Вимоги до звіту про практику

Практикант складає звіт про практику, у якому висвітлює виконану роботу. Цей звіт повинен містити найбільш повну, але лаконічну характеристику самостійної роботи практиканта. Переказ у звіті матеріалів, що викладені в інструкціях, навчальних посібниках і лекціях, не допускається.

Звіт про виконану роботу практикант складає у відповідній послідовності за розділами, що передбаченими змістом практики.

До звіту у вигляді додатків бажано додати копії документів, використані при виконанні звіту.

Усі додатки до звіту повинні бути пронумеровані. Посилання у текстовій частині звіту на додатки дається з вказівкою на номер додатка.

Звіт практиканта про практику перевіряється і підписується керівниками практики від кафедри.

Практикант повинен захистити звіт про практику на кафедри не пізніше ніж через три дні після закінчення практики. До звіту підшивається робочий зошит практиканта з відповідними позначками про виконання студентом певних розділів.

Оформлення звіту про практику

Звіт виконують на стандартних аркушах формату А4. Роботу розміщують на одній стороні аркуша, враховуючи 4 відстані на поле: зліва – 30 мм, справа – 15 мм, угорі – 20 мм, унизу – 20 мм.

На сторінці розміщують 28 – 30 рядків. Титульний лист оформлюють у відповідності із зразком. Розділи звіту нумерують арабськими цифрами з крапкою у кінці.

Вступ, кожний розділ, висновки та пропозиції, додатки починають з нової сторінки. Їх заголовки пишуть великими літерами. Відстань між заголовком i текстом складає один рядок. Назви розділів по тексту мають відповідати назвам, вказаним у змісті.

Всі сторінки звіту послідовно нумерують арабськими цифрами. Починається нумерація з титульного аркуша i закінчується на останньому аркуші додатків, включаючи таблиці i рисунки, розміщені на окремих сторінках. На титульному аркуші, змісті i першій сторінці вступу номери сторінок не пишуть, але враховують їх у загальну кількість.

Основну частину цифрової інформації звіту оформлюють у таблицях. Вони мають у стислому вигляді відображати потрібні показники, бути не громіздкими i доступними. У зв’язку з цим в одній таблиці не може бути дуже багато показників.

Кожна таблиця супроводжується висновком, який повністю або часткою має знаходитись попереду таблиці. В тексті не повинні повторюватись цифри, наведені в таблиці.

Таблиці складаються із рядків i колонок. У верхній частині таблиці вказують заголовки колонок, а в першій колонці по кожному рядку – заголовки рядків.

Таблиця повинна мати тематичний заголовок згідно з її змістом, а над заголовком з правої сторони – слово “Таблиця” та номер. Заголовки таблиць, колонок i рядків починають з великої літери, підзаголовки – з малої, якщо вони є продовженням речення заголовка (наприклад, заголовок ”Прибуток”, а підзаголовок: “на 1 т”), i з великої, якщо вони є самостійними реченнями.

Нумерують таблиці у розрізі всього звіту (до додатку): Таблиця 1, Таблиця 2 i т.д. або по розділах двома цифрами: Таблиця 1.1, Таблиця 2.3.

Таблицю розміщують після першого посилання на неї в тексті: (табл. 1.1), або на наступній сторінці. Якщо до таблиці звертаються повторно, то пишуть: див. табл. 1. Бажано таблицю розмістити на одній сторінці без переносу. Якщо це неможливо, то при переносі на обох сторінках пишуть номери колонок i тоді на другій сторінці назву їх не повторюють, а над таблицею справа пишуть “Продовження табл. ...”

Не відводять в таблицях окремих колонок “№ п/п” i “Одиниця вимірювання”. Номер рядка вказують попереду його назви, а одиницю вимірювання — позаду, відокремивши її від назви комою. Якщо одиниця виміру для всіх показників таблиці спільна, то її краще вказати в дужках в кінці заголовка таблиці.

Таблицю розміщують так, щоб була можливість читати її без повороту роботи, або, у крайньому випадку, повернувши її по ходу стрілки годинника, а не навпаки.

Крім таблиць, у роботі значне місце займають рисунки. Назву вказують під рисунком, після номера, на тому ж рядку.

Додатки. Кожний додаток починають з нової сторінки, в правому кутку вгорі пишуть “Додаток А”, а потім, по центру, тематичний заголовок. Якщо в додатку є таблиці i рисунки, то їх також нумерують окремо. Посилання на додатки в тексті роблять так само, як i на таблиці.

Скорочення i умовні позначення. Скорочення слів у тексті, заголовках розділів i підрозділів, таблиць, додатків i рисунків не дозволяється, за винятком загальноприйнятих стандартом. Якщо використовуються вузькоспеціалізовані скорочення i терміни, то їх необхідно один раз розшифрувати в дужках після першого використання в тексті, наприклад: НТП (науково-технічний прогрес).

Одиниці вимірювання необхідно вказувати за державними стандартами та іншими загальноприйнятими правилами. Наприклад, одиниці вимірювання маси: грам – г, кілограм – кг, центнер – ц, i т.д. Після таких скорочень крапку не ставлять. Грошові одиниці вимірювання позначають з крапкою: грн.

При посиланні в тексті на наведені в бібліографічному списку літературні джерела вказують їх порядковий номер в квадратних дужках, наприклад: [3].

Якщо дається дослівний текст, тобто цитується, то його можна наводити або повністю, або із пропусками, які позначають трьома крапками. З початку i в кінці цитати ставлять лапки, а поряд із номером джерела вказують сторінку [3, с. 12]. Дозволяється переказувати i своїми словами, але без порушення змісту.