188, 189. Основний зміст неолібералізм заключається в тому...

Неолібералізм — напрям в економічній теорії, що базується на неокласичній методології і захищає принципи саморегулювання економіки, вільної конкуренції та економічної свободи. Ринок роз­глядається як ефективна система, що якнайбільше сприяє економіч­ному зростанню і забезпечує пріоритетне становище суб'єктів еко­номічної діяльності. Роль держави неолібералізм обмежує організацією та охороною побудованої на класичних засадах економіки. Держава має забезпечувати умови для конкуренції і здійснювати контроль там, де конкуренції бракує. Функції держави щодо соціа­льної сфери неолібералізм розглядає у зв'язку зі способом перероз­поділу суспільних доходів, що ставиться в залежність від успіхів економіки і сприяє її розвитку.

190. Основний фактор втрати Англією промислової гегемонії: вивіз капіталу за кордон

191. Основними рисами господарства скіфів було: зерно, раби, золлото, скотарство, війна, торгівля з греками.

192. Основними рисами господарства трипільців були…

Основним заняттям трипільців було хліборобство. Сіяли ячмінь, жито, пшеницю, просо, вирощували садово-городні культури. Землю обробляли дерев'яною мотикою з кам'яним чи кістяним наконечником, пізніше-ралом. Зерно молотили жорнами. Худобу використовували як тягову силу.

193. Основні типи мануфактур на україні у XVIII столітті

Було 4 типи мануфактур: 1)Казенна – використовувались приписні і державні селяни; 2)Посесійна – виникає у 18 ст у період правління Петра Першого і передбачає умовне володіння , використовує примусову працю приписних селян, поширена в галузях важкої індустрії, належить до кріпосного типу мануфактур; 3) Вотчинна мануфактура – підприємство , що виникає в 17 ст., у великих маєтках – вотчинах російської імперії, займається переробленням сировини , що виробляється в маєтках, належить до кріпосної мануфактури , в Україні до вотчинної мануфактури відносять суконну , цукрову; 4) Купецька – виникає в Росії в 17 ст., базується на вільнонайманій праці, належить купцям, належить до капіталістичного типу мануфак

195. Основною економічною причиною розпаду СРСР стало…те, що віддавалася перевага політичним, командним, а не ринковим методам управління народним господарством. Критичної межі досягли диспропорції економічного розвитку республік, регіонів, областей. Непослідовна, безсистемна перебудова.

196.Основною ідеєю «Капіталу» к.Маркса було дослідження:

Предмет дослідження в "Капіталі" — капіталістичний спосіб виробництва й відповідні йому відносини виробництва та обміну.

197. Основною ідеєю плана Дауеса було: Основна мета плану плану Дауеса — відновлення промислово­го потенціалу Німеччини і забезпечення виплат репа­рацій країнам-переможницям. План, зокрема, передбачав надання Німеччині позики у сумі 200 млн дол., в т. ч". 100 млн дол. виділяли американські банки. План Дауеса, між іншим, передбачав, що основна маса німецької промислової продукції повинна спрямовуватися в СРСР, щоб не витісняти англійські та французькі товари з міжнародних ринків. Згідно з планом, СРСР І повинен був постачати сировину в Німеччину. План встановлював розміри платежів Німеччини на перші п'ять років по 1—1,75 млрд марок у рік, а потім — по 2,5 млрд марок у рік..

198. Основною причиною реформи 1861 р. стало: Передумови скасування кріпосного права в Росії і Україні визрівали впродовж тривалого часу. Його ліквідації вимагали перш за все аграрні відносини, які свідчили про кризу панщинної системи господарювання. У першій половині XIX ст. посилюється занепад поміщицьких господарств. Праця селян-кріпаків ставала малопродуктивною. Кріпосництво було основним гальмом у розвитку сільського господарства, промисловості. Це добре розуміли панівні кола Росії.

Проти кріпосного права виступили селяни — найважливіша і найчисельніша суспільно-політична сила імперії. Проти кріпосного права виступали ліберально настроєна інтелігенція, яка вважала його анахронізм ­кріпосного права виступила ліберальне анахронізмом, антигуманним явищем. Промисловці та фабриканти також були проти кріпосництва, яке перешкоджало вільному розвитку торгівлі і промисловості. Проект аграрної реформи прийнято Державною радою Росії. На його підставі Редакційна комісія підготувала "Положення", яке цар Олександр II підписав 19 лютого 1861 р. Водночас був проголошений офіційний Маніфест про скасування кріпацтва.

199. Основною рисою плантаційного рабства було: екстенсивний харарктер, монокультура, природні відтворення

200=96

201. Основною формою господарствав українській козацькій державі згідно «Березневих статей» було: селянське, старшинське

202. Основою економічної системи запорозького козацтва було господорство: торгівля, ремесло, землеробство

203. Основою подолання великої депресії 1929- 1933рр. В США було: державна, герульвоне, економічне

204. Основою розвитку аграрного сектора економіки США в останній третині Х1Х- поч. ХХст. Було: освоєння дикого Заходу, Західних земель

205. Основу методологічного дослідження Дж. Кейнса складають: На відміну від інших буржуазних економістів, які зосереджували свою увагу на діяльності окремих господарських одиниць, Кейнс значно розширив рамки дослідження, роблячи спробу розглянути національне капіталістичне господарство в цілому, оперувати пере­важно агрегатними категоріями — споживання, нагромадження, за­ощадження, інвестиції, зайнятість, тобто величинами, котрі визна­чають рівень та темпи зростання національного доходу. Та голов­ним у методі дослідження Кейнса було те, що, аналізуючи сукупні народногосподарські величини, він прагнув встановити причинно-наслідкові зв'язки, залежності та пропорції між ними. Це поклало початок такому напрямку економічної науки.

206. Особливості промислового перевороту в Франції було те, що Промисловий переворот у Франції мав свої особливості і специфіку. Він розпочався пізніше, ніж в Англії і був затяжним. На думку деяких вчених, у т. ч. французьких, велика демократична революція 1789-1794 рр. негативно вплинула на хід економічного розвитку країни. Незважаючи на проголошені свободи, у країні тривалий час панував економічний хаос та дезорганізація, що дало підстави французькому вченому М.Леві-Лебуайє вважати революцію в економічному плані «національною катастрофою».