1. Історичні причини і умови прийняття конвенції.

Робота над текстом Конвенції розпочалася у 1948р на конгресі Європи у Гаазі. Останній документ цього конгресу проголошував необхідність створ політ та економ союзу Європейських держав, який би діяв на підставі Хартії прав людини та суду який би контролював дотримання цих прав. Така о-ція була створ у 1949р в Лондоні та отримала назву Рада Європи. Розпочалася робота над текстом документу про права людини. Остаточний варіант тексту конвенції було підписано 4 листопада 1950р у Римі. Зміни та доповнення до Конвенції вносяться згідно з її нормами шляхом прийняття протоколів до неї. Перший протокол було прийнято 1952, а останній набув чинності 2010. На момент прийняття конвенція була прогресивним актом, який дозволяв громадянам скаржитися до міжнародного суду на порушення їхніх прав державою. Європейський суд з п-в людини розпоч свою роботу у 1958р коли було отримано 8 заяв про визнання юрисдикції суду.

Етапи розвитку європейського механізму захисту прав людини та їх загальна характеристика.

Кожна держава повинна забезпечувати механізм реалізації захисту прав та свобод своїх громадян. Це невід'ємна складова демократичної держави.

Механізм – це система правових засобів. Метою цих засобів є захист прав людини. Потреба в такому захисті виникає при вчиненні певного правового правопорушення чи об'єктивно-протиправного діяння.

Конвенція як юрид акт та передб нею механізм захисту прав людини пройшов певні етапи розвитку:-з1953р до середини 70-х рр.. на цьому етапі відбулося створ Європ комісії з прав людини та Суду. Комісія була створ у 1955р та мала повноваження вирішувати питання про прийняття чи неприйняття заяв, а також справи по суті. У 1958р Комісія ухвалила перше рішення про прийнятність у справі Де Беккер проти Бельгії.-З середини 1970 до 1990. протягом цього етапу суд ухвалив понад 200 рішень, що призвело до необхідності зміни процедурних правил через перевагу індивідуальних заяв. Представники заявників отримали самостійний процесуальний статус.-З 1990 по 1998. збільшилась кількість заяв до суду. Заявники отримали самостійний процесуальний статус. Розпад СРСР та соціалістичного табору призвів до збільшення кількості держав учасниць Конвенції. Виникла потреба у посиленні ефективності роботи суду.-З 1998 по 2010р . Відбулася зміна структури Суду та було спрощено розгляд справ судом у зв’язку з прийняттям протоколу №11 до Конвенції, який ліквідував комісію передавши її повноваження суду. Комітет міністрів Ради Європи втратив судові повноваження залишившись органом, який контролює виконання рішень суду.

2.Вихідні засади Конвенції. Її структура та зміст.

Конвенція – це незалежна система “міжнародного загального права”. Ця система розвивається завдяки створенню європейським судом з прав людини прецедентного права.

Cистема Європейської Конвенції про захист прав і основних свобод людини – унікальний інструмент захисту порушених прав.

Структура та зміст Конвенції.

Розділ І Конвенції – права і свободи містить перелік прав людини, що гарантуються Конвенцією. При цьому одна стаття Конвенції може містити декілька прав: тобто право на справедливий судовий розгляд гарантує право на доступ до суду; розгляд справи протягом розумного строку; право на виконання остаточного судового рішення. Розділ ІІ Європейський Суд з прав людини містить організаційні та процесуальні норми, які стосуються створення та організації діяльності суду процедури розгляду індивідуальних заяв та міждержавних справ. Положення цього розділу доповнюються правилами регламенту суду, який є самостійним процесуальним документом ухваленим пленарним засіданням суду. Розділ ІІІ інші положення . Містить норми, які визначають дію конвенції, її ратифікацію та денонсацію. В цілому у першому розділі містяться матеріальні норми, а у другому та третьому організаційні та процесуальні.