233. Визнання класифікація та оцінка поточних забовязань.

Забовязання визначається активом якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує імовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане забовязання не підлягає погашенню то його сума включається до складу доходу звітного періоду таким чином згідно з нормативними документами забовязання це заборгованість підприємства яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої як очікується призведе до зменшення економічних ресурсів підприємства що втілюють у собі економічні вигоди.

Для правильної організації обліку заборгованості важливим є

• визначення моменту визнання заборгованості

• дотримання умов визнання своїх забовязань.

У визначенні моменту визнання забовязання загальним правилом є те що забовязання реєструються в обліку тільки тоді коли здійснюється господарська операція в зв’язку з якою виникає заборгованість. Забовязання щодо операцій які ще не здійснюються а підлягають виконанню у майбутньому не є\ заборгованістю і не відображаються в обліку.

Забовязання поділяються

• довгострокові ( визначений термін погашення яких більше від 12 місяців)

• поточні (забовязання визначений термін погашення яких не більше 12 місяців)

• забезпечення (з невизначеною точно датою погашення)

• непередбачені забовязання ( забовязання імовірність та час виникнення якого за балансом точно не визначені)

• доходи майбутніх періодів.

На балансі забовязання оцінюються

1 за сумою погашення (за сумою погашення відобр. В балансі поточні забовязання)

2 теперішньою вартістю (обліковуються довгострокові забовязання за якими нарах. Відсотки).

3 обліковими оцінками ресурсів необхідних для погашення відповідного забовязання на дату балансу. ( за вирахуванням очікуваного відшкодування відобр. Забезпечення які створюються для відшкодування майбутніх витрат на дату баланса.

Методологічні засади обліку заб-нь та їх оцінки за видами регламент. Стандартом 11 “Забовязання.

235. Документальне оформлення та облік короткострокових кредитів(кк) банку.

КК банку – це позики на строк до 1 року. Підпр-ва корист-ся КК з метою: під запаси тов.-матер. цінностей; сезонні витрати вир-ва заготівля с/г сировини; розрахункові операції тощо. Синтетичний облік розрах-ів з банком по КК ведеться на рах. 60 «Короткостр. позички», по субрахунках: 601 «КК банків у нац. валюті»; 602 «КК банків в іноз. валюті»; 603 «Відстрочені КК банків у нац. валюті»; 604 «Відстрочені КК банків в іноз. валюті». По Кт 60 «Короткострокові позички» відображають заборг-сть банку по отриманих кредитах у кореспон. з Дт: 311 «Поточні рахунки в банку в національній валюті»; 312 «Поточні рахунки в банку в іноземній валюті»; 313 «Інші рахунки в банку в нац. валюті»; 314 «Інші рахунки в банку в іноз. валюті»; 631 «Розрахунки з вітчизняними постач-ми; 68 «Розрахунки по інших операціях». Погашення заборг-сті банку по КК відображ-ся записом по Дт 60 «Короткострокові позички» і Кт 311, 313 та ін. Аналітичний облік банківських кредитів ведеться по видах кредитів, банкам, що надали їх, термінам погашення. Окремо враховуються кредити, не погашені в термін. Нараховані відсотки за користування кредитами відображ-ся записом по Дт 95 «Фін. витрати», субрахунок 951 «Відсотки за кредит» у кореспонденції з Кт 684 «Розрахунки по нарахованих відсотках».