2.Аналіз ефективності монополістичної конкуренції

Монополістична конкуренція не забезпечує оптимально­го розподілу та використання ресурсів. Навпаки, є багато прикладів недовикористання виробничих потужностей фірмами, орієнтовани­ми на монополістичну конкуренцію. Скажімо, коли неподалік від однієї бензоколонки відкривається нова, хоча й на першій небагато клієнтів. Саме пере­вищення ціни над граничними витратами дає змогу обом виробни­кам отримувати економічний прибуток за умови недовантаження потужностей.

Монополістична конкуренція не здатна забезпечити найвищу ефективність виробництва, коли ціни дорівнюють мінімальним се­реднім витратам. Адже перетин кривих граничних і середніх ви­трат припадає на точку мінімуму середніх витрат. Для досягнення максимальної ефективності виробництва необхідно, щоб через цю точку одночасно пройшли криві попиту та граничного доходу Оскільки вони не збігаються, то досягти найвищої ефективності для монополістичної конкуренції принципово неможливо. Навпаки, як у короткотерміновому, так і у довготерміновому періоді ціна вища за мінімальні середні витрати:

Отже, споживачі завжди змушені платити на ринку монополі­стичної конкуренції за одиницю продукції більше, ніж це могло б бути на конкурентному ринку.

Таким чином, недовантажені потужності підприємств та зави­щені ціни — ось плата суспільства за монополістичну конкурен­цію. Однак навіть це критичне зауваження не дає достатньо підстав для однозначно негативної оцінки монополістичної конкуренції. Справа в тому, що орієнтація на монополістичну конкуренцію постій­но націлює фірму на пошук варіантів виділення свого продукту се­ред аналогічних товарів галузі, найповніше враховуючи при цьому різноманітність потреб споживачів.

3. Тест відкритого типу:

3.1 Зміна попиту – це зміна залежності між ціною та кількістю покупок блага внаслідок впливу нецінових факторів.

3.2 Лідерство у цінах – це практика, відповідно до якої "пануюча фірма", найчастіше найбільша чи найбільш ефективна в галузі, змінює ціну, а всі інші фірми більш чи менш автоматично наслідують цю зміну

5.Визначте, скільки одиниць товару буде споживати домогосподарство, якщо за доходу 850 грн. у місяць домогосподарство споживає 4000 одиниць товару, еластичність попиту за доходом _у= - 0,3, дохід зростає на 7%. Розв’язок: знайдемо Y2=850*1,07=909,5 грн; Еy=((Q2-Q1)/(Y2-Y1)*(Y2+Y1)/(Q2+Q1)); ((Q2-4000)/(909,5-850)*(909,5+850)/(Q2+4000)=-0,3; 17,85(Q2+4000)=1759,5(Q2-4000); 1777,35Q2=6966600; Q2=3920. Відповідь: домогосподарство буде споживати 3920 од. продукції.

Білет 12

1.Ринковий попит, крива, ціновий та нецінові фактори.

Ринковий попит - це сума індивідуальних попитів при певно­му рівні цін. Бажання різних споживачів придбати товар при однако­вих цінах будуть відрізнятися, тому що в них різні уподобання і до­ходи. Іншими словами, ринковий попит — це кількість товару, яку всі споживачі готові придбати за тими чи іншими цінами

Крива ринкового попиту показує загальний обсяг попиту всіх споживачів при будь-якій ціні. Вона будується як сума кривих індивідуальних попитів.

Ринковий попит залежить від тих же факторів, що й індивіду­альний, крім того, він залежить від кількості носіїв індивідуального попиту, тобто від кількості споживачів.

Функція попиту - це залежність між величиною попиту та факторами, що на нього впливають. Найбільше впливає на попит ціна товару.

Функція попиту може бути задана рівнянням: X_D = f(P),

де X_D - обсяг попиту, одиниць товару;

Р - ціна товару.

Досить стійка залежність між попитом на товар та його цінами дає змогу сформулювати закон попиту, який стверджує, що під­вищення цін на певний товар призводить до зменшення обсягів по­питу на нього і, навпаки, зниження цін сприяє збільшенню кількості товару, яку бажає придбати споживач.

На величину попиту, тобто на пересування точки по незмінній кривій попиту, впливає виключно ціна товару. Всі інші фактори, що впливають на попит, належать до нецінових. їхня дія призводить до пересування самої кривої попиту на графіку вправо (збільшення попиту) чи вліво (зменшення попиту).

До нецінових факторів ринкового попиту належать:

• зміна споживацьких переваг під впливом зміни потреб спо­живача, моди чи реклами;

• зміна цін на інші товари, зокрема товари-субститути чи товари-комплементи;

• кількість споживачів, які виходять на ринок цього товару;

• цінові очікування покупців;

• доходи споживачів.

У реальному житті жоден з перелічених факторів не діє відок­ремлено, у чистому вигляді. Вони переплітаються, утворюючи складну та суперечливу систему.