нормативних актів.

Способи, які застосовуються для збору аудиторських свідоцтв (а це і є рішення конкретної проблеми, формують методику аудиторського пізнання) можна поділити на:

• загальні способи, які застосовуються в процесі аудиту (збору аудиторських свідоцтв) відносно яких-небудь об'єктів аудиту і ділянок діяльності;

• частні способи, які застосовуються для збору аудиторських свідоцтв в процесі аудиту однорідних операцій або окремих ділянок діяльності підприємства;

• спеціальні способи, які мають специфічне застосування в процесі збору аудиторських свідоцтв (спеціальні прийоми дослідження фактів господарського життя);

Загальні, приватні і спеціальні способи взаємозв'язані.

Для дослідження якого-небудь факту господарського життя застосовують не один конкретний спосіб, а їх систему, тобто їх розподіл умовний.

Загальні і частні способи аудиту ґрунтуються на загальних методах пізнання (табл. 9.2).

При зборі аудиторських свідоцтв використовують загальнонаукові методи дослідження, які в практиці аудиторів виявляються при застосуванні способів і прийомів вивчення факторів господарського життя (ФХЖ).

Таблиця 9.2 - Характеристика загальних і частних способів дослідження, які використовуються аудитором для збору аудиторських свідоцтв і які ґрунтуються на загальних методах пізнання.

Метод пізнання	Характеристика загальних і частних способів дослідження
Логічний метод	Виявляється в основних способах і прийомах дослідження: 1. Аналіз і синтез. Аналіз – послідовне і впорядкований розділ тексту, ситуації, факту господарського життя, а також визначення змісту, істотних особливостей фактів і т.п. Синтез – це об'єднання різних частин, елементів в єдине ціле, встановлення взаємозв'язку між частинами. 2. Індукція і дедукція. Індукція – логічний висновок від окремого до загального. Найбільша ефективність досягається при великій складності досліджуваних процесів. Дедукція – логічний висновок від загальних думок до окремих видів. 3. Абстрагування – це відділення суттєвого від несуттєвого, виключення несуттєвих чинників з подальшою заміною їх іншими.
Порівняльний метод	Виявляється в порівнянні декількох одночасних явищ з метою виявлення їх подібності або відмінностей.
Соціологічний метод	За його допомогою вивчають практичну поведінку людей з метою визначення ефективності прийняття управлінських рішень.
Статистичний метод	Виявляється в кількісному вимірюванні фактів господарського життя за допомогою математичних засобів і комп'ютерної техніки. Дослідження за допомогою математичних засобів і комп'ютерної техніки називають економічною кібернетикою.

Аналітичні процедури, що є один з видів аудиторських процедур по суті, — це виявлення, аналіз і оцінка співвідношень між фінансово-економічними показниками діяльності клієнта (МСА 520 «Аналітичні процедури»).

Основна мета застосування аналітичних процедур — виявлення наявності або відсутність незвичайних або невірно відображених фактів і результатів господарської діяльності, що вимагають особливої уваги аудитора.

Задачами аналітичних процедур також є:

• вивчення діяльності економічного суб'єкта;

• оцінка фінансового положення економічного суб'єкта і перспектив безперервності його діяльності;

• виявлення фактів спотворення бухгалтерської звітності;

• скорочення кількості детальних аудиторських процедур;

• забезпечення тестування в цілях отримання відповідей на питання, які виникли.

Аналітичні процедури можуть виконуватися протягом всього процесу аудиту. Застосування аналітичних процедур дозволяє підвищити якість аудиту і скоротити витрати часу на його проведення.

На етапі планування аудиту виконання аналітичних процедур сприяє розумінню діяльності економічного суб'єкта, що перевіряється, виявленню областей потенційних ризиків і більш точному визначенню ступеня аудиторського ризику. При формуванні загального плану і програми аудиту застосування аналітичних процедур сприяє скороченню кількості і об'єму інших аудиторських процедур.

На етапі безпосереднього проведення аудиторської перевірки аудитор може виконувати аналітичні процедури при дослідженні незвичайних відхилень показників бухгалтерської звітності економічного суб'єкта.

На етапі завершення аудиту аналітичні процедури застосовуються для остаточної перевірки наявності в звітності суттєвих спотворень або інших фінансових проблем. В результаті можуть бути виявлені області, що вимагають додаткових аудиторських процедур.

В процесі проведення перевірки аудитор може застосовувати наступні аналітичні процедури:

порівняння фактичних показників бухгалтерської звітності з плановими (кошторисними) показниками, визначеними економічним суб'єктом;

порівняння фактичних показників фінансової звітності з прогнозними показниками, самостійно визначеними аудитором;

порівняння показників фінансової звітності і пов'язаних з ними відносних коефіцієнтів звітного періоду з нормативними значеннями, які встановлені

чинним законодавством або самим економічним суб'єктом;

порівняння показників фінансової звітності з середньогалузевими даними;

порівняння показників фінансової звітності з небухгалтерськими даними (даними, що не входять до складу фінансової звітності);

аналіз змін з часом показників фінансової звітності і відносних коефіцієнтів, пов'язаних з ними;

інші види аналітичних процедур, у тому числі індивідуальні особливості організаційної структури економічного суб'єкта, відносно якого проводиться аудит.