- •1.Сучасний стан і перспективи розвитку туризму.
- •2.Туризм як суспільне явище. Функції туризму.
- •3. Ринок послуг як складова світового ринку. Специфічність послуг, їх основні класифікації.
- •4. Характерні ознаки туристичного ринку.
- •5.Ієрархічні рівні геопросторової організації туризму
- •6. Індустрія туризму як міжгалузевий комплекс, її місце і роль у господарському комплексі країни.
- •7. Функціонально-господарська підсистема індустрії туризму.
- •10.Сутність і чинники формування національного ринку туристичних послуг.
- •11.Територіальна організація індустрії туризму, її елементи.
- •12. Класифікаційні ознаки туристичного ринку.
- •13. Територіальна організація індустрії туризму та її елементи.
- •14.Методика макрорегіональних досліджень туристичного ринку.
- •15. Методика дослідження національного туристичного ринку.
- •16. Оцінка умов і чинників функціонування національного турринку.
- •17. Комплексний аналіз рівня розвитку національного ринку.
- •18. Визначення напрямів розвитку турринку, стимулювання ринкової діяльності.
- •19.Методика геомаркетингового аналізу туристичного підприємства.
- •20.Класифікація видів реклами в туризмі.
- •21.Послідовність інформаційного забезпечення маркетингових досліджень.
- •22.Етапи дослідження ринку.
- •24.Оцінка ефективності маркетингової політики туристичного підприємства.
- •25.Класифікація умов і чинників формування попиту.
- •26.Структура витрат туриста.
- •27.Характеристика туристичного попиту.
- •28.Тип і характерні ознаки поведінки споживачів туристичних послуг.
- •29.Основні принципи сегментації ринку туристичного попиту.
- •30.Характеристика основних сегментів ринку попиту.
- •31.Територіальна диференціація та концентрація туристичного попиту.
- •32.Генеруючі та реціпієнтні ринки.
- •33.Мотиваційні групи споживачів за ціннісними туристичними приорітетами.
- •34.Особливості туристичного освоєння і етапність формування просторової організації туристичного споживання.
- •35. Зони туристичного споживання.
- •36.Поняття «тур». Класифікація турів.
- •37.Принципи та етапи розробки турів.
- •38.Класифікація маршрутів.
- •39.Графоаналітична модель організації маршруту.
- •40.Розрахунок вартості туру.
- •41.Основні етапи просування туру на ринок.
- •42. Життєвий цикл тур продукту.
- •43.Структура світового ринку послуг.
- •44.Транснаціональні компанії в туризмі.
- •45.Характеристика агентів туристичного ринку.
- •46.Сутність туроперейтинга.
- •47.Готельний бізнес як основа сучасної системи гостинності.
- •48.Динаміка і структура надання послуг розміщення іноземним туристам в Україні.
- •49.Ринок курортних послуг. Закон України «Про курорти».
- •50.Ринок транспортних послуг.
- •51.Порядок здійснення міжнародної туристичної подорожі.
- •52.Міжнародні організації та співробітництво в сфері туризму.
- •53.Сучасні тенденції світового ринку туристичних послуг.
- •54.Індустрія туризму України в світовому туристичному процесі.
- •55.Механізм обігу коштів на ринку тур послуг.
- •56.Особливості обігу інформації на ринку тур послуг.
- •57.Маркетинг туристичного ринку.
- •58.Роль персоналу і система підготовки кадрів у туризмі.
- •59.Кваліфікаційні вимоги фахівців туристичної галузі.
- •60.Конюнктура як інструмент оцінки стану ринкового середовища.
- •61.Конкурентоспроможність тур продукту.
- •62.Оцінка конкурентоспроможності України на субрегіональному ринку.
- •63. Конкурентні позіції України на туристичному ринку країн Центральної та Східної Європи.
- •64.Сутність туристичного споживання.
- •65.Обсяг і структура туристичного споживання.
- •66.Етапи витрат туриста.
- •67.Співвідношення попиту і пропозиції. Правило Вальраса.
- •68.Основні показники, що характеризують туристичний процес на світовому господарському рівні.
- •69.Регіональна структура туризму.
- •70.Провідні туристичні країни світу.
- •71.Особливості споживання туристичних послуг України.
58.Роль персоналу і система підготовки кадрів у туризмі.
У більш прикладному плані, в процесі подальшого становлення національної системи підготовки кадрів сфери туризму необхідно враховувати не лише локальні особливості, повдгзані з культурними, соціальними, політичними й економічними ситуаціями в Україні, а такі загальні вимоги: - неперервність туристської освіти: - відповідність навчальних планів міжнародним стандартам у поєднанні з їх гнучкістю: - мобільність викладачів і студентів: - активне поєднання навчання з науковим підґрунтям: - полідисциплінарність навчальних планів і програм навчальних дисциплін. Подивимось, як впливають на ефективність професійної підготовки кадрів сфери туризму відповідні міжнародні угоди. Сьогодні понад 250 міжнародних організацій займаються розвитком туризму і підготовки фахівців. У рамках їх діяльності сформульовано вимоги до сфери туризму і туристичної освіти і визначено наступні конкретні завдання у сфері професійної туристичної освіти: 1) створення сприятливих можливостей для розвитку і удосконалення процесу освіти і підготовки фахівців у сфері туризму (в країнах-членів ЮНВТО - Об'єднання націй Всесвітньої туристської організації): 2 забезпечення лідерства і ініціатив в питаннях освіти туризму; 3) розвиток необхідних стратегій в освітніх установах туристичного профілю з метою досягнення якості й ефективності освіти; 4) створення туристичного продукту високої якості із сучасними властивостями за допомогою конкурентоспроможних високорозвинених стратегій; 5) розробка стратегічних орієнтирів модернізації вищої освіти для піднесення професійної освіти у сфері туризму на рівень вищих досягнень світової науки, техніки та передового досвіду; 6) розробка освітніх і навчальних програм відповідно до потреб ринку пращ, заснування програм із викладанням поширеними мовами світу; 7) удосконалення структури ступеневої системи професійної освіти в туризмі: створення міжнародних стандартів туристичної освіти, номенклатури нових професій, програм нового покоління підручників і навчальних посібників; 8) розробка нормативно-правової бази для нових типів установ професійної туристської освіти.
59.Кваліфікаційні вимоги фахівців туристичної галузі.
Дослідження теоретичних і методичних засад професійної підготовки майбутніх фахівців туристської галузі потребує врахування особливостей становлення і розвитку вітчизняної системи професійної підготовки фахівців для сфери туризму на різних історичних етапах, аналізу вітчизняного і зарубіжного досвіду й визначення перспективних напрямів модернізації професійної підготовки майбутніх фахівців для галузі. Неперервна туристська освіта має базуватися на гуманістичній філософії й забезпечувати особистісно орієнтовану та професійно спрямовану освітньо-виховну діяльність, сприяти розкриттю творчого потенціалу суб'єктів педагогічного процесу, забезпечувати туристську галузь України конкурентоспроможними фахівцями за всіма спеціалізаціями згідно з суспільними потребами. Її функціонування спрямовано на підготовку фахівців, здатних до професійного самовизначення, професійної самоактуалізації та самореалізації упродовж життя, зорієнтоване на постійне спілкування з туристами різних національних і культурних традицій, релігійних переконань та гнучкість, мобільність, врахування потреб ринку праці, особливостей предмета і продукту праці в туризмі, наступність, випереджувальний підхід в освітньо-виховній діяльності навчальних закладів туристського профілю. Професійна підготовка фахівців для сфери туризму включає такі компоненти: пізнавальний, функціональний, діяльнісний, особистісний. При цьому: пізнавальний компонент відображає зміст професійної підготовки фахівців сфери туризму; функціональний - професійну підготовку фахівців сфери туризму до виконання професійних функцій; діяльнісний - професійну підготовку майбутніх фахівців сфери туризму до здійснення різних видів професійної діяльності в умовах реального виробництва; особистісний - формування особистості фахівця сфери туризму, його особистісних якостей та професійної культури. Теоретичне обґрунтування моделі ступеневої туристської освіти та методики організації навчально-виховного процесу в умовах навчально-науково-виробничого комплексу "Туризм, готельне господарство, економіка і право" здійснюється на основі врахування її цільового, процесуального, науково-методичного, управлінського та результативного компонентів. Реалізація концепції неперервної туристської освіти потребує нормативно-правового, організаційного, науково-методичного, інформаційного, матеріально-технічного, фінансового та кадрового забезпечення. Загальна гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що ефективність підготовки фахівців для сфери туризму в Україні значно підвищиться за умови системного аналізу становлення й розвитку туризму і туристської освіти, виявлення її провідних характеристик, врахування прогресивних ідей зарубіжного й вітчизняного досвіду та особливостей соціокультурного середовища різних регіонів, теоретичного обґрунтування концепції неперервної туристської освіти та моделі ступеневої туристської освіти. Загальна гіпотеза конкретизована в часткових гіпотезах, суть яких полягає в удосконаленні якості підготовки фахівців для сфери туризму за умов: - забезпечення наукового обґрунтування стандартизації туристської освіти, відбору і структурування змісту навчання та його інтегрування на всіх етапах ступеневої освіти цього профілю; - врахування дидактичних вимог у забезпеченні відкритості, гнучкості, варіативності й водночас діагностичності і технологічності освітньо-виховної діяльності в умовах навчально-науково-виробничого комплексу; - формування професійної культури майбутніх фахівців, здійснення культурологічного, морально-етичного спрямування освітньо-виховної діяльності на різних етапах їхньої ступеневої підготовки; - розробки та впровадження науково обґрунтованого навчально-методичного комплексу з урахуванням інтересів особистості, світових тенденцій, національної та регіональної специфіки у підготовці фахівців для туристської галузі; - розвитку соціального партнерства на загальнодержавному, регіональному рівнях та на рівні навчального закладу туристського профілю.