- •1.Сучасний стан і перспективи розвитку туризму.
- •2.Туризм як суспільне явище. Функції туризму.
- •3. Ринок послуг як складова світового ринку. Специфічність послуг, їх основні класифікації.
- •4. Характерні ознаки туристичного ринку.
- •5.Ієрархічні рівні геопросторової організації туризму
- •6. Індустрія туризму як міжгалузевий комплекс, її місце і роль у господарському комплексі країни.
- •7. Функціонально-господарська підсистема індустрії туризму.
- •10.Сутність і чинники формування національного ринку туристичних послуг.
- •11.Територіальна організація індустрії туризму, її елементи.
- •12. Класифікаційні ознаки туристичного ринку.
- •13. Територіальна організація індустрії туризму та її елементи.
- •14.Методика макрорегіональних досліджень туристичного ринку.
- •15. Методика дослідження національного туристичного ринку.
- •16. Оцінка умов і чинників функціонування національного турринку.
- •17. Комплексний аналіз рівня розвитку національного ринку.
- •18. Визначення напрямів розвитку турринку, стимулювання ринкової діяльності.
- •19.Методика геомаркетингового аналізу туристичного підприємства.
- •20.Класифікація видів реклами в туризмі.
- •21.Послідовність інформаційного забезпечення маркетингових досліджень.
- •22.Етапи дослідження ринку.
- •24.Оцінка ефективності маркетингової політики туристичного підприємства.
- •25.Класифікація умов і чинників формування попиту.
- •26.Структура витрат туриста.
- •27.Характеристика туристичного попиту.
- •28.Тип і характерні ознаки поведінки споживачів туристичних послуг.
- •29.Основні принципи сегментації ринку туристичного попиту.
- •30.Характеристика основних сегментів ринку попиту.
- •31.Територіальна диференціація та концентрація туристичного попиту.
- •32.Генеруючі та реціпієнтні ринки.
- •33.Мотиваційні групи споживачів за ціннісними туристичними приорітетами.
- •34.Особливості туристичного освоєння і етапність формування просторової організації туристичного споживання.
- •35. Зони туристичного споживання.
- •36.Поняття «тур». Класифікація турів.
- •37.Принципи та етапи розробки турів.
- •38.Класифікація маршрутів.
- •39.Графоаналітична модель організації маршруту.
- •40.Розрахунок вартості туру.
- •41.Основні етапи просування туру на ринок.
- •42. Життєвий цикл тур продукту.
- •43.Структура світового ринку послуг.
- •44.Транснаціональні компанії в туризмі.
- •45.Характеристика агентів туристичного ринку.
- •46.Сутність туроперейтинга.
- •47.Готельний бізнес як основа сучасної системи гостинності.
- •48.Динаміка і структура надання послуг розміщення іноземним туристам в Україні.
- •49.Ринок курортних послуг. Закон України «Про курорти».
- •50.Ринок транспортних послуг.
- •51.Порядок здійснення міжнародної туристичної подорожі.
- •52.Міжнародні організації та співробітництво в сфері туризму.
- •53.Сучасні тенденції світового ринку туристичних послуг.
- •54.Індустрія туризму України в світовому туристичному процесі.
- •55.Механізм обігу коштів на ринку тур послуг.
- •56.Особливості обігу інформації на ринку тур послуг.
- •57.Маркетинг туристичного ринку.
- •58.Роль персоналу і система підготовки кадрів у туризмі.
- •59.Кваліфікаційні вимоги фахівців туристичної галузі.
- •60.Конюнктура як інструмент оцінки стану ринкового середовища.
- •61.Конкурентоспроможність тур продукту.
- •62.Оцінка конкурентоспроможності України на субрегіональному ринку.
- •63. Конкурентні позіції України на туристичному ринку країн Центральної та Східної Європи.
- •64.Сутність туристичного споживання.
- •65.Обсяг і структура туристичного споживання.
- •66.Етапи витрат туриста.
- •67.Співвідношення попиту і пропозиції. Правило Вальраса.
- •68.Основні показники, що характеризують туристичний процес на світовому господарському рівні.
- •69.Регіональна структура туризму.
- •70.Провідні туристичні країни світу.
- •71.Особливості споживання туристичних послуг України.
41.Основні етапи просування туру на ринок.
Основними етапами з просування туру на ринок є: а) формування тура відповідно до конкретизованого попиту. Такий попит може бути «пакетним», тобто переважно відповідати розробленому продукту; інклюзивним, що передбачає суттєві зміни в турпродукті відповідно до вимог замовника; оперативним, що залежить від комерційних вимог діяльності турпідприємства і має за мету збільшення прибутків (зменшення видатків) за рахунок забезпечення максимально можливої завантаженості власних засобів розміщення чи отримання додаткових пільг на ринку партнера завдяки інтенсифікації діяльності тощо. б) експерементальне впровадження, яке може бути поєднане з рекламою та презентацією туру. Результатом такої діяльності є реальне визначення витрат, їх калькуляція, визначення норми прибутку, на підставі чого розраховується ціна, формується система знижок та націнок. в) реалізація на ринку. Формою подачі туру до реалізації є ваучер (путівка). «Туристський ваучер є документом, що підтверджує статус особи або групи осіб як туристів, оплату послуг чи її гарантію і є підставою для отримання туристом або групою туристів туристичних послуг» (Закон України «Протуризм», ст. 1). Ваучере фінансовим документом, призначеним для здійснення розрахунків між партнерами згідно укладених угод, які до угоди обов'язково додають зразки своїх ваучерів. У ваучері зазначаються: повні реквізити туристичного підприємства, що направляє туриста в подорож та порядковий номер ваучера згідно кодифікації країни; повні реквізити підприємства, що приймає й обслуговує туриста; прізвище, ім'я та по-батькові туриста або керівника туристичної групи; кількість туристів (цифрою та прописом) та термін туру; маршрут та вид транспорту; назви готелів, в яких замовлено обслуговування та додаткова інформація щодо групи або характеру обслуговування; відмітка про оплату туру, скріплена підписом та печаткою підприємства, що видало ваучер. У ваучері передбачена відмітка про фактично надані послуги, що підтверджується підписом туриста (керівника групи) та керівника туристичного підприємства, що приймало й обслуговувало туриста. Ваучер є документом суворої звітності, що за першою ж вимогою пред'являється контролюючим органам.
42. Життєвий цикл тур продукту.
Життєвий цикл турпродукту — період ринкової стійкості турпродукту як товару, тобто період його існування на туристичному ринку.
Фірми-туроператори звичайно планують програми турів на два-три роки вперед. Тривалість комерційного життя цих турів залежить від того, як їх сприймає масовий споживач, як змінюються його переконання, від економічної ситуації на ринку і поведінки конкурентів. Життєвий цикл турпродукту поділяють на чотири фази:
1. Фаза впровадження на ринок — продаж сформованих турів зростає повільно, через що доходи є низькими, а витрати на просування турпродукту дуже високі. На цій фазі ведуть спостереження за реакцією споживача, на підставі якого з'ясовують, буде турпродукт прийнятий ринком чи ні.
2. Фаза зростання — продукт набуває популярності. Швидко зростають обсяг продажу і доходи турфірми. Однак у цій фазі продукт треба постійно вдосконалювати, щоб конкуренти не змогли швидко перейняти його властивості.
3. Фаза зрілості — темпи зростання товарообігу починають стабілізуватися. Конкурентна боротьба стає жорсткішою і змушує турфірму знижувати ціни. Щоб утримувати попит, підприємець наповнює свій турпродукт додатковими властивостями, а також пропонує споживачу деякі пільги. Продовжити період зростання продажу можна за допомогою рекламної діяльності на ринку.
4. Фаза спаду може завершитися припиненням продажу турпродукту. Товарообіг і доходи турфірми зменшуються, нерідко з'являються збитки.
Іноді деякі турфірми за допомогою цілеспрямованого вдосконалення турпродукту і проведення відповідних комунікаційних заходів намагаються подовжити життя турпродукту. Однак переважно такі кроки є малоефективними.
Для турфірми дуже важливо з'ясувати, на якій фазі перебуває її тур* продукт, щоб вчасно вжити заходів до його модифікації чи розробки нової пропозиції.
Залежно від обраних цільових ринків і ринкових сегментів турфірма звичайно формує портфель турів, тобто набір турів, які вона планує запропонувати на ринку в черговому туристичному сезоні. Портфель турів, які розрізняються за маршрутами, набором і класністю послуг, цінами, дає змогу потенційному покупцю підібрати для себе найцікавіший і найдоступніший варіант. У такий спосіб турфірма досягає мети розширення споживчого попиту на свої тури в межах обраного нею ринку.