5.2. Поняття про стратегічний аналіз і його методи

14

0

Стратегічний аналіз означає перетворення бази да- них, отриманих в результаті аналізу зовнішнього і внут- рішнього середовища, а також місії і цілей на стратегіч- ний план підприємства. Стратегічний аналіз означає по суті формування стратегічного плану підприємства.

Стратегічний аналіз мультибізнесового підприємства називають портфельним аналізом.

Інструменти стратегічного аналізу (планування):

1. Формальні (стандартні) моделі. У вітчизняній еконо- мічній літературі під моделлю прийнято розуміти певне фор- малізоване в термінах економіко-математичних методів відо- браження економічних процесів і явищ. В ринковій же еконо- міці великого поширення набуло поняття моделі як інструмен- ту вироблення стратегій, не обов’язково формалізованої у виг- ляді математичних відносин, однак такої, що відображає дина- мічність процесів у зовнішньому і внутрішньому середовищі. В цьому аспекті методи і моделі являють собою в певній мірі синоніми. До формальних моделей можна віднести матричні методи, що становлять окрему тему для вивчення.

2. Самостійний творчий аналіз (планування) з викорис- танням відомих традиційних методів і прийомів економічно- го аналізу серед яких:

А) Статистично-економічний метод. Прийоми: а) статис- тичне спостереження – для збору цифрових даних, вибірково- го обстеження, анкетування тощо; б) прийоми економічного групування, порівняння, вирахування середніх і відносних ве- личин, індексів тощо – для аналізу зібраного матеріалу, вста- новлення закономірностей, виявлення резервів, чинників, тем- пів змін, інтенсивності явищ.

Б) Розрахунково-конструктивний метод. Прийоми: а) ви-

ділення головної ланки; б) зважування; в) аналогії; г) еври-

141

стичний; д) застосування нормативів – для виділення голов- них чинників і умов, створення системи заходів, моделей, кон- цепцій, програм розвитку та інших проектів.

В) Абстрактно-логічний метод. Прийоми: а) індукції і де- дукції; б) аналізу і синтезу; в) порівняння; г) системно-струк- турний; д) формалізації і моделювання; е) програмування і прогнозування – для розробки графічних і інших моделей, розширення визначень існуючих понять, створення системи роботи, концепцій і програм.

Г) Монографічний метод – для детального дослідження і опису окремого типового або передового підрозділу (об’єкту).

Д) Економіко-математичні методи, зокрема, симплекс- метод – для оптимізації об’єкта дослідження і максимізації прибутку; кореляційно-дисперсний аналіз – для встановлення взаємозалежностей складових об’єкта, виявлення чинників і рівня їх впливу.

Для стратегічного аналізу найчастіше використовуються методи:

• розрахунково-аналітичні – балансовий, нормативний і інші;

• графоаналітичні – екстраполяційні (трендові), сіткові,

регресивно-аналітичні, кореляції, трендів тощо;

• економіко-математичні – лінійного, нелінійного і дина-

мічного програмування, теорії ігор та інші;

• евристичні (побудовані на досвіді дослідників і експер-

тів) – методи експертних оцінок, методи сценаріїв, т.д.

3. Специфічні методи і моделі стратегічного аналізу, які, до речі, широко використовуються за рубежем, наступні: а) ме тод розриву; б) модель життєвого циклу товару (ЖЦТ); в) кри- ва досвіду; г) модель „продукт-ринок», д) матричні методи портфельного аналізу (БКГ, „Мак-Кінсі», АДЛ) та інші. Біль- шість із них стануть предметом вивчення в даній і наступних темах.

142

Етапи стратегічного аналізу

Стратегічний аналіз проводиться, як правило, у два етапи:

1. Набір планових показників, що виражають ідею, місію і цілі підприємства та їх порівняння з реальними мож- ливостями, що пропонує середовище і встановлення розриву між ними.

2. Визначення альтернативних варіантів стратегічного плану (можливих варіантів розвитку).

Ι етап

Таким чином, на першому етапі стратегічного аналізу встановлюють розрив між стратегічними цілями підприємст- ва і його можливостями, використовуючи, зокрема, один із специфічних методів аналізу - метод розриву.