12. Культурна зона та культурний регіон

• велику роль у становленні міжнаціональної культури віддавна відігравали й чисто духовні фактори, особливо релігія.

• Відповідно до сфер поширення трьох світових релігій (християнства, ісламу та буддизму) можна виділити три грандіозні за обсягом культурні зони – християнську, ісламську та буддистську.

• Всередині культурної зони існують окремі культурні регіони. Так, християнська культура неоднорідна. Уже в Середньовіччі вона поділилася після розколу церков на два величезні регіони – візантійсько-православний (окрім Греції – Україна, Росія, Болгарія, Сербія, Румунія й чимало інших країн) та римо-католицький (Італія, Іспанія, Португалія, Польща, країни Латинської Америки тощо); відповідно стали відмінними не лише архітектура, малярство й музика, а й, почасти, поведінка людей, що населяли ці два регіони. Після

• Реформації християнства в лоні Західної церкви виникли протестантські суспільства: Великобританія, частина Німеччини; згодом до них приєдналися Америка (США) та інші. Тут було відмінено ікони, монастирі, навіть деякі таїнства релігії (так, священики перестали вважатися особливими людьми).

• Культурний регіон визначається вже не тільки характером релігії. Дедалі частіш тут починають грати помітну роль політико-ідеологічні чинники

13.Специфіка європейської культури. Українська культура серед інших європейських культур.

• Європа в культурному відношенні належить до Заходу як ареалу, й колись утворювала майже однорідну християнську культурну зону. Але вона поділяється здавна на Західну та Східну Європи – це визначилося розколом церков та утворенням римо-католицького та візантійсько-православного культурних регіонів (протестантизм не утворив тут єдиного регіону й увійшов у Західну Європу “клаптями” (наприклад, Англія й північна Ірландія – протестанти, а південні ірландці – католики тощо).

• важливим началом європейської культури стала греко-римська античність. Її цінності полягали в ствердженні земного буття як єдиної вартості людини, в оспівуванні та поетизації життя тіла, в радісному гедонізмі (філософії насолоди).

• античну картину буття заперечило народжене на Сході християнство, Отож, в основі європейського світогляду приховано конфлікт між тілесним та духовним первінями.

• часом виділяють також аполлонічний та діонісійський первіні європейської культури. Йдеться про начала, позначені іменами двох давньогрецьких богів – Аполлона та Діоніса. Перший, покровитель наук та мистецтв, уособлював логічно-раціональне начало; другий, бог вина та сп'яніння, втілював емоційно-ірраціональне буйство підсвідомого в людині.

• Характерний приклад дає культура Німеччини, батьківщини Ніцше. Уславлені протягом століть великими філософами, літераторами й митцями, німці у ХХ ст. раптом зірвалися у фашистську контркультуру, у сліпе уславлення ідей нацизму й вождя-фюрера; розпочалися фізичне нищення ворогів режиму й навіть ні в чому не винних людей, друга світова війна тощо.