332. Облікова політика підприємства, її сутність, зміст та порядок розроблення.

Облікова політика – сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності (ЗУ „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”).

Суттю облікової політики є вибір (на підставі загальних правил і особливостей підприємства) та дотримання (незмінність) підприємством упродовж звітного періоду (тобто року) певних облікових процедур (прийомів), щодо яких у П(С)БО передбачена варіантність.

Порядок розроблення. Облікову політику підприємство визначає самостійно.

Зміст облікової політики охоплює три напрями:

І. Методика бухгалтерського обліку (найголовніший напрям).

ІІ. Техніка бухгалтерського обліку.

ІІІ. Організація бухгалтерського апарату (структури).

Методика БО передбачає вибір:

• критерію віднесення активів до необоротних або до МШП;

• способу погашення вартості інших необоротних активів;

• порядку нарахування зносу основних засобів;

• порядку обліку транспортно-заготівельних витрат (ТЗВ);

• методу оцінки вибуття виробничих запасів;

• порядку створення резерву сумнівних боргів тощо.

Техніка БО передбачає вибір:

• робочого плану рахунків підприємства;

• форми БО;

• графіка документообороту;

• порядку проведення інвентаризацій тощо.

Організація бух апарату передбачає визначення:

• прав і обов’язків головного бухгалтера;

• прав і обов’язків бухгалтерів;

• організаційної побудови бухгалтерії;

• порядку взаємодії бухгалтерії з іншими підрозділами тощо.

333. Взаємозв’язок мікроекономічної та облікової політики підприємства

Мікроекономічна політика – визначений напрямок дій підприємства, що ставить за мету скоригувати проблему або запобігти її виникненню на шляху до реалізації місії підприємства.

Облікова політика – сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності (ЗУ „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”).

Суттю облікової політики є вибір (на підставі загальних правил і особливостей підприємства) та дотримання (незмінність) підприємством упродовж звітного періоду (тобто року) певних облікових процедур (прийомів), щодо яких у П(С)БО передбачена варіантність.

Мікроекономічна політика підприємства та облікова політика тісно пов’язані, адже на визначення мікроекономічної політики впливають ті ж самі фактори, що багато в чому визначаються облікову політику підприємства:

- галузеві та технологічні особливості;

- обсяг діяльності;

- інтереси власників.

334. Планування контрольно-ревізійної роботи.

Планування контрольно-ревізійної роботи в організації здійснюється з урахуванням того, що кожний підрозділ повинен підлягати перевірці не рідше одного разу в два роки (або з іншою періодичністю, встановленою вищим керівництвом організації). Перспективний план перевірок складається на кожний рік та затверджується керівником організації (головного управління). Із врахуванням річного перспективного плану перевірок розробляються квартальні плани.

Позапланові перевірки проводяться за наявності обгрунтованих підстав щодо погіршення показників діяльності підрозділів підприємства (фінансового стану, якості активів, тощо) або з урахуванням результатів перевірок зовнішніх контролюючих органів, які свідчать про наявність порушень в організації та веденні бухгалтерського обліку і внутрішньобанківського контролю.

Основні питання, які необхідно включати в програму ревізійної перевірки:

- стан організації бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю;

- правильність віднесення операцій за відкритими аналітичними рахунками згідно облікової політики підприємства;

- дотримання правильності вивірки матеріалів синтетичного та аналітичного обліку;

- правильність оформлення матеріалів інвентаризації майна;

- аналіз динаміки структури та якості активів;

- розгляд питань по впровадженню заходів, які проводяться підрозділом підприємства щодо забезпечення його прибутковості;

- стан дебіторсько-кредиторської заборгованості;

- правильність відображення доходів витрат в фінансовому та податковому обліку;

- дотримання вимог нормативних документів з питань організації та ведення податкового обліку при проведенні господарських операцій;

- стан комп’ютеризації та автоматизації бухгалтерського обліку;

- аналіз причин сплати штрафних санкцій та вжитих заходів щодо запобігання їх в подальшому;

- визначення причин встановлених недоліків та приймання заходів по їх усуненню:

- надання практичної допомоги щодо організації документообороту, обліку та контролю, правильності постановки та ведення бухгалтерського обліку, його вдосконаленості, а також по усуненню порушень та недоліків в роботі.