- •Історичні причини і умови прийняття конвенції.
- •2.Вихідні засади Конвенції. Її структура та зміст.
- •3. Протоколи до Конвенції: загальна характеристика.
- •4. Порядок утворення і склад суду.
- •6. Компетенція Суду.
- •14. Право на звернення до Суду. Оформлення звернення до Суду. Листування з Судом.
- •Умови прийнятності заяви до розгляду в Суді та умови сумісності заяви з Конвенцією.
- •16. Процедура виконання рішень Суду в Україні. Роль Комітету Міністрів Ради Європи у контролі за виконанням рішень Суду.
- •17)Нагляд Комітету міністрів Ради Європи
- •18) Зміст права на життя у практиці Суду
- •19) Обов’язки держави, що випливають зі ст.2 Конвенції.
- •20) Зміст заборони катування, нелюдського або такого, що принижує людську гідність, поводження чи покарання у практиці Суду.
- •21) Зміст поняття катування у практиці суду
- •22) Зміст поняття не людське поводження чи покарання у практиці суду
- •23) Зміст поняття таке що принижує гідність чи покарання у практиці суду
- •24) Принцип «мінімального рівня жорстокості».
- •25) Обов’язки держави, що випливають зі ст. 3 Конвенції.
- •27) Вимоги до правомірного позбавлення оби свободи в практиці єс Презумпція невинуватості в інтерпретації Суду (ч.2 ст.6 Конвенції).
- •30) Права обвинуваченого у практиці Суду як гарантії права на суд.
- •36) Паво на публічний судовий розгляд справи в інтерпретації Суду.
- •37) Право на розгляд справи незалежним і безстороннім судом з погляду Суду.
- •38) Право на розгляд справи впродовж розумного строку з погляду Суду.
- •39) Презумпція невинуватості в інтерпретації Суду (ч.2 ст.6 Конвенції).
- •40) Права обвинуваченого у практиці Суду як гарантії права на суд.
37) Право на розгляд справи незалежним і безстороннім судом з погляду Суду.
Право на розгляд справи незалежним і безсторонні судом також є гарантією права на справедливий судовий розгляд. Для вирішення питання про те, чи можна конкретний суд вважати незалежним, з точки зору Конвенції та практики Суду, слід взяти до уваги спосіб призначення його членів, строк перебування їх на посаді, існування гарантій від зовнішнього тиску і наявність у органах зовнішніх ознак незалежності. Серед обставин, які ставлять під сумнів незалежність судді, Суд виокремив незмінність суддів протягом строку їх повноважень. Право приймати обов’язкові рішення, які не можуть бути змінені несудовою владою на шкоду сторін у справі є невід’ємним правом самого суду та невід’ємним компонентом його незалежності.
Стосовно вимоги безсторонності суду, вона має два аспекти: 1) суд повинен бути суб’єктивно вільним від особистих упереджень чи переваг у конкретній справі; 2) суд повинен бути об’єктивно безпосереднім, тобто повинен гарантовано виключати який-небудь обґрунтований сумнів щодо конкретної справи. Суб’єктивна безпосередність передбачає – «коли не буде доведено інше». Щодо об’єктивної безпосередності навіть зовнішні ознаки можуть набувати вирішального значення. Так будь-який суддя повинен заявити самовідвід, якщо щодо нього існує можливість відсутності безсторонності. Якщо ж іде мова про колективний суд, то тут слід врахувати, чи дозволяють певні факти, які піддаються перевірці, незалежно від особистого відношення кожного з його членів, засумніватися у його безсторонності.
38) Право на розгляд справи впродовж розумного строку з погляду Суду.
Поняття «розумного строку» як однієї з гарантій справедливого судового розгляду стосується усіх судових розглядів. У цивільних справах швидкість, яку вимагають від суду, прагне запобігти становищу затягнутої неясності, яке можна протлумачити як відмову у правосудді. В кримінальних справах ця вимога набуває ще більшого значення, враховуючи наслідки, які перетерплює особа, що притягається до відповідальності у кримінальній справі. Тривалість кримінального судочинства починається з моменту, коли особа стає обвинуваченому розумінні конвенції. Мова може йти про дату, що передує прийняттю справи до розгляду судом: якщо мало місце позбавлення свободи, яке послідовало за наказом про арешт, у разі обвинувачення чи внаслідок відкриття попереднього слідства щодо зацікавленої особи. Стосовно завершення строку тривалості кримінального судочинства, практика Суду уточнює, що мова йде про дату рішення, ухваленого по суті обвинувачення.
Стосовно тривалості цивільного процесу в розумінні Конвенції Суд зазначив, що моментом початку строку тривалості є дата, коли судова влада прийняла позовну заяву. Кінцевою датою тривалості процесу вважається дата ухвалення рішення, яке вирішує спір. Критеріями якими керується суд, аби оцінити «розумність» тривалості процесу є: складність справи (стосовно предмету справи), поведінка сторін, поведінка органів судової влади, а також управлінських органів, якщо такі втрутились у судовий процес. До цих критеріїв Судова практика додала ще один: важливість предмету судового розгляду для заінтересованої особи. Тривалість цивільного процесу охоплює також і виконавче провадження у справі.