273. Якісні характеристики фінансової звітності.

Інформація, яка надається у фінансових звітах, повинна бути дохідлива і розрахована на однозначне тлумачення її користувачами за умови, що вони мають достатні знання та зацікавлені у сприйнятті цієї інформації.

Фінансова звітність повинна містити лише доречну інформацію, яка впливає на прийняття рішень користувачами, дає змогу вчасно оцінити минулі, теперішні та майбутні події, підтвердити та скорегувати їхні оцінки, зроблені у минулому.

Фінансова звітність повинна бути достовірною. Інформація, наведена у фінансовій звітності, є достовірною, якщо вона не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності.

Фінансова звітність повинна надавати можливість користувачам порівнювати:

• фінансові звіти підприємства за різні періоди;

• фінансові звіти різних підприємств.

Передумовою зіставності є наведення відповідної інформації попереднього періоду та розкриття інформації про облікову політику і її зміни.

274. Забезпечення достовірності звітних даних

Інформація, наведена у фінансовій звітності, є достовірною, якщо вона не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності.

Достовірність інформації досягається, якщо всі господарські операції, що відбулися на підприємстві:

- знайшли адекватне відображення в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності;

- існує можливість перевірити правильність їх відображення та обчислень;

- якщо методики обліку та оцінки, що використовуються, не дають можливості отримати відхилення.

275. Узгодження показників фінансової звітості.

Фінансова звітність повинна надавати користувачам можливість порівнювати:

- фінансові звіти підприємства за різні періоди;

- фінансові звіти різних підприємств.

Для цього однотипні господарські операції мають оцінюватись, вимірюватись та реєструватись однаково. Якщо вони відрізняються – слід зробити необхідні пояснення і коригування.

Ціль – забезпечення умов для прогнозування майбутньої діяльності та прийняття обґрунтованих економічних рішень.

Узгодженість показників фінансової звітності допомагає також уникнути маніпулювання обліковими даними.

276 Принципи побудови і структура балансу підприємства.

Бухгалтерський баланс є основною формою фінансової звіт­ності. Зміст і форма балансу та загальні вимоги до розкриття його статей визначаються П(с)БО 2 «Баланс».

Структура П(с)БО 2:

— загальні положення;

— визначення статей балансу;

— зміст статей балансу;

— оцінка та розкриття статей балансу.

В П(с)БО 2 використовуються такі терміни: активи, власний капітал, довгострокові зобов'язання, пов'язані сторони, зобов'я­зання, еквіваленти грошових коштів, фінансові інвестиції, поточ­ні зобов'язання, необоротні активи, оборотні активи, операцій­ний цикл.

Метою складання Балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан під­приємства на звітну дату. _м .

Баланс є основним джерелом інформації про майновий і фі­нансовий стан підприємства, дає можливість визначити ліквід­ність та оборотність ресурсів, наявність власного та запозиченого капіталу, зміну дебіторської та кредиторської заборгованості. За цими даними можна визначити інвестиційну привабливість суб'єк­та господарювання, наскільки є надійно і ефективно вкладати у нього інвестиції, придбавати його акції, облігації. Отримання та­кої інформації є необхідною умовою для прийняття обґрунтова­них управлінських рішень.

Розрізняють бухгалтерські баланси таких видів: вступний, пе­ріодичний, річний, об'єднувальний, розподільчий, санований, лі­квідаційний, зведений, консолідований.

Вступний баланс складають на початку діяльності підприємст­ва. Він відображає активи і пасиви, які сформовані його заснов­никами на дату створення суб'єкта господарювання.

Періодичний баланс складається протягом календарного року за звітними періодами (місяць, квартал).

Річний баланс відображає фінансовий стан підприємства на кінець звітного року.

Об'єднувальний баланс складається у разі злиття кількох під­приємств в єдине об'єднання на правах юридичної особи.

Розподільний бачанс складається в разі реструктуризації вели­ких підприємств, поділу їх на декілька менших за обсягом під­приємств з правами юридичної особи.

Санований баланс найчастіше складається у тих випадках, ко­ли підприємству загрожує банкрутство. Його складають із залу­ченням незалежного аудитора ще до закінчення звітного періоду з метою показати реальний фінансовий стан підприємства.

Ліквідаційний бачанс складається у разі ліквідації підприємства.

Зведений баланс складається підприємством, до складу якого входять реструктуризовані підприємства або окремі господар­ства, виділені на самостійний баланс.

Консолідований баланс передбачає включення до його складу всіх підприємств однієї компанії, фірми, концерну з правом юри­дичної особи.

Статті Балансу згруповані в розділи — три в активі Балансу та п'ять у пасиві (табл. 11.2).

В активі балансу подано розділи, у яких згруповані ресурси підприємства, що ними воно володіє на звітну дату.

У першому розділі активу Балансу відображається вартість необоротних активів: нематеріальних активів, основних засобів, капітальних інвестицій, довгострокових фінансових інвестицій та дебіторської заборгованості.

У другом у розділі активу відображається вартість оборотних активів: запасів; дебіторської заборгованості за товари, роботи і послуги; дебіторської заборгованості за розрахунками з бюдже­том, за виданими авансами, з нарахованих доходів тощо; поточ­них фінансових інвестицій; грошових коштів та їх еквівалентів.

У третьому розділі відображаються витрати, які мали місце у попередніх звітних періодах, але належать до наступних звітних періодів.

У першому розділі пасиву вміщується інформація про власний капітал підприємства — статутний, пайовий, додатковий вкладе­ний, резервний капітал, нерозподілений прибуток (непокритий збиток) тощо.

У другому розділі пасиву відображається вартість сформова­них резервів на забезпечення наступних витрат і платежів — на виплату відпусток, додаткових пенсій, гарантійних зобов'язань, а також отримані цільові фінансування та надходження.

У третьому розділі пасиву наводиться інформація про довго­строкові зобов'язання — довгострокові кредити банків, отримані позикові кошти, заборгованість за виданими довгостроковими векселями тощо.

У четвертому розділі пасиву відображається інформація про поточні зобов'язання — короткострокові кредити банків та пози­ки, короткострокові векселі видані, кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги, поточні зобов'язання за розрахунками з одержаних авансів, з бюджетом, з позабюджетних платежів, зі страхування, з оплати праці та за іншими розрахунками.

У п'ятому розділі пасиву відображаються доходи майбутніх пе­ріодів—- доходи, які отримані протягом поточного або попередніх звітних періодів, але які відносяться до наступних звітних періодів.

Необхідно пам'ятати, що згортання статей активів та зо­бов'язань є неприпустимим, крім випадків, передбачених відповід­ними П(С)БО.