
- •48.Загальнокорпоративна стратегія підприємства.
- •49.Класифікація бізнес-стратегій за м. Портером та умови їх успішного застосування.
- •50. Стратегії зростання, стабілізації та скорочення, їх різновиди.
- •51. Фактори, що впливають на зміст загальної стратегії підприємства.
- •53.Види функціональних стратегій підприємства.
- •55.Визначення місії та цілей організації
- •56.Класифікація та ранжирування цілей підприємства.
- •57.Аналіз стратегічних альтернатив і розроблення стратегічного набору підприємства
- •58. Розроблення функціональних стратегій.
- •59. Взаємозв’язок стратегічного, поточного та оперативного планування.
- •62. Система збалансованих індикаторів ведення бізнесу
- •63.Зміст і завдання календарного планування і диспетчерського регулювання.
- •64. Особливості оперативно-календарного планування на підприємствах одиничного, серійного і масового типів виробництва.
- •65,66,67. Поняття, цілі і завдання бюджетів.
- •68. Визначення місткості ринку, на якому діє підприємство, та його сегментів.
- •77.Визначення потреби в матеріально-технічних ресурсах.
- •81.Планування потреби у фінансових ресурсах
- •82.Планування собівартості продукції та витрат.
- •83.Калькулювання собівартості виробів.
- •89.Поняття проекту.
- •88. Зовнішнє і внутрішнє середовище проекту
- •89. Учасники проекту.
- •90. Життєвий цикл п.
- •94.Види проектних ризиків, їх класифікація.
- •95.Якісний і кількісний аналіз проектного ризику.
- •96.Динамічний аналіз беззбитковості проекту.
- •97.Методи зниження проектних ризиків.
- •98. Мета, формування інформаційної бази та етапи проведення маркетингового, технічного, інституційного, соціального, екологічного, фінансового аналізу проекту.
- •102.Оцінка економічної привабливості та ефективності великих проектів
- •103. Сутність бізнес-планування та його призначення.
- •104. Типова структура та методи розроблення бізнес-плану.
- •183. Сутність, види та форми реструктуризації. Реструктурування підприємства на основі оцінки ринкової вартості
- •2). Аналіз фін-госп-го стану п-в, що підлягають рестр-ції.???????????????????????????????????????????
- •3). Оцінка ефективності рестр-ції.
63.Зміст і завдання календарного планування і диспетчерського регулювання.
У процесі оперативно-календарного планування виконуються розрахунки і встановлюються: завдання цехам, виробничим ділянкам і робочим місцям із випуску конкретних виробів, вузлів і заготовок; нормативи руху предметів праці у виробництві (нормативи заділів, розміри партій, періоди їхнього запуску-випуску та інше).; календарні графіки, якими встановлюється послідовність і терміни виготовлення продукції на кожній стадії виробництва. Можна виділити три основні завдання оперативно-календарного планування на підприємстві: 1. Забезпечення ритмічності виробництва 2. Забезпечення максимальної безперервності виробництва 3. Забезпечення рівномірності та комплектності завантаження устаткування працівників та площ. За обсягом робіт, що виконуються, у відповідності зі змістом ОКП розподіляється на: календарне планування (включає розробку календарно-планових нормативів; планів-графіків руху предметів праці у часі та просторі у процесі виробництва; розрахунки завантаження устаткування та площ; доведення виробничих завдань до підрозділів, виробничих дільниць та робочих місць) та диспетчерське регулювання (полягає у контролі виконання планів-графіків; у поточній координації роботи задіяних цехів дільниць та робочих місць у процесі виконання завдання). Основними вихідними даними для ОКП є: план випуску продукції по кварталах та місяцях; технологічний маршрут та процес оброки деталей і складання виробів із нормами часу за операціями; режим роботи цехів, виробничих дільниць; план ремонту устаткування. В залежності від об’єкту планування ОКП поділяється на міжцехове (включає встановлення цехам взаємопов’язаних виробничих завдань, розроблених за даними виробничої програми підприємства, і забезпечення узгодженості у роботі цехів із виконанням цієї програми. Виробничі програми підприємства розробляються на рік із розбивкою по кварталах. Цехові оперативні виробничі програми складаються на квартал із розподілом по місяцях. У процесі розробки і доведення виробничих програм до цехів ці програми уточнюються і корегуються в залежності від результатів роботи попереднього місяця) та внутрішньо цехове (забезпечує розробку виробничих програм, планів-графіків для виробничих дільниць, ліній, робочих місць; складання планових завдань на місяць і більш короткі відрізки часу; контроль виконання планових завдань; координацію роботи пов’язаних дільниць, ліній, робочих місць; регулювання роботи допоміжних служб цеху із забезпечення основного виробництва) ОКП. Оперативне планування носить виконавчий характер, і заключається в конкретизації планів виробництва у вигляді завдань в натуральному виражені на короткі проміжки часу (місяць, декаду, добу), і по конкретним виконавцям (цехам, дільницям, бригадам). Задачі оперативного планування: забезпечення ритмічності виробництва; забезпечення безперервного виробництва (т.б найменшої тривалості виробничого циклу); забезпечення повного завантаження устаткування, площі і робітників. Етапи оперативного планування: 1. оперативно – календарне планування – розробка КПН, планів, графіків виготовлення продукції, розрахунок тривалості виробничого циклу та ін. 2. диспетчеризація – оперативний облік, контроль і регулювання виконання оперативних планів. Оперативне планування виконується у масштабах підприємства, при цьому розробляють виробничі програми по номенклатурі і термін виконання робіт усім підрозділам підприємства, а також по цехам, при цьому розробляються виробничі програми, графіки по дільницях, бригадах. Головним завданням ОП є забезпечення ритмічності. Слід розрізняти ритмічність і рівномірність. Рівномірне виробництво – це виробництво продукції по встановленим планам-графікам. Характерне для одиничного типу виробництва. Ритмічна робота – рівномірно збільшуваний випуск продукції у рівні проміжки часу. Характерна для масового, серійного, та крупно-серійного виробництва.